Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/842/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Волошина Н.Л.

Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Борщ В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Борща В.С.

суддів - Поступайло Н.І., Бабича О.П.

за участю прокурора - Фомічової І.В.

засудженого- ОСОБА_1

адвоката- ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 травня 2012 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'яні Потоки Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одружений , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого 08 квітня 2011 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку на 1 рік,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі та остаточно призначене покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років.

Зараховано в строк остаточного покарання строк частково відбутого покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року - з 31 березня 2010 року по 02 квітня 2010 року, з 28 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 20 липня 2010 по 08 квітня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 2095 грн., на користь ОСОБА_4 -835 грн., га користь ОСОБА_5 -250 грн., на користь ОСОБА_6 -910 грн., на користь ОСОБА_7 -260 грн., на користь ОСОБА_8 -460 грн., на користь ОСОБА_9 -350 грн.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за скоєння таємних викрадень чужого майна, повторно, поєднаних з проникненням у приміщення та сховище за наступних обставин:

Так, в кінці березня 2009 року, в нічний час, більш точна дата в ході проведення досудового слідства встановлена не була, ОСОБА_1, знаходився біля домоволодіння по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_3, де у нього винник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підсудний через хвіртку з боку городу проник на територію двору домоволодіння по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_3, де шляхом відчинення замків на вхідних дверях із використанням знайдених на території вказаного домоволодіння ключів проник в приміщення сараю зазначеного домоволодіння, звідки таємно викрав належні ОСОБА_3 18 курей вартістю 55 гривень за 1 курку на суму 990 гривень, 2 півні вартістю 60 гривень за 1 півня на суму 120 гривень, 5 кролів віком 8 місяців вартістю 110 гривень за 1 кроля на суму 550 гривень, 3 кролі віком 1 рік та 6 місяців вартістю 145 гривень за 1 кроля на суму 435 гривень, а всього на загальну суму 2095 гривень, після чого з викраденим майном зник з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, на початку травня 2010 року, у нічний час, більш точна дата в ході проведення досудового слідства встановлена не була, ОСОБА_1 знаходився біля будівлі кафе-бару «Леон», належного ОСОБА_4, що розташований по АДРЕСА_3, де у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за допомогою знайденого на місці вчинення злочину металевого прута пошкодив вікно та захисні грати вікна будівлі кафе-бару «Леон», після чого через утворений внаслідок цього отвір проник всередину приміщення вказаної будівлі, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_4 2 динаміка потужністю 150 Вт вартістю з урахуванням зносу 150 гривень за 1 динамік на суму 300 гривень, 2 динаміка потужністю 90 Вт вартістю з урахуванням зносу 80 гривень за 1 динамік на суму 160 гривень, 6 динаміків потужністю 10 Вт вартістю з урахуванням зносу 10 гривень за 1 динамік на суму 60 гривень, 5 автоматичних вимикачів вартістю з урахуванням зносу 15 гривень за 1 вимикач на суму 75 гривень, акустичну систему марки », вартістю з урахуванням зносу 240 гривень, а всього на загальну суму 835 грн., після чого з викраденим майном зник з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, в середині серпня 2011 року, в ранковий час, більш точна дата в ході проведення досудового слідства встановлена не була, ОСОБА_1 знаходився біля домоволодіння по АДРЕСА_4, належного ОСОБА_5, де в дворі вказаного домоволодіння він побачив належний ОСОБА_5 велосипед «Україна», і у нього винник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 через хвіртку проник на територію домоволодіння ОСОБА_5., що розташоване по АДРЕСА_4, звідки повторно таємно викрав належний ОСОБА_5 велосипед «Україна», вартістю з урахуванням зносу 250 гривень, після чого з викраденим майном зник з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, в ніч з 25 на 26 серпня 2011 року, з метою здійснення крадіжки чужого майна ОСОБА_1 прийшов до домоволодіння по АДРЕСА_5, належного ОСОБА_6. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підсудний шляхом пошкодження запираючого пристрою на вхідних дверях проник в приміщення сараю домоволодіння по АДРЕСА_5, належного ОСОБА_6, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_6 спортивний велосипед виробництва Німеччини, вартістю з урахуванням зносу 900 гривень, та механічний ручний автомобільний насос вартістю з урахуванням зносу 10 гривень, а всього на загальну суму 910 грн., після чого з викраденим майном зник з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, приблизно в середині вересня 2011 року, більш точна дата в ході проведення досудового слідства встановлена не була, підсудний знаходився біля домоволодіння по АДРЕСА_6 належного ОСОБА_7, де у нього винник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 через хвіртку пройшов на територію двору домоволодіння по АДРЕСА_6 належного ОСОБА_7 де проник в приміщення літньої кухні вказаного домоволодіння, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_7 чавунну плиту на піч під тверде паливо, вартістю з урахуванням зносу 180 гривень, та пічні дверцята до печі під тверде паливо, вартістю з урахуванням зносу 80 гривень, а всього на загальну суму 260 гривень, після чого з викраденим майном зник з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 14 жовтня 2011 року, приблизно о 2.00 годині, підсудний ОСОБА_1 з метою здійснення крадіжки чужого майна прийшов до домоволодіння по АДРЕСА_7, належного ОСОБА_8. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 шляхом пошкодження запираючого пристрою на вхідних дверях проник в приміщення сараю домоволодіння по АДРЕСА_7, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_8 10 метрів сітки «рабиця», вартістю з урахуванням зносу 10 гривень за 1 метр на суму 100 грн., дорослий чоловічий велосипед, вартістю з урахуванням зносу 150 гривень, дорослий жіночий велосипед, вартістю з урахуванням зносу 150 гривень, алюмінієву каструлю ємністю 15 літрів, вартістю з урахуванням зносу 60 гривень, а всього на загальну суму 460 грн., після чого з викраденим майном зник з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 27 жовтня 2011 року в нічний час підсудний, з метою здійснення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння по АДРЕСА_8, належного ОСОБА_9. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 шляхом пошкодження запираючого пристрою на вхідних дверях проник в приміщення літньої кухні домоволодіння по АДРЕСА_8, належного ОСОБА_9, звідки таємно викрав належні ОСОБА_9 гроші в сумі 400 гривень, 700 грам салату «Шуба»домашнього виробництва вартістю 9 грн. за 1 кілограм на суму 6 грн. 30 коп., 400 грам напівкопченої ковбаси «Гуцульська»вартістю 35 грн. за 1 кілограм на суму 14 грн., 1 кілограм вершкового масла «Селянське»вартістю 30 грн. за 1 кілограм на суму 30 грн., а всього на загальну суму 450 грн., після чого з викраденими грошима та продуктами харчування зник з місця скоєння злочину, і в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

В зміненій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію дій засудженого, просить змінити вирок районного суду через неправильне застосування кримінального закону вважати ОСОБА_1 хзасудженим за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі. Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку на 1 рік -виконувати самостійно.

На підставі ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про обтяжуючу обставину -рецидив злочинів.

Свої доводи прокурор мотивує тим, що при призначенні покарання засудженому судом не враховано, що він ряд злочинів вчинив під час іспитового строку, а тому при призначенні покарання необхідно застосувати положення ст. 71 КК України.

Крім того, постановляючи вирок, суд першої інстанції об»єднав його на підставі ч.4 ст. 70 КК України з вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року, але ж згідно п. 23 ПВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання»№7 від 24.10.03 року, у випадку, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок районного суду, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що всі покази проти себе, він підписав в результаті шантажу та фізичного і марально-психологічного тиску на нього працівниками міліції. Про вказане він подавав скаргу прокурору, але після проведення перевірки прокурор дав негативну відповідь, щоб покрити халатність з боку працівників Онуфріївського райвідділу міліції.

Вважає, що судове слідство, в порушення вимог ст. 22 КПК України велось однобічно та неповно. Його клопотання по заміну йому адвоката та про виклик в судове засідання потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 судом були відхилені, хоча вказане суперечить вимогам закону.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженого ОСОБА_1 в дебатах і останньому слові, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію засудженого та заперечував проти задоволення апеляції прокурора дослідивши матеріали справи та перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а засудженого задоволенню не підлягає за таких підстав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що попереднє та судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України, а викладені у вироку висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованих йому злочинах за обставин, встановлених судом і наведених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв'язку.

Незважаючи на те, що засуджений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, його вина у повному обсязі підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні:

За епізодом викрадення майна, належного ОСОБА_3, вина ОСОБА_1 підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка, будучи допитаною під час досудового слідства, пояснила, що 31 березня 2009 року, (а.с.152-153,т. 1), протоколом огляду місця події від 01 квітня 2009 року (а.с. 142-144, т.1), довідкою Онуфріївського ринку. (а.с. 234, т.1),протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 від 03 листопада 2011 року. (а.с. 163-168, т.1)

За епізодом таємного викрадення майна, належного ОСОБА_4.його вина підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_4 (а.с.208-209, т.1), протоколом огляду місця події від 12 травня 2010 року (а.с.173-175 т.1), висновком судово-товарознавчої експертизи від 03.11.2011 року ( а.с.219-220, т.1), протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину за участю ОСОБА_1,від 03 листопада 2011 року (а.с. 212-215, т.1)

За епізодом викрадення майна, належного ОСОБА_5.його вина підтверджується оголошеними в судовому засіданнями показаннями потерпілого ОСОБА_5 (а.с.105-106, т.1), протоколом огляду місця від 01 листопада 2011 року (а.с.101-102, т. 1), висновком судово-товарознавчої експертизи від 3.11.2011 (а.с.219-220, т.1), протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину 01 листопада 2011 року за участю ОСОБА_1 (а.с. 93-94, т.1)

За епізодом таємне викрадення майна, належного ОСОБА_6.його вина підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_6., даними нею під час досудового слідства (а.с.45-46, т.1), протоколом огляду місця від 26 серпня 2011 року (а.с.30-32, т.1), протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину від 29 жовтня 2011. (а.с. 82-89, т.1), матеріалами огляду та приєднання до справи речових доказів (а.с.247-248,т.1), висновком судово-товарознавчої експертизи від 03 листопада 2011 рокуа.с.219-220, т.1)

За епізодом викрадення майна, належного ОСОБА_7 вина ОСОБА_1 підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_7 (а.с.118-119, т.1), протоколом огляду місця події (а.с.114 -115,т.1), висновком судово-товарознавчої експертизи від 03 листопада 2011 року (а.с.219-220, т.1), протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину (а.с.93-94, т.1)

За епізодом викрадення майна, належного ОСОБА_8 вина ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_8. (а.с.18-19, т.1), протоколом огляду місця події від 14 жовтня 2011 року (а.с. 5-10,т.1), протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину від 29 жовтня 2011 року за участю ОСОБА_1. (а.с. 82-89, т.1), матеріалами огляду та приєднання до справи речових (а.с. 247-248, т.1), висновком судово-товарознавчої експертизи від 03 листопада 2011 року (а.с.219-220, т.1).

За епізодом викрадення майна, належного ОСОБА_9 вина ОСОБА_1 підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_9, а.с.132-133, т.1), протоколом огляду місця події від 01 листопада 2011 року ОСОБА_9 (а.с. 127-129, т.1), протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину від 01 листопада 2011 року. (а.с. 93-94, т.1), протоколом особистого обшуку ОСОБА_1 від 28 жовтня 2011 року (а.с. 78,т.1), матеріалами огляду та приєднання до справи речових доказів (а.с. 247-248, т.1), висновком судово -товарознавчої експертизи від 03 листопада 2011 року. (а.с. 219-220, т.1).

В судовому засіданні 28.02.2012 року він визнав свою вину по 4 епізодам, а потім відмовився від цих показань, а мотиви цього вказати не зміг.

Пояснення підсудного в ході судового розгляду справи про те, що злочинів він не вчиняв, а визнання ним вини в ході проведення досудового слідства було наслідком застосування відносно нього тиску з боку працівників міліції суд вірно не прийняв до уваги та розцінив їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки доводи ОСОБА_1 в цій частині повністю спростовуються матеріалами перевірки, проведеної прокуратурою Онуфріївського району Кіровоградської області на підставі постанови Світловодського міськрайонного суду від 28 лютого 2012 року, за результатами якої встановлено відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про застосування співробітниками Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області будь -якого тиску до ОСОБА_1. Постановою прокурора Онуфріївського району від 23 березня 2012 року в порушенні кримінальної справи відносно СДІМ МГБ Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_10 та слідчого СВ Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_11 було відмовлено в зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.. 365 КК України.

Крім того, в судовому засіданні 28.02.2012 року (т.2 а.с.121) Сопільник пояснював, що його оговорював слідчий, по тих епізодах де він не визнає вину на досудовому слідстві до нього застосовували моральний вплив і тому він визнавав вину. Фізичного впливу на нього не застосовували, (т.2 а.с.122) його змусили написати явки з повинною. Казали , що так буде краще.

Згідно ст.308 КПК України потерпілий допитується за правилами допиту свідків.

Згідно ст.306 КПК України суд з власної ініціативи або за клопотанням учасників судового розгляду може оголосити показання свідка дані ним під час досудового слідства у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.

Таким чином, суд мав право оголосити показання потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 явка яких в судове засідання була неможлива (т.2 а.с.64-67), а відносно ОСОБА_8 він також дав згоду на оголошення показань (т.2 а.с.123).

Засуджений дійсно заявляв клопотання про відвід адвоката, тому що вважав його некомпетентним, так як адвокат не заявляє ніяких клопотань. Суд вірно відхилив заявлене клопотання, так як вважав, що немає підстав для задоволення клопотання.

ОСОБА_1 заявляв клопотання про запит до Державної Прикордонної Служби України про те що він перетинав державний кордон з Росією в той час коли були скоєні злочини. З головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України у квітні 2012 року повідомили, що даних про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перетинав державний кордон України у вказаний період немає. Тобто, місце реєстрації і т.д. не грає ролі, його не перевіряють ( т.1 а.с.84).

За таких обставин, наведені у вироку висновки про винуватість, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказах, а тому ОСОБА_1 дії суд першої інстанції правильно кваліфікував за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжку) поєднане з проникненням у приміщення та сховище вчинене повторно.

Дослідивши матеріали справи в межах апеляцій, колегія суддів істотних порушень процесуального законодавства під час досудового та судового слідства по справі, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення - не встановила.

При вирішенні питання про призначення покарання суд у відповідності до ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу засудженого, обставини, що обтяжують чи пом'якшують покарання.

Засуджений скоїв 7 епізодів злочинів, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, крадіжки майна потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 скоїв у період відбування іспитового строку за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року, на обліку у лікаря -психіатра не перебуває, на обліку у лікаря -нарколога не перебуває, не працює, не одружений, сільським головою Кам'янопотоківської сільської ради характеризується негативно, як такий, що не має постійного місця проживання, схильний до вживання спиртних напоїв. (а.с. 277-285, т.1). Слідчий не охарактеризовував його з негативної сторони з корисливих спонукань, а характеристику дав сільський голова 9т.2 а.с.283).

Обставин, що пом'якшують покарання, в ході судового розгляду виявлено не було.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд вважав рецидив злочинів. Але згідно ч.4 ст.67 КК України якщо будь яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку , що його обтяжує, повторність є кваліфікуючою ознакою крадіжки, а тому у порядку ст.365 КК України ця обставина повинна бути виключена з мотивувальної частини вироку.

Суд вірно виключив, як обтяжуючу обставину вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння і це ніким не оскаржується.

Враховуючи викладене суд прийшов до вірного висновку, що мірою покарання, яке буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є позбавлення волі і призначив покарання згідно зі скоєним.

Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України, призначення більш суворого або більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, призначаючи покарання суд допустився помилки.

Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку на 1 рік.

Згідно п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»№7 від 24.10.03 року, у випадку, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Тобто з резолютивної частини вироку необхідно виключити вказівку суду про часткове приєднання на підставі ч.4 ст.70 КК України покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі та остаточно призначене покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років.

Та зарахування в строк остаточного покарання строк частково відбутого покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року - з 31 березня 2010 року по 02 квітня 2010 року, з 28 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 20 липня 2010 по 08 квітня 2011 року. Застосувати ст.71 КК України, як то просить зробити прокурор колегія суддів вважає неможливим, так як згідно цієї статті суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а у даному випадку попередній вирок виконується окремо.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково, засудженого ОСОБА_1-залишити без задоволення.

Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 травня 2012 року стосовно ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду на те, що обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

З резолютивної частини вироку виключити вказівку суду про часткове приєднання на підставі ч.4 ст.70 КК України покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі та остаточно призначене покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років та зарахування в строк остаточного покарання строк частково відбутого покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2011 року - з 31 березня 2010 року по 02 квітня 2010 року, з 28 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 20 липня 2010 по 08 квітня 2011 року.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 28 жовтня 2011 року.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді: