АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03680, м. Київ вул. Солом'янська, 2-а
Справа №22-ц/2690/11462/12 Головуючий в 1 інстанції - Тітов М.Ю.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Шкоріної О. І.
при секретарі Дубик Ю.Г.
за участю:
представника позивача: Литвиненко А.П.
представника відповідача : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року в справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві до ОСОБА_4, треті особи: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, Кооперативне дачне товариство «Чорнобилець» про зобов'язання вчинити дії, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, в якому просив суд зобов'язати ОСОБА_4 здійснити знесення самовільно збудованої будівлі (на місці колишнього контрольно-пропускного пункту) на земельній ділянці орієнтовною площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1, на території Кооперативно дачного товариства «Чорнобилець» (урочище «Наталка») в Оболонському районі м. Києва також позивач просив зобов'язати відповідача компенсувати витрати, пов'язані із знесенням будівлі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.2012 року позов - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_4 здійснити знесення самовільно збудованої будівлі (на місці колишнього контрольно-пропускного пункту) на земельній ділянці орієнтовною площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1, на території Кооперативно дачного товариства «Чорнобилець» (урочище «Наталка») в Оболонському районі м. Києва.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд не повно встановив обставини, які мають значення для вирішення справи, та безпідставно зобов'язав його знести будівлю, яка йому не належить .
Також на думку апелянта, судом помилково застосовані до спірних правовідносин ст. 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та ст. 376 Цивільного кодексу України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1 та 7 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
З огляду на правила вказаної норми, які обрані позивачем та судом, як підстава для задоволення позову, збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише на підставі судового рішення у виключних випадках, а саме: 1) якщо така забудова порушує права інших осіб; 2) якщо проведення перебудови такого об'єкта є неможливим; 3) якщо особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.
Задовольняючи позов про знесення будівлі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є особою, яка самовільно здійснює будівництво на земельній ділянці, яка належить КДТ «Чорнобилець» , без належним чином оформленої проектної документації та відповідних дозволів.
Колегія суддів з таким висновком в повній мірі погодитись не може , так як суд в порушення норм процесуального права не повно встановив обставини справи, які мають значення для її вирішення , внаслідок чого ухвалив незаконне та не обґрунтоване рішення.
Судом встановлено, що Протоколом правління КДТ «Чорнобилець» №4 від 08.05.10 вирішено розмістити на фасадному в'їзді до урочища Наталка малу архітектурну форму як місце для тимчасового розміщення охорони КДТ «Чорнобилець», всі необхідні для будівництва дозволи ОСОБА_4 отримує за власні кошти, до початку будівництва. Вся відповідальність за цей проект полягає на ОСОБА_4
З акту перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 23.03.11 головного державного інспектора Інспекції ДАБК у м. Києві Куляса Р.А. вбачається, що виявлено порушення, а саме на в'їзді до КДТ «Чорнобилець» (на місці колишнього контрольно-пропускного пункту) ОСОБА_4 (замовник-інвестор») розпочато самовільне будівництво будівлі на земельній ділянці орієнтовною площею 0,02 га, без затвердженої у встановленому порядку проектної документації та права виконання будівельних робіт. Станом на 23.03.11 на об'єкті будівництва двома будівельниками проводяться роботи по муруванню стін будівлі з піно блоків та декоративного цегляного мурування, чим порушено ст.ст. 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Відповідачем в акті зазначено, що проводиться будівництво приміщення згідно протоколу правління №4 від 08.05.10.
В акті додержання вимог містобудівного законодавства від 11.04.11 Головного державного інспектора Інспекції ДАБК у м. Києві Микитюка А.В., яким встановлено ті ж обставини, відповідачем зазначено, що наданий час будівництво зупинено.
11.04.11 Заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Пухним О.А. складено припис з вимогою зупинити виконання будівельних робіт, в термін 30 днів усунути виявлені порушення. Припис отримано відповідачем.
Постановою Заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Пухного О. А. від 14.04.11 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Приписом Голови ліквідаційної комісії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Пухного О.А. від 22.06.11 вимагалося від ОСОБА_4 знести самовільно збудовану будівлю.
Оцінюючи, вищенаведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що самовільне будівництво проводиться громадянином ОСОБА_4
Проте, суд не врахував, що відповідно до протоколу засідання правління КДТ «Чорнобилець» № 4 від 08.05.2010 року, було вирішено за кошт інвесторів, за умови виконання ними ряду робіт, побудувати споруду, площею 50 кв.м., яка повинна була використовуватись КДТ «Чорнобилець» під їх нужди і повинна бути оформлена у власність товариства.
До складу інвесторів, окрім відповідача входили також інші фізичні особи, склад яких постійно змінювався.
Разом з тим в приписі про знесення будівлі, зазначалось, що будівництво здійснюється відповідачем ОСОБА_4
Суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що відповідно до протоколу № 9 засідання правління КДТ «Чорнобилець»від 06.07.2011 року, ОСОБА_4 вийшов зі складу інвесторів і починаючи з 06.07.2011 року жодного відношення до фінансування будівництва не мав.
Апеляційним судом також встановлено, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09 липня 2012 року, після ухвалення рішення в даній справі скасована постанова Інспекції архітектурно-будівельного контролю № 5430 від 14 квітня 2011 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_4 Провадження у справі закрито.
Вказаною постановою встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 на в'їзді до КДТ «Чорнобилець» здійснювалось будівництво адміністративної будівлі кооперативу. Також встановлено, що позивачем в даній справі - ОСОБА_4 безпідставно було визначено як особу, що здійснювала будівництво та притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини справи, які суд першої інстанції вважав доведеними, а саме те, що відповідач ОСОБА_4 є особою, яка здійснила самовільне будівництво є недоведеними, а тому, відповідно, суд безпідставно задовольнив позов до вказаного відповідача та зобов'язав його за власний кошт провести знесення будівлі.
Посилання представника позивача, на протокол правління товариства, яким ОСОБА_4 було визначено як відповідальну особу, за отримання всіх необхідних дозволів не є належним доказом того, що ОСОБА_4 є особою, яка здійснювала самовільне будівництво в розумінні ст. 376 ЦК України.
Посилання представника інспекції на те, що вони не були повідомлені про розгляд справи в Оболонському районному суді, за результатами розгляду якої скасована постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не можуть бути враховані, тому, що Постанова Оболонського районного суду м. Києва від 09 липня 2012 року набрала законної сили і на даний час позивачем не оскаржена.
Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи позов до відповідача ОСОБА_4 не врахував, що відповідно до ст. 376 ЦК України, самовільна будівля може бути знесена лише особою, яка здійснила самочинне будівництво. Крім того, позивач не довів, що забудова, яку вони просили знести, порушує права інших осіб, проведення перебудови такого об'єкта є неможливим, та що особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві до ОСОБА_4, треті особи: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, Кооперативне дачне товариство «Чорнобилець» про зобов'язання вчинити дії, щодо знесення будівлі , - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: