ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2012 р. м. Київ К-29189/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 року

та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року

у справі № 2а-1950/08

за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнологія», Приватного підприємства «Інтерлінк-Р.А.»

про визнання зобов'язання недійсним та застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернулась до суду з позовом про визнання недійним зобов'язання з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей на суму 9 900 грн., в т.ч. податок на додану вартість -1 650 грн., яке було укладене між ТОВ «Укртехнологія»та ПП «Інтерлінк-Р.А.», як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та застосування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 року, провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Закриваючи провадження по справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу. Цю норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається, а тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України щодо позовних вимог про визнання недійним зобов'язання з купівлі-продажу, укладеного між відповідачами.

Закриваючи провадження у справі щодо позовних вимог про застосування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, суди обох інстанцій не врахували наступного.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 17, ст. 104 КАС України (в редакції на момент звернення з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Органи державної податкової служби можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Неврахування вказаних положень законодавства, призвело до помилкового закриття провадження у справі в частині позовних вимог про застосування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню в частині позовних вимог про застосування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 року та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року в частині закриття провадження у справі щодо вимог про застосування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України скасувати, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині -судові рішення залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль

Судді(підпис)І.В. Борисенко

(підпис)О.А. Моторний