Судове рішення #24610029





АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 серпня 2012 року м. Київ


Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва - Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом»янського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року,-


Встановив:

Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

Як вбачається з постанови, при перевірці ПП « Ловекс-К» за адресою: м. Київ, вул. Смілянська,7, директором якого є ОСОБА_2, актом перевірки № 751/23-11/33690081 від 25.01.2012 року встановлено порушення ним ведення податкового обліку, а саме: заниження податку на додану вартість на суму 38676 гривень та завищення від»ємного значення з податку на додану вартість на суму 25 824 гривень, в тому числі і по періодам: за липень 2010 року в розмірі 27000 гривень ( занижено податок на додану вартість на суму 1176 грн., завищено від»ємне значення з податку на додану вартість на суму 25824 грн.), за серпень 2010 року в розмірі 16917 грн., за вересень 2010 року в розмірі 20583 грн., занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80625 грн., в тому числі по періодах за 9 місяців ( 3 кв.) 2010 рік на суму 80625 грн., чим було порушено пп. 5.3.9, п.5.3. ст.5 Закону України від 28.02.1994 № 334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями); пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

На зазначену постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; неповне з»ясування судом обставин, які мають значення для вирішення справи; на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема його права на захист, оскільки суд розглянув справу без його участі, що позбавило його можливості надати особисті пояснення та докази у справі.


____________________________________________________

Справа №33/2690/896/2012р.

Доповідач: Сілкова І.М.


На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що встановленого законом порядку ведення податкового обліку він не порушував, а викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, аналогічні тим даним, що викладені в акті перевірки, на підставі якого було прийнято 3 податкових повідомлення-рішення. Крім того зазначає, що посилання у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові суду на порушення ним встановленого порядку ведення податкового обліку є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки не закінчена процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатами перевірки і тому встановити факт наявності чи відсутності адміністративного правопорушення на даний час є неможливим.

Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, вислухавши його пояснення та пояснення його захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.


Так, згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.


У відповідності зі ст. 245 КУпАП завданням суду прим розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповності з законом.


Однак суддею вищезазначені вимоги закону при розгляді даної справи дотриманні не були.

Дійшовши за результатами розгляду справи до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя у постанові, як встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 цього правопорушення, зазначив те, що під час перевірки ПП « Ловекс-К» встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме: заниження податку на додану вартість на суму 38676 гривень та завищення від»ємного значення з податку на додану вартість на суму 25 824 гривень, в тому числі і по періодам: за липень 2010 року в розмірі 27000 гривень ( занижено податок на додану вартість на суму 1176 грн., завищено від»ємне значення з податку на додану вартість на суму 25824 грн.), за серпень 2010 року в розмірі 16917 грн., за вересень 2010 року в розмірі 20583 грн., занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80625 грн., в тому числі по періодах за 9 місяців ( 3 кв.) 2010 рік на суму 80625 грн.


Зазначені обставини, на думку судді, підтверджуються актом перевірки № 751/23-11/33690081 від 25.01.2012 року та протоколом про адміністративне правопорушення № 190-23-11 від 23.02.2012 року (а.с.2,5).

Однак, вказаним актом лише виявлено порушення ПП « Ловекс-К» пп. 5.3.9, п.5.3. ст.5 Закону України від 28.02.1994 № 334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями); пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та встановлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність вказаного приватного підприємства у період, за який проводилась перевірка був його директор - ОСОБА_2, тобто сам по собі акт перевірки не свідчить про порушення ним порядку ведення податкового обліку.

Інших доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові судді не наведено.


Також судом не враховано і не дано належної оцінки тій обставині, що всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не вказана суть правопорушення, оскільки протокол не містить зазначення конкретних дій директора ПП « Ловекс-К» ОСОБА_2, які призвели до заниження податку на додану вартість, завищення від»ємного значення з податку на додану вартість та заниженню податку на прибуток у зазначений період, а також особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз»яснено її права та обов»язки, передбачені ст. 268 КУпАП і протокол цією собою не підписаний.


Отже протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП, але ця обставина залишилась поза увагою суду, оскільки при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, суд всупереч вимогам ст. 278 цього Кодексу не перевірив, чи правильно складений вищезгаданий протокол та інші матеріали справи.


У відповідності зі ст. 56 Податкового Кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При цьому пунктом 56.18 цієї статті визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов»язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Диспозиція статті 163-1 КУпАП передбачає порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку і складовою суб»єктивної сторони даного правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.


Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, суддя не взяв до уваги те, що приватним підприємством «Ловекс-К» проводиться процедура адміністративного оскарження і на даний час порядок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не завершений, триває процедура його оскарження, а тому він є неузгодженим і до остаточного вирішення цього спору, факт допущення порушення не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і відповідно бути підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, фактично подія і склад адміністративного правопорушення на час розгляду справи в суді не встановлені, суть і обставини вчинення правопорушення не з»ясовані. Невиконання судом вимог ст.280 КУпАП призвело до постановлення необгрунтованого і незаконного рішення.


За таких обставин, постанова судді, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд -


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.


Суддя: І.М. Сілкова







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація