АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-2690/11386/2012 Головуючий в 1 інстанції - Волошин В.О.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Шкоріної О.І.
При секретарі: Дубик Ю.Г.
За участю відповідача: ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визначення часки у спільній сумісній власності та встановлення порядку користування квартирою, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В. , пояснення відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 яка складається з трьох кімнат жилою площею 10,2кв. м , 15, 9кв.м та 13,8кв. м.
Відповідно до приватизаційного свідоцтва, частки сторін є рівними. Позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частину спірної квартири, так як відповідачі , оспорюють це його прав, вважаючи, що частка позивача має складати ј частину, так як до приватизаційного свідоцтва помилково не був включений : ОСОБА_5
Так, як між сторонами постійно виникають конфлікти, щодо порядку користування квартирою, позивач посилаючись на норми ст.ст. 319, 356, , 358, 391 ЦК України, просив суд виділити йому в користування кімнату площею 13, 8кв.м., а відповідачам, які є подружжям - дві кімнати, площею 15,9 та 10,2кв.м.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2012 року позов задоволено частково.
Визначено, що розмір частки у праві власності ОСОБА_3 у спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_1 становить 1/3 частину.
В решті вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про встановлення порядку користування кватирою та ухвалити нове, яким ці вимоги задовольнити. Як на підставу для задоволення апеляційної скарги позивач вказує на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, та недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими. При цьому, позивач посилається на те, що кімната, яку він просив виділити найбільш наближено відповідає його частці у спільному майні. 0,5кв.м. на думку апелянта не є суттєвим перевищенням його долі, а тому не може вважатись порушенням прав відповідачів.
Крім того суд помилково зазначив, що виділенням йому кімнати, площею 13,8кв.м. будуть порушуватись пава інших співвласників на користування балконом, тому, що балкон відповідно до технічної документації знаходиться в кімнаті, площею 15,9кв.м., яку він проси виділити відповідачам.
В іншій частині вирішених позовних вимог рішення суду не оскаржене.
В судове засідання апеляційного суду позивач та відповідач ОСОБА_4 не з'явились, про день і час розгляду справи повідомлені.
Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти доводів скарги, просила залишити рішення районного суду без змін, вказувала на зловживання позивачем спиртними напоями та створення останнім неможливих умов для проживання іншим членам родини.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав .
Відповідно до ст. 358 ЦК України кожен із співвласників мас право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст. 115 ЦК це можливо, якщо кожній із сторін можу бути виділено окрему частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим
позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухля, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині встановлення порядку користування, суд першої інстанції встановив такі обставини.
Сторонам, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24 квітня 1998 року на праві власності в рівних долях належить квартира АДРЕСА_1
Спірна кватира складається з трьох ізольованих кімнат, площею : 15,9, 10, 2 та 13,8кв.м. , кухні. Площею 7,4кв. м., та інших приміщень. Квартира обладнана балконом, який знаходиться в кімнаті 15,9кв. м. З довідки форми № 3 виданої ДП «Антонов» ЖКУ, вбачається, що у вказаній кватирі зареєстровані та проживають сторони, а також третя особа: ОСОБА_5
Позивач, звертаючись з позовом зазначив, що встановити порядок користування йому необхідно для того, щоб він мав можливість безперешкодно користуватись своєю власністю та розпоряджатись нею.
Так, як кімната, яку просив виділити позивач йому в користування не відповідає його ідеальній частці у спільному майні, є більшою на 0,5кв. м., суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення такого порядку , порушить права інших співвласників.
Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, так як вказана кімната за своїм розміром є найбільш наближеною до ідеальної частки позивача у праві власності. При встановленні конкретного порядку користування кватирою, шляхом виділення вказаної кімнати в користування позивачу, права інших співвласників порушуватись не будуть, тому, що при цьому їх частки у спільній частковій власності на квартиру залишаються не змінними, а підсобні приміщення загального користування залишаються у спільному користуванні всіх проживаючих членів родини.
Посилання суду першої інстанції на те, що при обраному позивачем способі користування квартирою, будуть порушені права інших співвласників на користування балконом також є недоведеними, тому, що з наявного в матеріалах справи технічного плану квартири, вбачається, що балкон знаходиться в кімнаті , площею 15,9кв. м., яку позивач просив виділити у користування відповідачам.
З врахуванням встановлених судом обставин, а саме наявності спору між співвласниками, щодо порядку користування спільним майном, суд безпідставно не вирішив вказаний спір та відмовив позивачу в задоволенні цих вимог.
Враховуючи, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та наявним в ній доказам, рішення в частині відмови позивачу в задоволенні вимог про встановлення порядку користування квартирою, підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення порядку користування квартирою скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 відповідно до якого виділити в користування ОСОБА_3 кімнату, площею 13, 8кв.м., а відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - кімнати площею 10,2 та 15, 9кв. м. Інші приміщення та місця загального користування залишити у спільному користуванні співвласників квартири.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: