Справа № 1003/11092/12
2/1003/3201/12
Категорія 54
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
09 серпня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Макійчук К. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УСП-Груп» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 13.12.2007 року між позивачем та ТОВ «УСП-Груп» був укладений договір №000881 про надання послуг спрямованих на придбання транспортного засобу, відповідно до якого відповідач зобов'язувався надати позивачу послуги спрямовані на придбання ним автомобіля через «Українську соціальну програму», базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП, а позивач брав на себе зобов'язання оплатити ці послуги. Позивач вказував на те, що він при підписанні договору сплатив відповідачу 47000 грн. та сплатив 7000 грн. реєстраційного платежу, решту вартості автомобіля позивач повинен був сплатити протягом достатнього для учасника програми періоду часу з мінімальними адміністративними витратами. Позивач вказував на те, що до теперішнього часу умови договору з боку ТОВ «УСП-Груп» не виконані, сам договір він вважає таким, що вводить позивача в оману, оскільки програми «УСП» формується виключно на коштах учасників «УСП», без залучення коштів товариства, в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам «УСП», при цьому позивач сплачував відповідачу кошти не за одержання товару чи послуг, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучених споживачів і їх коштів до такої схеми. А тому позивач просив в судовому порядку визнати даний договір недійсним, стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним грошову суму по договору в розмірі 54000 гривень, 4000 гривень моральної шкоди та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове зсідання свого представника не направив, про час та день слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви щодо розгляду справи в його відсутності до суду не надходило, а тому за згодою позивача на підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В ч. 1 ст. 902 ЦК України вказано, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Відповідно до ч.1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману … утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції ..
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 13.12.2007 року між сторонами по справі був укладений договір №000881 про надання послуг спрямованих на придбання транспортного засобу, відповідно до якого ТОВ «УСП-Груп» зобов'язувався надати позивачу послуги спрямовані на придбання ним автомобіля через «Українську соціальну програму», базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП, а позивач брав на себе зобов'язання оплатити ці послуги. На виконання умов оспорюваного договору позивач при підписанні договору сплатив відповідачу 47000 грн., а також сплатив 7000 грн. реєстраційного платежу. Даний факт підтверджується копіями квитанцій від 17.12.2007 року, 09.01.2008 року, 11.02.2008 року, 10.03.2008 року, 10.04.2008 року, 12.05.2008 року, 09.06.2008 року, 11.07.2008 року,11.08.2008 року, 10.09.2008 року, 08.10.2008 року, 10.11.2008 року, 10.12.2008 року, 09.01.2009 року, 06.03.2009 року, 09.04.2009 року тощо.
Згідно п.2.1 відповідач зобов'язувався надати позивачу наступні послуги: зареєструвати учасника «УСП», організувати і проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару, організувати та створювати умови для придбання товару учасником «УСП», здійснювати оплату товару та забезпечувати отримання товару учасником «УСП» згідно з умовами діяльності «УСП», надавати інші послуги зазначені в умовах діяльності «УСП».
Пунктом 3 цього ж договору передбачені обов'язки учасника «УСП», а саме: сплатити комісійні, в розмірі 3% від вартості товару; сплатити реєстраційний платіж, в розмір 7000 грн.; щомісячно сплачувати чисті платежі, за рахунок яких товариство здійснює оплату товару; адміністративні витрати - плата за послуги ТОВ «УСП-Груп» з організації діяльності програми «УСП»; дотримуватись умов діяльності «УСП»; отримати товар та інше.
Як встановлено в судовому засіданні, умовами діяльності програми «УСП», а саме ст. 5 додатку №2 від 13.12.2007 року до договору від 13.12.2007 року, передбачений порядоу проведення розподільчих актів та порядок проведення розподільчого акту, згідно заяви-пропозиції. За змістом яких вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що діяльність ТОВ «УСП-Груп» вводить споживача в оману, оскільки програма «УСП» формується виключно на коштах учасників «УСП», без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками «УСП», тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу кошти не за одержання товару чи послуг, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучених споживачів і їх коштів до такої схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками «УСП». А тому, суд вважає, що дана діяльність відповідача у відповідності до п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є недобросовісною та забороненою, як така, що вводять в оману позивача.
Відповідно до ст. 216 ЦК України Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
А тому, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплачені ним грошові кошти по договору в розмірі 54000 гривень задоволити та стягнути з ТОВ «УСП-Груп» на користь ОСОБА_1 сплачені ним грошові кошти по договору в розмірі 54000 гривень.
Як роз'яснено у п. 7 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне констатувати факт нікчемності оспорюванного договору, укладеного між сторонами по справі 13.12.2007 року, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом, та в задоволенні позовних вимог щодо визнання даного договору недійсним відмовити.
Також, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його вимог щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди за недоведеністю, оскільки позивач не надав суду будь-яких доказів завдання йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 10, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 215, 216, 525, 526, 626, 629, 901, 902, 906, 907 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 11, 60, 61, 108, 110, 209, 213-215, 224, 294, 296 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» на користь ОСОБА_1 54000 гривень сплачених ним коштів та судові витрати по справі, а саме поштові витрати в розмірі 119 грн. 64 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Б. І. Кошель