Справа № 11а - 847/2007 р.                              Головуючий у 1 інстанції: Спурза М.В.

Категорія ст.128 КК України                            Доповідач: Гаврилов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 жовтня 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Пайонкевича Т.Т. судців: Яременко О.Д., Гаврилова М.М. з участю прокурора: Ходачкевича Ю.І., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Львові  кримінальну справу  за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3на вирок Турківського районного суду    Львівської області від 31 липня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком перекваліфіковані дії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, не судимого, неодруженого, не працюючого, з ч.1 ст.122 КК України на ст.128 КК України і засуджено до 2 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки.

Запобіжний захід засудженому залишено підписку про невиїзд і стягнуто з нього на користь потерпілого ОСОБА_31000 грн. моральної шкоди та 257,5 грн. матеріальної шкоди.

За вироком суду 26 червня 2005 року о 3 год. ночі на дорозі біля магазину приватного підприємця ОСОБА_3 в с Верхнє Висоцьке Турківського району Львівської області ОСОБА_3 став грубіянити, запросив ОСОБА_1 відійти з ним в сторону, копнув його в стегно, штовхнув і ОСОБА_1 впав. На прохання заспокоїтись потерпілий вдарив ОСОБА_1 по обличчю і тоді у відповідь ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3, який впав на коліна, внаслідок чого отримав перелом правого надколінника, синець на обличчі і садно на спині, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. При цьому ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 наголошує на тому, що діяв в стані необхідної оборони, не вийшов за її межі, тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам і не підтверджуються дослідженими доказами і просить вирок скасувати і справу провадженням закрити.

В апеляції адвокат ОСОБА_2. зазначає, що суд не дав належну оцінку суперечливим показам засудженого і свідків з його сторони, не звернув увагу на те, що потерпілий давав однозначні і послідовні покази протягом досудового і судового слідства, заяву про злочин написав в день його вчинення, а засуджений подав заяву лише на 8-й день, на те, що потерпілий не міг впасти на коліна, коли засуджений пхав його в груди і він мав впасти на спину і що інші тілесні ушкодження потерпілий не міг отримати від падіння, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і він не в

2

повній мірі оцінив заподіяні потерпілому фізичні і моральні страждання, визначивши незначну суму відшкодування, тому просить вирок скасувати, а справу повернути в суд на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 який підтримав апеляцію, міркування прокурора про законний і обгрунтований вирок, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена.

Так, засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи факт перебування у нетверезому стані, показав, що 26 червня 2005 року о 3 год. ночі до їх компанії підійшов ОСОБА_3, відкликав його в сторону, почав грубити, копнув ногою і вдарив рукою. У відповідь ОСОБА_1 відпихнув потерпілого і той впав на коліна і, на його думку, тоді і отримав травму коліна. Наведені покази стверджуються показами свідків . ОСОБА_4., ОСОБА_5., протоколом очної ставки, висновком повторної судово-медичної експертизи, іншими матеріалами справи. Згадані свідки попереджувались про кримінальну відповідальність, суттєвих розбіжностей чи суперечностей в їх показах немає, вони узгоджуються з іншими матеріалами справи, не спростовані під час досудового і судового слідства, тому суд вірно взяв їх за основу, а доводи з цього приводу, викладені в апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілого, є безпідставними.

Наведені покази спростовують покази потерпілого ОСОБА_6 про його безпричинне побиття засудженим.

Разом з тим судом встановлено, що потерпілий відкликав засудженого в сторону, де під час розмови між ними розпочався конфлікт, що потерпілий ОСОБА_6отримав поряд із переломом правого надколінника ще синець на обличчі і садно на спині (а.с. 97-101) і, враховуючи первинні покази засудженого ОСОБА_1 про те, що він двічі вдарив потерпілого перед тим, як відштовхнути (а.с.7), його твердження в апеляції про те, що він діяв в стані необхідної оборони і лише відштовхнув ОСОБА_3, є надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Отже, судом правильно і повно встановлені фактичні обставини справи, вірно кваліфіковані дії засудженого і належним чином обгрунтовано рішення про часткове задоволення цивільного позову в частині морального відшкодування з урахуванням того, що конфлікт виник з вини потерпілого.

Призначаючи покарання, суд відповідно з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується, його хворобливий стан та визначив його необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для задоволення апеляцій колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія судців

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3залишити без задоволення, а вирок Турківського районного суду Львівської області від 31 липня 2007 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили