УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.09.2012

Справа-22ц-491\2522\12 Головуючий у першій інстанції-Власенко М.Д.

Категорія- 44\1\ Доповідач-Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді- Митрофанової Л.В.

суддів: Зубакової В.П., Турік В.П.

при секретарі: Бондаренко І.В.

за участю: представника виконкому Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу - Грабарчук Олени Миколаївни.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, яка також є законним представником неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Виконком Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та знаття з реєстраційного обліку ,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, яка також є законним представником неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Виконком Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та знаття з реєстрації, посилаючись на ті обставини, що на підставі права власності їй та ОСОБА_7, ОСОБА_8 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Оскільки відповідач разом зі своєю дитиною з січня 2008 року не проживає у вищевказаній квартирі, просила суд визнати ОСОБА_5 та її неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 втратившими право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та знаяти з реєстраційного обліку.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Суд визнав ОСОБА_5 втратившою право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, сплачений судовий збір у розмірі 94,10 грн.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати в частині відмови у визнанні ОСОБА_6, 2008 року народження, втратившою право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та відмови у зобов*язанні відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5 та її неповнолітню доньку ОСОБА_6 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Оскільки, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд не взяв до уваги те, що батько дитини ОСОБА_8 не проживає у спірній квартирі, тому дитина проживає з матір*ю та втратила право користування жилим приміщенням у вищевказаній квартирі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України члени сім*ї власника житла, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції правильно послався на ті обставини, що у відповідності до ч.2 ст.167 ЖК України, якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім*я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім*ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. Згідно ч.2 ст.405 ЦК України, член сім*ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім*ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право власності квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_3, ОСОБА_7, \яка змінила прізвище \ та ОСОБА_8 \а.с.6\. Відповідач була у шлюбі з ОСОБА_8, який розірвано 29.04.2010 року та мають від шлюбу малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки, відповідач ОСОБА_5 разом з дитиною з січня 2008 року у спірній квартирі не проживали, лише зареєстровані, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.405 ЦК України втратившою право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

Однак, відмовляючи в задоволенні позову про визнання втратившою право користування вищевказаною квартирою малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції помилково послався на ті обставини, що дитина є членом сім*ї співвласника спірної квартири - ОСОБА_8, який є її батьком. Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_8 згідно вироку від 10.01.2011 року засуджений на 5 років до позбавлення волі та знаходиться у місцях позбавлення волі \а.с.8\.

Оскільки малолітня ОСОБА_6 з січня 2008 року вибула за місце проживання матері, що є підставою, згідно ст.167 ЖК України, для визнання їх втратившою право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, \усиновлювачів або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров*я, в якому вона проживає.

Права власника квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім*ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Посилання в скарзі стосовно безпідставної відмови суду в позові про зобов*язання ОСОБА_5 та малолітньої ОСОБА_6 з реєстраційного обліку у спірній квартирі спростовуються висновками суду.

Оскільки, відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду \про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть.

Тому, суд відмовляючи в позові в цій частині правильно послався на вимоги матеріального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення згідно ч.1 п.4 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307 п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2012 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення.

Визнати неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: