ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р. Справа № 5016/1084/2012(8/60)

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК",

49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50;

адреса для листування: 54015, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17/12,

до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 38699 грн. 24 коп.

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача -Шевченко А.О., дов. № 2880-О від 18.11.2011р.

Від відповідача -не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) коштів у сумі 38699 грн. 24 коп., з яких: 25022 грн. 27 коп. -заборгованість із простроченого кредиту; 7656 грн. 81 коп. -прострочена заборгованість із сплати відсотків; 900 грн. 80 коп. -прострочена заборгованість із сплати комісії; 2819 грн. 36 коп. -пеня; 2300 грн. -штраф, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються із суми судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Проте правом участі у судовому засіданні 27.08.2012 та надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

10.03.2011 року між сторонами була підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки.

Відповідно до вказаної заяви позивач при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого сповіщати відповідача на власний розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк; Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інше), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

У заяві про відкриття поточного рахунку також зазначено, що відповідач, підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між сторонами можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод чи додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією з питань банківського обслуговування з відповідачем через web-сайт позивача www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет/sms-ресурс, вказаний позивачем.

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт -банк, або у формі обміну інформацією у паперовій чи електронній формі, або в будь-якій іншій формі), сторони допускають використання підписів відповідача у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі відповідача з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Розділом 3.18. Умов, які є невід'ємною частиною Договору передбачені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Згідно з п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту позивач повідомляє відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін. Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений відповідачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з п. 3.18.1.8. Умов проведення платежів відповідача в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється позивачем протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання відповідача до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі). При порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", позивач, на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановив інший строк повернення кредиту. При належному виконанні відповідачем зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", здійснення платежів відповідача в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено позивачем на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11. Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом становить не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення чи збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливає на зміну дати початку період безперервного користування кредитом. Датою завершення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по завершенню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення чи збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою завершення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по завершенню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.2.2.3. Умов клієнт зобов'язується проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. Умов.

Відповідно до п. 3.18.2.2.5 Умов клієнт зобов'язувався повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

Відповідно до Договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт в розмірі 26000 грн., що підтверджується випискою по рахунку та поясненнями позивача на поточний рахунок НОМЕР_2, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано Умовами.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено самим відповідачем, що він скористався кредитними коштами, проте прострочив виконання свого зобов'язання за даним договором з вчасного повернення кредиту.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення суми основної заборгованості з відповідача в сумі 26000 грн. є обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.18.2.2.2 Умов клієнт зобов'язується сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3.

Відповідно до п. 3.18.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процента ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно з п. 3.18.4.1 - п. 3.18.4.1.3 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня останній сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, відповідач сплачує позивачу за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань, він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем правомірно відповідно до вимог вищевказаних положень Умов застосовано процентну ставку за користування кредитом в розмірі 24 % річних з 25.03.11 по 19.05.11 та 29.06.2011 по 28.09.2011 та процентну ставку в розмірі 48 % річних з 28.09.11 року по 14.05.12 року. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 7656 грн. 81 коп. - простроченої заборгованості зі сплати відсотків є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

В частині вимоги про стягнення суми комісії, нарахованої відповідно до п. 3.18.4.4 Умов, слід зазначити таке:

Відповідно до п. 3.18.1.17 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування ліміту у відповідності до п. 3.18.1.6, п. 3.18.2.3.2, першого числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Розрахунок позивача здійснено з урахуванням положень п. 3.18.1.17. Умов. Таким чином, нарахування позивачем комісії в сумі 900 грн. 80 коп. є обґрунтованим, отже, вказана сума підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні відповідачем будь-якого з зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди відповідач сплачує позивачу за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі реалізації позивачем права на встановлення іншого строку повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. Умов, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов встановлено, що у разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права позивача на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Пунктом 3.18.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Положення п. 6 ст. 232 ГК України відносно нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у випадку, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 2819 грн. 36 коп. за період з 29.09.11 року по 14.05.12 року із застосуванням 0,04 % від суми заборгованості. Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 2819 грн. 36 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3.18.5.8. Умов при порушенні відповідачем строків сплати за будь-яким з грошових зобов'язань за кредитом більше, ніж 30 календарних днів, що призвело до звернення позивача в судові органи, відповідач сплачує позивачу штраф, розрахований за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6. Умов ліміту.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Умовами, які разом із заявою відповідача про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування від 10.03.11, передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Отже, вимога про стягнення штрафу в розмірі 2300 грн. є обґрунтованою і також підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 25022 (двадцять п'ять тисяч двадцять дві) грн. 27 коп. -заборгованість із простроченого кредиту; 7656 (сім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 81 коп. -прострочена заборгованість із сплати відсотків; 900 (дев'ятсот) грн. 80 коп. прострочена заборгованість із сплати комісії; 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. - пеня; 2300 (дві тисячі триста) -штраф; 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано "12" вересня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька