Справа № 0301/1618/2012 Провадження №11/0390/594/2012 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А.А.
Категорія:ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України. Доповідач: Матвієнко Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н. В.,
суддів - Хомицького А.М., Лозовського А.О.,
з участю прокурора - Музичука Р.А.,
засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Володимир-Волинського міського суду від 26 червня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Зазначеним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий вироком Луцького міського суду від 12.08.2010 року за ч.1 ст.190, ч.1 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі. Постановою Миколаївського районного суду від 08.07.2011 року звільнений умовно-достроково від відбуття покарання на не відбутий строк 10 місяців 8 днів, -
- засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст.186 КК України - на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 до відбування призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Луцького міськрайонного суду від 12.08.2010 року і остаточно призначено до відбування 5 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 19.03.2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - утримання під вартою.
Скасовано накладений постановою слідчого від 11.04.2012 року арешт на майно засудженого.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Даним вироком ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 29.08.2011 року, біля 00 год. 10 хв., біля другого під'їзду буд. № 100, по вул. Ковельській м. Володимир-Волинський, без застосування насильства, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_3 сумочку, в якій знаходилися паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, ощадна книжка, дисконтна пластикова картка «Вопак», 2 гаманці з грошовими кошами в сумі 30 грн., футляр з окулярами, два ключі від врізних замків з брелоком, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 320 грн.
Він же, 31.08.2011 року, біля 05 год. 40 хв., неподалік торгового центру «Роксолана», що по вул. Данила Галицького, 12 у м. Володимир-Волинському, застосовуючи фізичне насильство до ОСОБА_4, яке виразилось у штовхані її в плече й спричиненні фізичного болю, повторно, відкрито викрав належну їй жіночу сумочку, в якій знаходились продукти харчування, гаманець з грошовими кошти в сумі 370 грн., а також пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_4, чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 564 грн.
Він же, 08.10.2011 року, біля 03 год., біля другого під'їзду будинку № 4 по вул. Івана Франка м. Володимир-Волинського, без застосування насильства, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «НОКІА С2-00», вартістю 799, 95 грн. з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Діджус», вартістю 25 грн., флеш-картою 2 Гб, вартістю 90 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 914, 95 грн.
Він же, 28.02.2012 року, біля 20 год., в гіпермаркеті «Там-Там», що по пр. Соборності, 43 в м. Луцьку, повторно, таємно викрав з вітрин продукти харчування, пачку прального порошку «Тайд», пляшку горілки «Королівський Банкет» та дезодорант «Рексона», чим завдав ТзОВ «Континіум-Трейд» матеріальні збитки на загальну суму 314 грн. 42 коп.
В особистій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить направити справу по епізодах пограбування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на додаткове розслідування, оскільки він цих злочинів не вчиняв, а під час написання ним явок з повинною на нього чинився психологічний тиск з боку слідчого. Вважає, що за даними епізодами він засуджений безпідставно, тому що доказів його вини немає. Крім того, посилається на те, що при призначенні йому покарання судом не враховано, що він сприяв у розкритті злочину по епізоду пограбування ОСОБА_6.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і в судових дебатах просив її задовольнити, прокурора, який її заперечив і в судових дебатах просив відхилити апеляцію у зв'язку з безпідставністю, останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочину за вказаних у вироку обставин, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи сам засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні пограбування потерпілого ОСОБА_6 та крадіжки з гіпермаркету "Там Там", і не оспорює своєї вини у вчиненні зазначених злочинів в апеляції.
Разом з тим, оспорює засудження його по епізодах пограбування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у серпні 2011 року.
Не зважаючи на те, що в судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав свою вину по зазначених епізодах, його винність у їх вчиненні підтверджується дослідженими і перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
Так, як вбачається з матеріалів справи, під час досудового слідства ОСОБА_2 власноручно написав явки з повинною, в яких зазначив про вчинення ним у кінці серпня 2011 року пограбування потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с.44,51) При допиті як обвинуваченого на досудовому слідстві він свою вину у вчиненні даних пограбувань визнавав повністю і в свої показаннях детально розповідав про обставини вчинення злочину. (а.с.169-170)
Свої показання ОСОБА_2 підтвердив при проведенні відтворення обстановки і обставин події, добровільно розповів про обставини відкритого викрадення сумочки у потерпілої ОСОБА_3, а також у потерпілої ОСОБА_4, що підтверджується протоколами відтворення обстановки і обставин події та фототаблицами до них від 26.03.2012 р. та 29.08.2011 р., точно вказавши на місце вчинення даних злочинів, конкретизувавши свої дії під час пограбування потерпілих, напрямок його руху після пограбування. (а.с.171-177)
Його показання при допиті, а також при відтворенні обстановки і обставин події повністю співпадають із показаннями потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про обставини вчинення злочину.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які були понятими при проведенні відтворення обстановки та обставин події, показали, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого тиску, розповідав про обставини вчинення ним пограбування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, показавши і детально розповівши про послідовність свої дій при вчиненні злочину. Аналогічні показання дав в судовому засіданні і свідок ОСОБА_10, який проводив розслідування даної кримінальної справи.
Судом при розгляді справи перевірялась заява засудженого ОСОБА_2 про те, що працівниками міліції на нього чинився психологічний тиск з метою написання ним явок з повинною. Для цього судом його заява була направлена Володимир-Волинському міжрайонному прокурору. Під час перевірки даної заяви Володимир-Волинською міжрайонною прокуратурою, факти, на які вказував ОСОБА_2, не підтвердились, у зв'язку з чим була винесена постанова, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо працівників Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області.
Перевіривши всі дослідженні в судовому засіданні докази по епізодах пограбування потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, проаналізувавши їх і
надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність його вини у вчиненні цих злочинів і вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.186 КК України, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду і направлення справи для проведення додаткового розслідування.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував ступень тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, який характеризується посередньо, злочини вчинив під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, обставину, що обтяжують покарання -вчинення злочину щодо осіб похилого віку, та призначив майже мінімальне покарання, передбачене ч.2 ст.186 КК України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та частково приєднавши невідбуте ним покарання за попереднім вироком.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, тому підстав для задоволення апеляції засудженого не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 26 червня 2012 року щодо нього - без змін.
Головуючий
Судді