УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Мелінишин Г.П., Бойчука І.В.

секретаря: Городецької У.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"(ПАТ "ВіЕйБі Банк") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "ВіЕйБі Банк" про скасування кредитного договору, за апеляційною скаргою ПАТ "ВіЕйБі Банк" на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2012 року, -

встановила:

В листопаді 2011 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивував тим, що між ним та відповідачем 22.11.2007 року укладено кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 15949,84 грн. на три роки з кінцевим строком погашення до 23.11.2010 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 6% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами. Відповідач своїх зобов'язань не виконував належним чином, що спричинило до виникнення заборгованості в суміі 27741,43 грн., яку просив стягнути з відповідача.

В червні 2012 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсним кредитного договору та стягнення 10000 грн. моральної шкоди, який мотивував тим, що кредитного договору від 22.11.2007 року з

________________________________________________________________________________

Справа №0910/1359/2011 Головуючий у І інстанції Крилюк М.І.

Провадження №22ц/0990/1671/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 27

ПАТ "ВіЕйБі Банк"не укладав, кредитних коштів не отримував, не підписував його,м що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 20.04.2012 року, Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що проводилася згідно ухвали Косівського районного суду. Згідно висновку судового експерта Гордон Л.В. підписи від імені позичальника у кредитному договорі виконано не ОСОБА_2, а іншою особою. Дані підписи виконані за допомогою технічних засобів шляхом перемальовування "на просвіт" з використанням в якості моделі підпису з сторінки 1 паспорта громадянина України серії СС 877552 на ім'я ОСОБА_2

Просив визнати недійсним та скасувати зазначений вище кредитний договір, а також просив стягнути з відповідача 3758,70 грн. витрат на проведення експертизи та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка була спричинена йому порушенням нормального ритму його життя, моральними переживаннями, нервозним станом на протязі тривалого часу понад два роки.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2012 року в позові ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано кредитний договір (експрес для дому) №400028738, укладений 22.11.2007 року між ВАТ"Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_2, згідно з умовами якого банк надав останньому кредитні кошти в сумі 15949,84 грн. на строк до 23.11.2010 року. Стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ОСОБА_2 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 3758,70 грн. витрат за проведення експертизи.

На вказане рішення суду в частині задоволеної вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди ПАТ "ВіЕйБі Банк" подав апеляційну скаргу, в якій зіслався на те, що суд першої інстанції постановляючи рішення в частині вимог про стягнення моральної шкоди порушив норми процесуального права, зокрема не дотримав вимог статей 213 та 119 ЦПК України: не з»ясував в чому полягає спричинена моральна шкода, не з»ясував, чи передбачено відшкодування шкоди у спірних правовідносинах, з чого виходив відповідач, визначаючи розмір шкоди та якими доказами підтверджується спричинення такої шкоди ОСОБА_2. Апелянт вважає, що суд стягнув з банку моральну шкоду не дослідивши чи є вина банку у спричиненні такої шкоди. Також апелянт зазначив, що суд порушив норми матеріального права - задоволив вимогу про стягнення моральної шкоди, без з'ясування обставин встановлених ст.1167 ЦК України та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди(немайнової) шкоди", а саме: не встановив наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв»язку між заподіяною шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Просив рішення суду першої інстанції в цій частині задоволених вимог ОСОБА_2. скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до ПАТ "ВіЕйБі Банк про стягнення моральної шкоди відмовити.

В судове засідання сторони не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду справи судом, що не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам процесуального та матеріального права, і не може бути скасовано лише з формальних міркувань, виходячи з наступних доводів.

Колегією суддів з»ясовано, що апелянт не оспорює рішення суду в частині визнання недійсним кредитного договору, ним оспорюється рішення лише в частині стягнення моральної шкоди. Таку вимогу ОСОБА_2 заявив разом з вимогою про визнання угоди недійсною. Пунктом.2 ст.216 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди, якщо із вчиненням недійсного правочину їй, як другій стороні, завдано збитків та моральної шкоди, які підлягають відшкодуванню винною стороною.

Зі змісту кредитного договору(а.с.10-11) вбачається, що зі сторони ТОВ "ВіЕйБі Банк" договір уклав та підписав агент банку ОСОБА_6. Відповідно до змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних, фізичних страждань чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Пунктом 8 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що за моральну немайнову шкоду, заподіяну працівником, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу(ст.ст130, 132-134 КЗпП України). Зважаючи на те, що укладенням угоди без відома ОСОБА_2 та триваючим на протязі більш як два роки процесом виконання такої угоди із залученням його до участі в такі процеси, останній переніс моральні страждання, порушення спокою, нервозний стан, порушився його звичний уклад життя як людини похилого віку, а тому зважаючи на такі обставини, враховуючи особу, якій спричинено моральні страждання тривалість спричинених моральних страждань, ступінь вини відповідача, суд першої інстанції правомірно частково задоволив його вимогу про стягнення моральної шкоди, визначивши розмір 1000 грн. та стягнув її з ПАТ "ВіЕйБі Банк , яку той вправі стягнути в прядку регресу з агента банку ОСОБА_7, який діючи від імені банку підписав неіснуючий договір з ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" відхилити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Г.П.Мелінишин

І.В.Бойчук