Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 Справа231/2095/12

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

позивачки ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідача Мельник Л.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької обл.

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки та за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 заявила позов до відповідача ТОВ «Агрофірма «Україна» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Зазначила, що 30 вересня 2010 року біля 18 годині 30 хвилин вона на власному автомобілі ВАЗ–21134 д.н.з.НОМЕР_1 з чоловіком ОСОБА_2 їхали по вулиці Фрунзе у селі Дзигівка Ямпільського району Вінницької області у напрямку центра села зі швидкістю біля 40 км/год. У цей час водій ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем САЗ-3307 д.н.з.НОМЕР_2, що належить ТОВ «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, також рухався по вулиці Фрунзе села Дзигівка, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався їхній автомобіль, у результаті чого сталося зіткнення автомобілів. Вказала, що внаслідок зіткнення транспортних засобів вона отримала тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкову травму, струс головного мозку, ретроградну амнезію, ссадневу рану у верхній третині лівої гомілки, садни у дільниці лоба зліва, забій грудної клітки, тобто легкі тілесні ушкодження, які спричинила короткочасний розлад здоров'я. 27 вересня 2011 року ОСОБА_5 вироком Ямпільського районного суду Вінницької області засуджений за ч.1 ст.286 КК України. Даним вироком стягнуто з ЗАТ ПК «Поділля» в особі філії «Україна» ЗАТ ПК «Поділля» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області на її користь майнову шкоду в сумі 361 гривню 12 копійок та стягнуто з ОСОБА_5 на її користь 5 000 гривень моральної шкоди, але ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року даний вирок скасований. Вказала, що дослідженими Ямпільським районним судом Вінницької області матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України встановлено, що власником автомобіля САЗ-3307 д.н.з.НОМЕР_2 є ТОВ «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області. Пояснила, що у період перебування на лікуванні в Ямпільській ЦРЛ у зв'язку з отриманими травмами у результаті ДТП, вона витратила на лікування 361 гривню 12 копійок., її чоловік до цього часу перебуває на групі інвалідності, що свідчить про важкість завданих тілесних ушкоджень і їх наслідків. Відповідач жодного разу до них не навідався, і не запропонував ніякої допомоги. Тому вона змушена звернутись до суду і просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 361 гривню 12 копійок та витрати пов'язанні з наданням їй правової допомоги у сумі 200 гривень.

Позивач ОСОБА_2 заявив позов до ТОВ «Агрофірма «Україна» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Зазначив, що 30 вересня 2010 року приблизно о 18 годині 30 хвилин він на власному автомобілі ВАЗ–21134 д.н.з.НОМЕР_1 із дружиною ОСОБА_1 їхали по вулиці Фрунзе у селі Дзигівка Ямпільського району Вінницької області у напрямку центра села зі швидкістю біля 40 км/год. У цей час водій ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем САЗ-3307 д.н.з.НОМЕР_2, що належить ТОВ «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, також рухався по вулиці Фрунзе села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався його автомобіль, у результаті чого сталося зіткнення автомобілів. Вказав, що внаслідок зіткнення автомобілів він отримав тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом першої клиноподібної кістки, другої плюснової кістки основної фаланги другого пальця правої ступні, вивих правої ступні в суглобі Лісферанка, забій нижньої правої частини легенів, забій і рвані рани лоба, рвану рану у ділянці правої кістки, гематоми правої ступні. Згідно висновку судово-медичного експерта №122 від 24.11.2010 року частина із них відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня з короткочасним розладом здоров'я, а частина до середньої важкості тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих ушкоджень він до цього часу має третю групу інвалідності. 27 вересня 2011 року ОСОБА_5 вироком Ямпільського районного суду Вінницької області засуджений за ч.1 ст.286 КК України. Даним вироком стягнуто з ЗАТ ПК «Поділля» в особі філії «Україна» ЗАТ ПК «Поділля» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області на його користь матеріальну шкоду у сумі 66171 гривню 80 копійок та стягнуто з ОСОБА_5 на його користь 25 000 гривень моральної шкоди, але ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року даний вирок скасований. Вказав, що дослідженими Ямпільським районним судом Вінницької області матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України встановлено, що власником автомобіля САЗ-3307 д.н.з.НОМЕР_2 є ТОВ «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області. Згідно висновку спеціаліста №17 від 28.12.2010 року його автомобіль ВАЗ–21134 д.н.з.НОМЕР_1 повністю не придатний для подальшої експлуатації, а вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 61 782 гривні 31 копійку. За проведення даного дослідження він заплатив 569 гривень 22 копійки. Зазначив, що в період перебування на лікуванні в Ямпільській ЦРЛ та Вінницькій обласній лікарні ім.Пирогова, у зв'язку з отриманими травмами у результаті ДТП, він витратив на лікування 3 820 гривень 27 копійок. Загальна сума завданих йому матеріальних збитків складає 66 171 гривню 80 копійок. Так як власник автомобіля не відшкодовує йому завдані збитки, тому він змушений звернутись до суду і просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 66 171 гривню 80 копійок та витрати пов'язанні з наданням йому правової допомоги в сумі 600 гривень.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який діє на підставі договорів про надання правової допомоги від 15 липня 2012 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що за ТОВ «Агрофірма «Україна» закріплено велика кількість майна, і саме даний транспортний засіб, який є джерелом підвищеної небезпеки, належить відповідачу. Просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 66 171 гривню матеріальної шкоди та 600 гривень за надання правової допомоги адвоката, також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 361 гривню 12 копійок матеріальної шкоди та 200 гривень за надання правової допомоги адвоката.

Представник відповідача ТОВ «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області Мельник Л.А. заявлені позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що ТОВ «Агрофірма «Україна» не є належним відповідачем, так як вони не є правонаступниками КСГП «Україна». Правонаступниками є спілка співвласників майнових паїв, тому вони і повинні бути належними відповідачами. Вказала, що хоча по документах власником автомобіля є ТОВ «АФ «Україна», але насправді вони не є власниками даного автомобіля. Просить суд у позові відмовити.

Судом встановлено такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - із відповіді на адвокатський запит №14 від 17 липня 2012 року вих.№525 від 19 липня 2012 року встановлено, що автомобіль САЗ-3307 д.н.з.НОМЕР_2 належить ТОВ «Агрофірма «Україна».

Із ксерокопій чеків встановлено, що ОСОБА_1 витратила на лікування в Ямпільській ЦРЛ 342 гривні 47 копійок. Суд не бере до уваги витрати на покупку туалетного паперу та пакетів, так як предмети не використовувалися для відновлення попереднього фізичного стану позивачки після ШТД, яка мала місце 30 вересня 2012 року.

Згідно вироку Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2011 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року вину ОСОБА_5 доведено повністю та визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, потерпілими по даній кримінальній справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України ухвала апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року, яка набрала законної сили є обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, яка скоїла злочин передбачений ч.1 ст.286 КК України автомобілем САЗ-3307 д.н.з.НОМЕР_2, який належить ТОВ «Агрофірма «Україна», вину його доведено та не потребує доказуванню.

Згідно ксерокопій чеків вбачається, що ОСОБА_2 витратив на лікування 2193 гривні 80 копійок. Суд не бере до уваги витрати на покупку пакетів, туалетного паперу, бальзамів «Спасатель» та «Ліотон 1000», лейкопласт ера. мила, халату та бензину, так як вищеназвані предмети не можуть використовуватися для лікування та для відновлення попереднього фізичного стану позивача.

Із довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №675150 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на третій групі інвалідності, причина інвалідності: загальне захворювання з ураженням ОРА, йому протипоказана важка фізична праця і тривала ходьба.

Згідно звіту №17 складеного 28 грудня 2010 року Експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України у Вінницькій області встановлено, що розмір матеріального збитку завданий власнику автомобіля ВАЗ-21134 д.н.з.НОМЕР_1 ОСОБА_2 складає 60335 гривень 94 копійки.

Дослідивши усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що автомобілем САЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_2, який є джерелом підвищеної небезпеки та власністю ТОВ «Агрофірма «Україна» завдано матеріальної шкоди позивачам і між сторонами існують цивільні правовідносини, що виникли внаслідок заподіяння матеріальної шкоди злочином та обов'язку відшкодувати завдані збитки

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Оскільки вина підсудного ОСОБА_5 у заподіянні шкоди повністю доведена, суд має підстави для зобов'язання ТОВ «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, так як вони є власником джерела підвищеної небезпеки, тобто автомобіля САЗ-3307 державний номерний знак НОМЕР_2, відшкодувати заподіяну майнову шкоду позивачам. Розмір зазначеної матеріальної шкоди становить 63098 гривень 96 копійок перед ОСОБА_2 та 358 гривень 62 копійки перед ОСОБА_1

За змістом ст.1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання якого створює підвищену небезпеку.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року з чинними змінами та доповненнями на час розгляду справи «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» в п.4 зазначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор та ін.).

Умовами відповідальності за заподіяну шкоду за ст.1166 ЦК є неправомірні дії заподіювача шкоди, безпосередній причинний зв'язок між цими діями та шкодою, вина зазначеної особи. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах - ст.1172 ч.1 ЦК, п.4 зазначеної Постанови.

Відповідно до ст.22 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення із ТОВ «Агрофірма «Україна» на їх користь матеріальної шкоди, і має підстави для часткового задоволення позову в цій частині, а саме - стягнення на користь ОСОБА_1 358 гривень 62 копійки завданої матеріальної шкоди, а також на користь ОСОБА_2 завданої матеріальної шкоди у сумі 63098 гривень 96 копійок, з яких 60335 гривень 94 копійки матеріальний збиток як власнику автомобіля, 2193 гривні 80 копійок витрачених на придбання ліків у період лікування після ШТП, та 569 гривень 22 копійки за оплату проведеного дослідження транспортного засобу на визначення розмірів ремонтно-відновлювальних робіт.

В задоволенні іншої частини позову суд вважає необхідним відмовити.

При вирішенні питання в частині позовних вимог про відшкодування позивачам витрат на оплату юридичних послуг, суд виходить із того, що згідно зі ст.84 ЦПК України та Постанови КМУ від 27 квітня 2006 року №590 «Граничні розміри компенсацій витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ» до витрат на правову допомогу віднесено витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги адвоката при розгляді цивільної справи, а тому суд має підстави у відповідності зі ч.1 ст.88 ЦПК України для відшкодування заявлених позивачами витрат у сумі 200 гривень на користь ОСОБА_1 та 600 гривень на користь ОСОБА_6, згідно квитанцій №31 та №32 від 15 липня 2012 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивачі звільнені від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому у порядку ст.88 ч.3 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 214 гривень 60 копійок пропорційно задоволених вимог ОСОБА_1 та у сумі 636 гривень 99 копійок пропорційно задоволених вимог ОСОБА_2

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, постанови пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 358 гривень 62 копійки завданої матеріальної шкоди, 200 гривень понесених витрат на правову допомогу, а всього 558 гривень 62 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області судовий збір на користь держави у сумі 214 гривень 60 копійок пропорційно задоволених вимог ОСОБА_1.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 63098 гривень 96 копійок завданої матеріальної шкоди, 600 гривень понесених витрат на правову допомогу, а всього 63698 гривень 96 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області судовий збір на користь держави у сумі 636 гривень 99 копійок пропорційно задоволених вимог ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Т.В. Гаврилюк