Судове рішення #24610040

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


29 серпня 2012 року. м. Київ


Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Махлай Л.Д., Желепи О.В.,

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа приватне підприємство «Українська правда» про захист честі та гідності, -


в с т а н о в и л а :


У травні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем ОСОБА_1 у мережі Інтернет на сайті інтернет - видання «Українська правда» ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 У вказаній статті автор розмістив недостовірну інформацію та звинуватив позивача у протизаконних діях(вчинення злочину), зокрема, автор зазначив:

«ОСОБА_2 свідомо йде на порушення Закону. Тобто на злочин. Місце злочину Верховна Рада. Час злочину - ІНФОРМАЦІЯ_3 Склад злочину - законопроект 10034. Того, хто вчиняє злочин, називають злочинцем. І притягають до відповідальності…»

«ОСОБА_2 про злочин попереджений… Тим не менше, в порушення вимог Закону, попри мої попередження, ОСОБА_2 на ІНФОРМАЦІЯ_3, включив до порядку денного і хоче проштовхнути через Раду явно лобістський, корупційний і завідомо злочинний законопроект за номером 10034.»

«І ще важливий момент. ОСОБА_2 іде на злочин абсолютно свідомо. Це не якийсь необачний крок чи непоінформованість…»

Наприкінці вказаної статті автор зазначає: «Тож і питання:за проштовхування корупційного законопроекту 10034 ОСОБА_2 отримав гроші, чи лише наказ, від того, хто отримає гроші?»

Тому, позивач просив:

- визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та наносить шкоду діловій репутації позивача, інформацію, яка була поширена відповідачем ОСОБА_1 у статті ІНФОРМАЦІЯ_1, у мережі Інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме інформацію про те, що ОСОБА_2: «свідомо йде на злочин», «хоче проштовхнути через Раду явно лобістський, корупційний і завідомо злочинний законопроект за номером 10034», «отримав гроші, чи лише наказ, від того, хто отримає гроші»;

- зобов'язати відповідачів спростувати оприлюднену інформацію шляхом розміщення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4, тексту спростування затвердженого судом;

- затвердити наступний текст спростування: «Мною, ОСОБА_1 у статті ІНФОРМАЦІЯ_1 була розповсюджена недостовірна інформація щодо Голови Верховної Ради України ОСОБА_2. Повідомляю, що інформація, яка міститься у названій статті і в частині посилання на неправомірні дії Голови Верховної Ради України ОСОБА_2 не відповідає дійсності та визнана недостовірною рішенням суду, що набрало законної сили».(а.с. 1-15)

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що зазначена в статті інформація є достовірною, містить оціночні судження та критику, висновки у статті не переходять за ті рамки, які існують для критики дій службовців.(а.с. 31-48, 149-199)

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3., третя особа ПП «Українська правда» про захист честі та гідності задоволено. (а.с.201-204).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи, висновки суду суперечать обставинам справи і наявним в ній доказам. (а.с. 210-215)

В судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_4., ОСОБА_5. підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник позивача ОСОБА_6. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Відповідач ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи на дату поза межами періоду виборів народних депутатів України.(а.с. 223-241)

Зважаючи на наявність доказів належного сповіщення осіб, які беруть участь у справі, вимоги ст. 3031 , ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.

Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV(із змінами), є частиною національного законодавства передбачає:

"1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідними в демократичному суспільстві".

За змістом вказаної ст. 10 Конвенції, право на свободу вираження поглядів не є необмеженим.

Навіть у разі, коли твердження є оцінним судженням, має існувати достатня фактична база на його підтвердження, без якої воно виходитиме за рамки прийнятного ("Єрусалем проти Австрії", N 26958/95, п. 43, ECHR 2001-II, п. 76 Справа "Педерсен і Бодсґор проти Данії" (Заява N 49017/99) рішення від 17 грудня 2004 року), п. 37 Справа № 13/1994/460/541 "Праґер і Обершлік проти Австрії" рішення від 26 квітня 1995 року)

У справі "Перна проти Італії" (Case of Perna v. Italy), Європейський Суд з прав людини(Заява N 48898/99 п.п. 44-47 рішення від 25 липня 2001 року) визначив, що твердження заявника про начебто існуючу стратегію встановлення контролю над прокуратурами в багатьох містах та використання послуг pentito Бушетти з метою обвинувачення п. Андреотті вочевидь означають приписування скаржникові конкретних діянь. Отже, вони не підлягають захисту статті 10, якщо не мають фактичного підґрунтя, особливо з урахуванням тяжкості таких обвинувачень, оскільки це були твердження щодо фактів, які підлягають доведенню (див. рішення у справі "Нільсен і Йонсен проти Норвегії", цитоване вище, пункт 49). У статті, про яку йдеться, не було жодного посилання на докази і не наводилося жодне джерело інформації, що могло підтвердити ці заяви. Більше того, під час судового розгляду заявник не надав жодного конкретного доказу на підтримку своїх тверджень, а, як Суд визначив вище, докази свідків, яких він хотів викликати, стосувалися тільки політичної активності скаржника (див. пункт 28 вище). Враховуючи контекст, ці твердження, у яких висувалися дуже серйозні звинувачення проти судового службовця, перевищили межі прийнятної критики з огляду на те, що вони не мали фактичного підґрунтя.


Частинами 1 та 3 ст. 8 Закону України „Про статус народного депутата України" від 21.11.1992 року( із змінами) передбачено, що у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.


Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.(ч. 4 ст. 277 ЦК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Згідно зі ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних за винятком образи чи наклепу.

За роз'ясненнями, що містяться в п.п. 12, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем ОСОБА_1 у мережі Інтернет, Блоги «Українська правда» ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 У вказаній статті автор повідомив інформацію, зокрема, зазначив:

«ОСОБА_2 свідомо йде на порушення Закону. Тобто на злочин. Місце злочину Верховна Рада. Час злочину - ІНФОРМАЦІЯ_3 Склад злочину - законопроект 10034. Того, хто вчиняє злочин, називають злочинцем. І притягають до відповідальності…»

«ОСОБА_2 про злочин попереджений… Тим не менше, в порушення вимог Закону, попри мої попередження, ОСОБА_2 на ІНФОРМАЦІЯ_3, включив до порядку денного і хоче проштовхнути через Раду явно лобістський, корупційний і завідомо злочинний законопроект за номером 10034.»

«І ще важливий момент. ОСОБА_2 іде на злочин абсолютно свідомо. Це не якийсь необачний крок чи непоінформованість…»

Наприкінці вказаної статті автор зазначає: «Тож і питання: за проштовхування корупційного законопроекту 10034 ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 8-15)

Факт розміщення вищевказаних відомостей ІНФОРМАЦІЯ_3 у розділі Блоги «Українська правда», у т.ч. на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач не заперечував, не заперечували цих обставин і представники ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.


Колегія суддів перевірила та відхилила доводи апелянта про достовірність вищевказаної інформації та наявність оціночних суджень у висловах відповідача, які оспорені позивачем за наступних підстав.

Інформація, поширена відповідачем ОСОБА_1 і оспорювана позивачем ОСОБА_2, за своїм змістом свідчила про конкретні факти дій і стосуються вони у т.ч. обставин вчинення кримінально-карного діяння, нібито вчиненого позивачем, а саме, що ОСОБА_2: «свідомо йде на злочин», «хоче проштовхнути через Раду явно лобістський, корупційний і завідомо злочинний законопроект за номером 10034».

Враховуючи контекст статті в цілому, у поширених відповідачем твердженнях висувались дуже серйозні звинувачення проти позивача.

Так, за положеннями КК України(в редакції Закону чинного на час розгляду справи судом), кримінальна відповідальність може наставати, у т.ч. за готування до злочину і замах на злочин, при цьому, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.(ст.ст. 14-16 КК України)

Проте, за змістом положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.


За своїм характером та в контексті вказаної статті поширена відповідачем інформація сприяє виникненню у читачів Блогу підозр про безчесність та протиправну, корисливу поведінку позивача з використанням ним широких повноважень політичного та державного діяча, містить повідомлення про факти, що позивач «іде на злочин абсолютно свідомо», «хоче проштовхнути через Раду явно лобістський, корупційний і завідомо злочинний законопроект за номером 10034». При цьому, за змістом вищевказаного, лобізм асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень органом законодавчої влади.

Питання автора статті «за проштовхування корупційного законопроекту 10034 ОСОБА_2 отримав гроші, чи лише наказ, від того, хто отримає гроші ?» містить негативні висновки щодо корисливої мотивації дій позивача «отримав гроші, чи лише наказ, від того, хто отримає гроші?».

Вказана інформація має ознаки негативного та образливого спрямування щодо особи, на адресу якої вона адресована, сприяє формуванню громадської думки про вчинення позивачем злочинних дій, з корисливих мотивів та використанням наданих повноважень Голови Верховної Ради України.


Вказані твердження не мали фактичного підґрунтя, оскільки відповідачем та його представниками до суду не надано доказів наявності провадження у кримінальній справі з цих підстав, ухвалення вироку відносно позивача щодо дій останнього, які відповідач вважав злочинними. Наявність заперечень щодо редакції законопроекту 10034 з боку відповідача, як народного депутата України та Голови Комітету з питань національної безпеки та оборони, та інших державних установ, не може бути визнана підставою для висновку про наявність достатньої фактичної бази на підтвердження тверджень відповідача, які оспорені позивачем.(а.с. 172-199)

Відповідачем не зазначено джерела вищевказаної поширеної інформації(повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні).

Оскільки до суду не надано доказів наявності достатньої фактичної бази на підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що вказані твердження відповідача перевищили межі прийнятної критики, отже, вони не підлягають захисту статті 10 Конвенції, а тому позивач справедливо вважав їх негативними, образливими та такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Судова колегія погоджується з висновками районного суд щодо зобов'язання відповідачів спростувати інформацію відносно позивача у спосіб, ідентичний способу її поширення (ч.7 ст. 277 ЦК України).

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини цієї справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Л.Д.Махлай


О.В.Желепа



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація