УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді Яременка О.Д.
суддів Литвинова О.М., Тачечника І.І.
за участю прокурора Дудинської Т.М.
засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 2 жовтня 2007 року у місті
Львові кримінальну справу за апеляціями засудженогоОСОБА_1. та його
захисника - адвоката ОСОБА_3 на вирок Личаківського районного суду
міста Львова від 27 лютого 2007 року, -
встановила:
зазначеним вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, не судимого, засудженого за ст. 162 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, за ст. 164 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України, зі застосуванням ст. 72 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до 4 років 6 місяців позбавленні волі. Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_2 899 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 84 КПК України.
Вироком встановлено, що ОСОБА_1 будучи зобов'язаний відповідно до виконавчого листа Личаківського районного суду м. Львова № 2-1620 від З лютого 2006 року сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, ОСОБА_7 справа № 11 а-803\07 головуючий у 1 -й інстанції суддя Лакомська Ж.І.
категорія ст.ст. 186 ч.2, 296, 162,164 КК України доповідач судія Литвинов О.М.
2
в розмірі 1\2 частини від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28 грудня 2005 року, маючи умисел на невиконання рішення суду, в період часу з грудня 2005 року по квітень 2006 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, допустивши заборгованість в розмірі 1782,9 грн.
Крім того,ОСОБА_1. 5 квітня 2006 року о 16 год. 30 хв., перебуваючи на вул. Туркменській у м. Львові поблизу дитячого садка, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, підійшовши до потерпілої ОСОБА_2 та почав нецензурно ображати, наносити удари руками по голові та спині, спричинивши їй фізичний біль, після чого вхопив . з її рук сумку, звідки діставав фотоапарат та пошкодив його, кинувши на землю, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 400 грн..
Крім того, ОСОБА_1 5 квітня 2006 року вчинивши біля дитячого садка хуліганські дії відносно ОСОБА_2 знаючи, що вона після цього піде з донькою додому, маючи умисел на продовження хуліганських дій, всупереч волі потерпілої ОСОБА_2 незаконно проник у приміщення літньої кухні по місцю проживання потерпілої по вул. Метлинського у м. Львові.
Крім того, підсудний 5 квітня 2006 року о 7 год., продовжуючи свою злочинну діяльність у приміщенні літньої кухні по вул. АДРЕСА_1 маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно з хуліганських спонукань, виражався нецензурною лайкою на адресу потерпілої ОСОБА_2, наносив їй удари руками, ногами, каструлями по голові та тулубу, розбив до її голови дзеркало, чим спричинив легкі тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_1 5 травня 2006 року о 15 годині 30 хвилин по вул. Романчика у службовому кабінеті Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Л\о, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, під час проведення слідчих дій з участю потерпілої ОСОБА_2, почав ображати її нецензурними словами, шарпав за волосся, наніс удари мобільним телефоном по голові чим спричинив легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. При цьому не реагував на зауваження дізнавала Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Л\о Фот A.M.. Крім того, підсудний 30 травня 2006 року о 15 годині 30 хвилин у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне проникнення в житло ОСОБА_2 з метою вчинення відносно неї хуліганських дій, всупереч волі потерпілої, проник у її квартиру по вул. АДРЕСА_1.
Крім того, підсудний 30 травня 2006 року о 8 годині 30 ^хвилин у квартирі потерпілої по вул. АДРЕСА_1 у стані алкогольного
3
сп'яніння, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно з хуліганських спонукань, виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2, розбив скло на вікні та пошкодив телевізор „Електрон", наніс удари руками та ногами по тілі потерпілої чим спричинив легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 24 жовтня 2006 року о 22 годині маючи умисел на незаконне проникнення у житло ОСОБА_2 самовільно, всупереч її волі, незаконно проник у її будинок по вул. АДРЕСА_1. 28 жовтня 2006 року о 22 годині ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне проникнення в кухню ОСОБА_2 з метою вчинення хуліганських дій відносно останньої проник в дане приміщення, розташоване за адресою вул. АДРЕСА_1 де у стані алкогольного сп'яніння вчинив хуліганські дії - виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2, штовхнув її та розбив стакани. Після того потерпілі ОСОБА_2 та Стрихалюк тікаючи від підсудного вийшли на подвір'я, останній наздогнав їх та продовжив хуліганські дії в результаті яких наніс потерпілим удари руками та ногами по тілу. Після наведених подій ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2 наздогнав її штовхнув на землю завдаючи удари руками та ногами по голові і тілу, вихопив з руки потерпілої мобільний телефон марки „Сіменс" з скетч карткою загальною вартістю 539 грн. та зірвав з вух золоті кільчики вартістю 360 грн. та з місця події втік завдавши потерпілій легкі тілесні ушкодження. 29 жовтня 2006 року ОСОБА_1 о 17 годині незаконно, всупереч волі ОСОБА_2 проник у її помешкання де вчинив щодо неї хуліганські дії - виражався на адресу останньої нецензурною лайкою наніс удари руками та ногами по голові і тілу спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
В апеляціях:
· захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3. ставить питання про зміну вироку в частині засудження ОСОБА_1а за ст.ст. 162 ч.1, 186 ч. 2 КК України. На думку апелянта зазначене обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства і грунтується тільки на показах потерпілої. Апелянт просить про виправдання ОСОБА_1а за наведеними статтями обвинувачення та про звільнення його від відбування покарання з випробуванням;
засуджений ОСОБА_1 вважає, що його права були порушені, а судове слідство проведене не об'єктивно та неповно. Суд не врахував, в повній мірі як його показів так і показів свідків внаслідок чого прийшов до передчасного висновку про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України. Зазначає, що заборгованість по аліментах виникла у зв'язку з тим, що внаслідок затримань працівниками міліції він втратив не одне місце роботи. Між тим, у вересні 2006 року заборгованість по аліментах погасив у повному обсязі. Щодо обвинувачення за ст. 186 ч.2 КК України апелянт його
4
не визнає та вважає, що доказів його вини по справі нема. Стосовно хуліганських дій ОСОБА_2 наголошує, що їх причиною були сімейні скандали, але ж він заперечує, що бив ОСОБА_2 руками та ногами. Апелянт заперечує і проти того, що судом визнано його винним у вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляції, прокурора Дудинську Т.М., яка висловила міркування про необґрунтованість вимог засудженого та захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи для провадження додаткового досудового розслідування з таких підстав.
В ході досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально - процесуального закону, які перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Як вбачається з матеріалів справи постановою від 19 квітня 2006 року дізнавачем ВД Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області по епізоду заподіяння 5 квітня 2006 року біля 16 годин з хуліганських мотивів тілесних ушкоджень ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 296 КК України, (а.с. 1)
Наведене процесуальне рішення було прийняте всупереч вимог Кримінально процесуального кодексу України посадовою особою, яка не мала не це права.
Відповідно до вимог ст.ст. 111,112,425,430 КПК України таке рішення могло бути прийняте, виключно, відповідним прокурором, який у випадку порушення ним кримінальної справи може скерувати справу для провадження досудового слідства. А якщо б справа щодо особи знаходилася в провадженні органу досудового слідства і було встановлено, що така особа вчинила інший злочин і який не підслідний тому органу, який здійснює у справі досудове слідство прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою мав би визначити підслідність всіх цих злочинів. Такі рішення у справі відсутні.
По справі є ще низка процесуальних рішень, які прийняті посадовими особами які не мали на це права і ці процесуальні рішення стосуються порушення кримінальних справ, а саме:
- постанова слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області Дембовського О.В. від 10 травня 2006 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1а ІЗ. за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 164 ч.1, 296 ч.1 КК України (а.с.47);
· 5
· постанова того ж слідчого про порушення кримінальної справи за епізодом від 30 травня 2006 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України (а.с. 106);
· постанова того ж слідчого від 30 жовтня 2006 року в частині порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України по епізоду від 29 жовтня 2006 року. (а.с. 159)
Відсутність постанови відповідної посадової особи про порушення кримінальної справи за ст. 164 ч.1, 296 ч.1 КК України та постанови прокурора про визначення підслідності, свідчить про істотне порушення вимог КПК України яке виразилося у проведенні досудового слідства без порушення кримінальної справи що є неприпустимим.
Наведені порушення вимог процесуального закону є істотними і перешкоджали судовому розгляду справи.
Стосовно обвинувачення ОСОБА_1а за ст.ст. 162 ч.1, 186 ч.2 КК України то на думку колегії суддів орган досудового слідства не виконав відповідні вимоги ст. 22 КПК України щодо обов'язку вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, крім того, вимоги ст. 64 КПК України згідно до якої підлягають доказуванню, між іншим, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином.
Так, орган досудового слідства не встановив спрямованість умислу ОСОБА_1а та мету з якою він „проникав" у помешкання своєї колишньої дружини.
Щодо обвинувачення за ч.2 ст. 186 КК України також не було встановлено корисний мотив дій ОСОБА_1а, не з'ясовано чи дійсно останній заволодів „кульчиками" ОСОБА_2. Слідство не дало оцінки ствердженням ОСОБА_1а який пояснював свої дії як бажання прочитати повідомлення на мобільному телефоні ОСОБА_2.
Колегія суддів звертає увагу на незаконність постанов про призначення експертиз для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень. Так, в усіх випадках експертизи призначалися особами, які не мали жодного відношення до розслідуваної справи. Зокрема. Постановою дільничного інспектора Личаківського РВ Копач М.М. від 5 квітня 2006 року була призначена судово - медична експертиза ОСОБА_2, проведення якої дільничний інспектор доручив експертам ЛОБСМЕ. (а.с.60) Наведена постанова була прийнята до виконання зав. відділенням СМЕ при 8-й МКЛ внаслідок чого експертом був даний відповідний висновок за № 824. (а.с.61-62) Постановою дільничного інспектора Личаківського РВ Сорокою О.О. від 5 квітня 2006 року було призначено експертизу для встановлення отриманих
6
5 травня 2006 року тілесних ушкоджень ОСОБА_2. (а.с.65) На підставі вказаної постанови було проведено експертизу - висновок за № 100\06. (ас.66) 30 травня 2006 року постановою дільничного інспектора Личаківського РВ Бокало РВ. було призначено експертизу тілесних ушкоджень ОСОБА_2, яку доручено ЛОБСМЕ. (а.с.128) На підставі зазначеної постанови експертом СМЕ при 8-й МКЛ було зроблено висновок за № 124\06. (а.с. 129) Постановою оперуповноваженого ВКР Личаківського РВ Сидорина Б.Ю. від 29 жовтня 2006 року призначено експертизу тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_2. (а.с.192) На підставі вказаної постанови експертом було зроблено відповідний висновок за № 259\06. (а.сЛ93)
Зазначені висновки є недопустимим доказами не тільки внаслідок того, що проведені, фактично, без порушення кримінальної справи, а і у зв'язку з тим, що призначені дільничними інспекторами та оперуповноваженим які не були наділені відповідним процесуальними правами.
Звертає на себе увагу й той факт, що після прийняття рішення про проведення експертизи з таким рішенням не був ознайомлений ОСОБА_1, що негативно відбилося на додержанні права на захист останнього.
Наведені порушення вимог процесуального закону колегії суддів дають підстави для скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування в ході якого необхідно:
1)при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 296 КК України, по всіх епізодах, необхідно встановити спрямованість його умислу, мотиви, цілі та обставини вчинення ним дій. Колегія суддів наголошує на неухильному виконанні вимог КПК України, які регулюють порядок порушення кримінальних справ цієї категорії;
2)вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КК України необхідно перевірити скільки пройшло часу з моменту постановляння рішення суду про стягнення аліментів в користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей до моменту відкриття виконавчого провадження, встановити причини ненадання грошової допомоги ОСОБА_1., з'ясувати наявність злісного ухилення від сплати аліментів та встановити наявність у ОСОБА_7. прямого умислу та мотиву;
3)по епізоду пограбування ОСОБА_1 ОСОБА_2 28 жовтня 2006 року необхідно встановити мотив та наявність умислу на відкрите викрадення майна останньої. При цьому необхідно дати відповідну оцінку ствердженням потерпілої ОСОБА_2, яка в ході апеляційного розгляду справи наголосила на тому, що безперечно не може сказати, що саме ОСОБА_1 зняв з її вух золоті „кульчики". Проводячи додаткове досудове розслідування за цим епізодом необхідно розмежувати тілесні ушкодження, які були отримані в ході інших
7
дій до „відкритого викрадення чужого майна" та після - 29 жовтня 2006 року та дати їм належну юридичну оцінку;
4)виходячи з того, що всі проведені по справі експертизи по встановленню тяжкості і характеру тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_2, в силу виявлених порушень вимог КПК України, є недопустимими, органу досудового слідства необхідно призначити та провести відповідні експертизи з дотриманням процесуальних вимог та доручити їх проведення іншим експертам;
5)по епізодах, кваліфікованих органом досудового слідства за ст. 162 ч.1 КК України належить встановити наявність прямого умислу, зокрема встановити чи ОСОБА_1 усвідомлював, що порушує недоторканість житла та що останній мав на меті проникаючи у помешкання та іноді залишаючись там на тривалий час.
Істотні порушення вимог КПК України, яких припустився орган досудового слідства, поряд з неправильністю та неповнотою досудового слідства унеможливлюють перевірку доводів, які місяться в апеляціях як засудженого так і захисника у зв'язку з чим вказані доводи підлягають ретельному дослідженню в ході додаткового досудового розслідування.
Повертаючи справу для провадження додаткового досудового розслідування колегія суддів вважає за доцільне залишити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 без зміни - утримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Личаківського районного суду міста Львова від 27 лютого 2007 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Личаківського району для організації додаткового досудового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_1у І.З. залишити без зміни - утримання під вартою у
СІ УДДУ ПВП у Львівські області.