УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2007 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
судців Капічон О.М. , Шилової Т.С.
з участю: прокурора Єлфімова І.П.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_4. представника цивільного
відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року, -
встановила:
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого начальником служби забезпечення Т.Ф.Д. „Навігатор", який мешкає вАДРЕСА_1 раніше не судимого засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки;
на підставі п."б" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_5. звільнено від основного покарання;
стягнуто із ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. : 22826 грн. 93 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 60000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;
стягнуто із ОСОБА_5. на користь ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" 4002 грн.; стягнуто із ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 714 грн. 58 коп.3а проведення експертизи; вирішене питання про речові докази.
Зазначеним вироком ОСОБА_5. визнано винним та засуджено за те, що він, 03 серпня 2006 року близько 21 год. 20 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, керуючи належним ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго", технічно-справним автомобілем ВАЗ-2105 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ярмарковій в напрямку вул. Г. Сковороди м. Переяслав-Хмельницький Київської області, грубо порушивши вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.9, 12.1, 12.3, 12.4 ПДР
Справа № 11-880 / 2007 Головуючий в 1-й інстанції Кабанячий С. А.
Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Ігнатюк О.В.
України, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8., які рухались по вулиці в попутному напрямку, маючи при цьому технічну можливість уникнути наїзду шляхом застосування екстренного гальмування в момент виникнення небезпеки для руху. Внаслідок наїзду пішоход ОСОБА_8. отримала тілесні ушкодження від яких померла у Київській обласній лікарні, а пішоход ОСОБА_7отримала легкі тілесні ушкодження. Порушення засудженим зазначених вище пунктів ПДР України перебуває у прямому причинному зв"язку із наслідками, що настали.
В апеляції потерпілих вказано на незаконність вироку в частині розв'язання цивільного позову та необхідність його зміни в цій частині. В обгрунтування апеляції потерпілі посилалися на те, що суд необгрунтовано визнав те, що вартість пам"ятника та огорожі складає 1400 грн., а не 46 268 грн., оскільки вони надали документи, які підтверджують дану вартість пам"ятника. Посилались і на те, що розмір відшкодування моральної шкоди, яку визначив суд першої інстанції не відповідає характеру та ступеню їх моральних страждань. Просили вирок в частині цивільного позову змінити, стягнути на їх користь у відшкодування матеріальної шкоди 67 444 грн.93 коп. та у рахунок моральної шкоди - 500 000 грн.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляцію потерпілих і просили її задовольнити, пояснивши окрім того те, що між потерпілими та цивільним відповідачем досягнуто угоди про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 170 000 грн., пояснення представника цивільного відповідача, яка частково визнала апеляцію і пояснила, що цивільний відповідач визнає факт завдання потерпілим шкоди в розмірі 170 000 грн., пояснення прокурора, який частково підтримав апеляцію потерпілих і вважав за можливе збільшення стягнутих на користь потерпілих грошових сум в рахунок відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція потерпілих підлягає до часткового задоволення, вирок в частині часткового задоволення цивільного позову потерпілих підлягає скасуванню із поверненням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Висновки суду першої інстанції про винність засудженого у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку, стверджуються зібраними та дослідженими у суді доказами. Проаналізувавши ці докази у їх сукупності та давши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 286 КК України є правильною.
Покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Засудженого обгрунтовано та відповідно до вимог закону звільнено від основного покарання на підставі акту амністії.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_5. в частині фактичних обставин вчинення злочину, доведеності вини засудженого у вчиненні злочину, кваліфікації його дій, призначеного покарання та звільнення від основного покарання учасниками судового розгляду не оспорюється.
Щодо доводів апеляції потерпілих в частині неправильного розв"язання цивільного позову, то вони, на думку колегії суддів є частково обгрунтованими.
Відповідно до ст. 323 КПК України вирок повинен бути законним та обгрунтованим. Статтею 334 КПК України регламентовані вимоги, які пред'являються до мотивувальної частини вироку. У відповідності до частини 1-ї цієї статті в мотивувальній частині вироку наводяться докази, на яких
грунтується висновки суду із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. Частиною 5-ю цієї ж статті передбачається, що у мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову.
Цих вимог закону судом першої інстанції при постановленні вироку, в частині розв"язання цивільного позову, у повній мірі дотримано не було. Так, стягнувши на користь потерпілих в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 22826 грн. 93 коп. та 60000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд цих висновків належними чином не мотивував, не навів у вироку доказів, із яких він дійшов до такого висновку та із яких міркувань відхилив ті докази, які були надані потерпілими в обгрунтування своїх позовних вимог, зокрема: довідку щодо вартості пам"ятника та висновок спеціаліста в галузі судово-психологічної експертизи.
У відповідності до п.7 ч.1 ст. 324 КПК України при постановленні вироку підлягає з"ясуванню питання про те, чи підлягає задоволенню пред"явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі. Цих вимог закону суд першої інстанції також у повній мірі не дотримався. Так, стягнувши на користь потерпілих в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди певні грошові суми, суд першої інстанції не зазначив який розмір із цих грошових сум підлягає стягненню на користь кожного із потерпілих, чим допустив можливість виникнення сумнівів при виконанні вироку в частині цивільного позову.
За наявності зазначених вище порушень кримінально-процесуального закону, вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року в частині часткового задоволення цивільного позову не може визнаватись законним та обгрунтованим, а тому в цій частині він підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В процесі нового судового розгляду необхідно врахувати наведене та прийняти по справі законне та обгрунтоване рішення.
З огляду на наявність зазначених вище порушень вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає за неможливе внести зміни до вироку в частині цивільного позову, шляхом збільшення стягнутих на користь потерпілих грошових сум.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3задовольнити частково.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_5 змінити. Скасувати вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3до ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, іншим суддею.
В іншій частині вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.