АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2012 року суддя Апеляційного суду м. Києва Худик М.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року, про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-2 КУпАП.

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.07.2012 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 187 грн.

Згідно з постановою судді ОСОБА_2 03.07.2012 року о 14 год. 40 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 105 км/год через стаціонарний пост ДПС у с. Кочерів, при обмеженні швидкості 50 км/год, при цьому проігнорував вимоги про зупинку, яка надавалася завчасно за допомогою жезла та свистка. Був зупинений шляхом переслідування на 93 км А/Д Київ-Чоп за допомогою патрульного автомобіля ВАЗ 2101 д/н 060739, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху.

Не погодившись з постановою судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і направити справу на новий судовий розгляд. На обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що дійсно рухався зі швидкістю 100-110 км/г в правій смузі руху. Перед постом ДПС були встановлені знаки додаткового обмеження швидкості 70 і 50 км/год, проте уточнюючих знаків, що вказують, у зв'язку з чим на даній ділянці автодороги застосовано додаткове обмеження швидкості ним виявлено не було, що на його думку не відповідає ПДР України, тому він не став зменшувати швидкість. Крім цього зазначає, що не зупинявся на вимогу інспектора про зупинку, подану жезлом, так як вважав, що вимога про зупинку адресована іншому автомобілю, який випереджав його, а побачивши миготливі червоно-сині вогні патрульного автомобіля який рухався за ним, зупинився з дотриманням вимог чинного законодавства.

Вислухавши апелянта, який уточнивши апеляційну скаргу просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Справа № 33/2690/1216/2012 Головуючий у першій інстанції - Лозинська М.І.

Категорія : ст.122-2 КУпАП Доповідач - Худик М.П.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Як вбачається з постанови, суддя розглядаючи матеріали відносно ОСОБА_2 належним чином у відповідності до ст. 251 КУпАП перевірив докази зібрані по справі, а саме протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_4, рапорти працівників міліції

та обґрунтовано визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

З наявного, в матеріалах справи, рапорта інспектора ДПС Антонюка О.М.. вбачається, що останній під час несення служби 03.07.2012 р. на стаціонарному посту ДПС № 7 в с. Кочерів, подав жест про зупинку за допомогою жезла та свистка автомобілю Нісан д.н. НОМЕР_1 який рухався зі швидкістю 105 км/год, в зоні дій дорожнього знаку 3.29 обмеження швидкості 50 км/год, проте водієм вказаної вимоги не було виконано, вказане порушення було зафіксовано за допомогою відеореєстратора та пізніше продемонстровано ОСОБА_2

Дані пояснення повністю узгоджуються з поясненнями інших працівників міліції викладеними в їх рапортах. Крім цього ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснив, що бачив як працівник міліції подав жест про зупинку автомобіля, проте він не зупинився, оскільки на його думку вимога про зупинку надавалась іншому автомобілю. Проїхавши декілька метрів, звернув увагу, що іншого автомобілю не було, проте не зупинився та поїхав далі.

Таким чином, проаналізувавши та дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про винність ОСОБА_2 в адміністративному правопорушенні передбаченому ст. 122-2 КУпАП.

Отже, доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що постанова судді є незаконною, не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного вважаю, що постанова судді першої інстанції є законою та обґрунтованою, підстав для скасування постанови не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Худик М.П.