Справа №22Ц-23282/2007р.                                               Головуючий у 1 інстанції Марущак Н.М.

Категорія 01,19                                                                     Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого      Приходька К.П.,

суддів                  Березовенко Г.М., Оношко Г.М.,

при секретарі     Сторожук І.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 08 травня 2007 року у цивільній справі за позовом Ставищенської центральної районної лікарні до ОСОБА_1про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановила:

рішення суду від 08 травня 2007 року позовна заява задоволена. Стягнено з відповідачки на користь позивача 71 954 гривень на відшкодування шкоди в порядку регресу, витрати на інформаційно - технічне забезпечення позову 30 гривень та судовий збір в суму 719 гривень.

Відповідачкою подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення скасувати посилаючись на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення про стягнення з неї шкоди в порядку регресу не враховане її матеріальне становище.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Ставищенського районного суду від 19 жовтня 2006 року кримінальну справу по обвинуваченню відповідачки за ч.2 ст.140 КК України провадженням закрито і відповідачку було звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з застосуванням амністії.

Рішенням Ставищенського районного суду від 11 грудня 2006 року стягнено з Ставищенської ЦРЛ на користь ОСОБА_2., за шкоду завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, 1954 гривень матеріальної шкоди, 30 000 гривень у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, 40 000 гривень у відшкодування моральної шкоди завданої їй малолітній дитині 08 січня 2005 року народження.

Згідно платіжних доручень від 07 лютого 2007 року та від 26 лютого 2007 року Ставищенського ЦРЛ виплачені кошти на користь ОСОБА_2. в повному обсязі.

У відповідності з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимогу (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з вимогами ч.1 п.3 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. 

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 29 грудня 1992 року за №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» зазначив, що матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкоду заподіяно діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності або з інших підстав, передбачених законом (пункти 3,4,8 ст.6, статті 7,7-1,7-2,8-10 КПК України).

Згідно ч.2 ст.14 Закону України «По амністію» від 31 травня 2005 року амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Судом першої інстанції враховуючи подані докази, вимоги закону правильно постановлено рішення суду про стягнення з відповідачки на користь позивачки в порядку регресу у розмірі виплаченого відшкодування.

У відповідності з вимогами ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Посилання скаржниці на те, що судом першої інстанції не взято до уваги матеріальне становище відповідачки не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи та вимогах закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 08 травня 2007 року відхилити, рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.