Справа №2-а-15 2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Скляра С. Ю.,
при секретарі судового засідання Грицан А.В.,
з участю: позивачки ОСОБА_1. , представника відповідача Ходька В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі за текстом -Куйбишевська МДГО) про скасування рішення Куйбишевської МДШ про визначення ОСОБА_1. податкового зобов'язання, -
ВСТАНОВИВ:
13 червня 2007 року ОСОБА_1. пред'явила до суду адміністративний позов до Куйбишевської МДШ про скасування податкового зобов'язання, посилаючись на те, що 06 квітня 2006 року вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом успадкувала після ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право на земельну частку (пай), який перебуває у колективній власності КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, розміром 6, 38 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що належав померлій на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ЗП №039837, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області 10 липня 1996 року та зареєстрованого 10 липня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №403, а також майновий пай в сумі 6601 грн. в пайовому фонді КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ЗП-ІХ №000398, виданого виконкомом Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області від 06 листопада 2001 року. В натурі зазначеного майна на момент успадкування не визначено. ОСОБА_1. в установленому законом порядку подала до Куйбишевської МДШ декларацію про доходи, одержані за 2006 рік. Проте у травні 2007 року позивачка отримала податкове повідомлення від 23 травня 2007 року №0005851701/0/752 про визначення податкового зобов'язання в сумі 8791 грн. 51 коп. у зв'язку з успадкуванням нею права на земельну частку (пай) і майнового паю, та була зобов'язана його сплатити в тридцятиденний строк з дня отримання повідомлення. Позивачка ОСОБА_1. вважає, що визначення Куйбишевською МДГО податкового зобов'язання не має законних підстав, оскільки Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" серед об'єктів оподаткування об'єкти спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) та майновий пай не зазначені.
За таких обставин позивачка ОСОБА_1. вимушена була звернутися до суду з відповідним позовом до Куйбишевської МДШ і просить скасувати рішення відповідача про визначення їй податкового зобов'язання в сумі 8791 грн. 51 коп..
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги по тих підставах, які нею були вказані у позовній заяві. Крім того, позивачка ОСОБА_1. пояснила, що не є а ні членом КСП' „Україна", а ні засновником ТОВ „Україна", ж правонаступника вказаного КСП. До цього часу вона
2
не реалізувала а ні права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі, а ні права витребувати майно в натурі.
Представник відповідача Ходько В.М. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що порядок оподаткування одержуваних громадянами доходів у вигляді об'єктів спадщини встановлено ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Відповідно до абзацу «в» пп.13.2.1 п.13.2 вказаної статті оподаткуванню за ставкою, визначеною п.7.1 ст. 7 цього ж Закону (13% на період 2004-2006р.р.), підлягає вартість об'єктів комерційної власності, до яких віднесено корпоративні права й майнові права, успадкованих будь-якими особами незалежно від ступеня їх споріднення з спадкодавцем. Оскільки позивачем ОСОБА_1. у 2006 році одержано у спадщину земельний і майновий сертифікат - майнове й корпоративне права відповідно, то вона зобов'язана до 01 квітня 2007 року подати до Куйбишевської МДГО річну деклфацію, в якій зазначити вартість таких успадкованих земельного і майнового сертифікатів та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13%. Представник відповідача вважає правомірним визначення ОСОБА_1. податкового зобов'язання з прибуткового податку в сумі 8791 грн. 51 коп..
Суд, вислухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до СТ. 6 Закону України «Про систему оподаткування» об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції, майно фізичних і юридичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
За свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 06 квітня 2006 року Куйбишевською державною нотаріальною конторою Запорізької області, ОСОБА_1. після матері ОСОБА_2., померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, набула право власності на спадкове майно. Серед спадкового майна вона успадкувала право на земельну частку (пай), який перебуває у колективній власності КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, розміром 6, 38 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що належав померлій на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ЗП №039837, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області 10 липня 1996 року та зареєстрованого 10 липня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №403, а також майновий пай в сумі 6601 грн. в пайовому фонді КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ЗП-ІХ №000398, виданого виконкомом Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області від 06 листопада 2001 року (а.с. 4).
26 березня 2007 року ОСОБА_1. подала до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2006 року, в якій зазначила вартість такого успадкованого земельного та майнового сертифікатів, але не сплатила з неї податок з доходів фізичних осіб (а.с. 11-12).
У травні 2007 року ОСОБА_1. отримала податкове повідомлення від 23 травня 2007 року №0005851701/0/752 про визначення податкового зобов'язання в сумі 8791 грн. 51 коп. у зв'язку з успадкуванням нею права на земельну частку (пай) і майнового паю, та була зобов'язана його сплатити в тридцятиденний строк з дня отримання повідомлення (а.с. 5).
Визначаючи податкове зобов'язання позивачеві в сумі 8791 грн. 51 коп., Куйбишевська МДШ виходила з наступного. Відповідно до абзацу «в» пп.13.2.1 п.13.2 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткуванню за ставкою, визначеною п.7.1 ст. 7 цього Закону
(13% на період 2004-2006р.р.), підлягає вартість об'єктів комерційної власності, а саме - цінний папір, корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на отримання доходу за нею, які успадковуються членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Зокрема, оподаткуванню підлягає отримана ОСОБА_1. спадщина як об'єкт комерційної власності - корпоративні та майнові права, що засвідчує земельний і майновий сертифікати, які отримані нею від спадкодавця, що є, на думку відповідача, тотожним змісту корпоративних прав.
Проте, сертифікат про право на земельну частку (пай), відповідно до вимог ст. ст. 1, 2 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», не є цінним папером.
Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельний часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів про право власності на землю.
Статтею 167 ГК України дано визначення поняття корпоративних прав, а саме, це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, однією з найважливіших ознак корпоративного права є можливість управляти юридичною особою.
Статтею 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що майно КСП належить на праві спільної часткової власності його членам. При цьому суб'єктом права власності на такому підприємстві є саме підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Ні майновий, ні земельний паї не дають його власнику права на управління будь-яким підприємством чи одержання якихось прибутків від діяльності господарської організації.
Пунктом 14 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлена заборона до 01 січня 2007 року щодо внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.
Відповідно до Указу Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» запроваджено обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), з власниками цих часток (паїв) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.
Позивачка ОСОБА_1. не є членом КСП „Україна" Куйбишевського району Запорізької області, а також не є засновником ТОВ „Україна" - правонаступника зазначеного колективного сільськогосподарського підприємства. До цього часу ОСОБА_1. не реалізувала а ні права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі, а ні права витребувати майно в натурі. Крім того, її право на земельну частку (пай) та майновий пай до статутного фонду товариства-правонаступника не віднесено (а.с. 18).
4
За такої сукупності обставин у справі, суд дійшов висновку, що право на земельну частку (пай) це є майнове право, і з метою оподаткування його не можна розглядати як об'єкт комерційної власності поряд з корпоративним правом, оскільки в ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" наведено вичерпний перелік того, що належить до групи об'єктів комерційної власності. Майновий пай не можна вважати корпоративним правом, позивачка ОСОБА_1. не має права управління підприємством та інших прав, передбачених ст. 167 ГК України і ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», і тому не може вважатися платником податку з об'єкту комерційної власності.
Разом з тим, позивачка ОСОБА_1. є власником права на земельну частку (пай) і майнового паю. Наявність земельного сертифікату дозволяє їй реалізувати право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі, а майновий сертифікат, у зв'язку з реорганізацію КСП „Україна", надає позивачеві право витребувати чітко визначене майно, право на одержання якого з тих чи інших причин не реалізоване до наступного часу.
До того ж статтями 1, 6 Закону України „Про систему оподаткування" передбачено, що ставки податків та об'єкта оподаткування можуть встановлюватися виключно законами України про оподаткування. В зв'язку з цим встановлення в будь-який спосіб об'єктів оподаткування податковою інспекцією суперечить закону, яким також не передбачено право податкової інспекції тлумачити норми закону і визначати тотожність об'єктів оподаткування при визначенні податкового зобов'язання, фактично доповнюючи вичерпний перелік об'єктів оподаткування.
Таким чином, суд не немає підстав вважати правомірним визначення відповідачем податкового зобов'язання від 23 травня 2007 року на ім'я ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", ст. ст. 11, 71, 160-163 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити.
Скасувати рішення Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання в сумі 8791 грн. 51 коп. відповідно до податкового повідомлення від 23 травня 2007 року №0005851701/0/752.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
- Номер: 6-а/374/6/19
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-15/07
- Суд: Ржищівський міський суд Київської області
- Суддя: Скляр С.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.03.2019
- Дата етапу: 10.04.2019