РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Мелінишин Г.П., Бойчук І.В.
секретаря: Городецької У.С.
з участю сторін: позивача Гайдей В.В.,
апелянта ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Житлово-експлуатаційної організації №2, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та визнання дій неправомірними, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2011 року, -
встановила:
В січні 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися в суд із зазначеним позовом, який мотивували, тим, що є власниками приватизованої квартири АДРЕСА_1. На прибудинковій території знаходиться металевий гараж, який використовується ними з 1995 року в господарських потребах як комора. 28.09.2010 року вони виявили, що приміщення гаражу опечатане працівниками ЖЕО№2, зрізано їх навісний замок та замінено його на інший. Як їх повідомив відповідач, такі дії ним вчинено на виконання рішення Івано-Франківського МВК від 15.06.2010 року №300, яким зобов»язано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 демонтувати самовільно встановлений гараж на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 в місячний термін, а у випадку не виконання ними такого рішення зобов»язано УЖКГ
________________________________________________________________________________
Справа №0907/2-4923/2011 Головуючий у І інстанції Ковалюк І.П.
Провадження №22ц/0990/1672/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
Категорія 5
провести демонтаж гаражу та звільнити прибудинкову територію. Позивачі просили визнати зобов'язати відповідачів не чинити їм перешкод в користуванні коморою шляхом зняття встановленого навісного замка та визнати їх дії неправомірними.
Ухвалою суду від 01.07.2011 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Заочним рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2011 року, постановленим у відсутності обох сторін, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ЖЕО №2 задоволено
Зобов'язано ЖЕО №2 та Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківського міськвиконкому не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перешкод в користуванні металевою коморою, що розташована на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та визнано дії ЖЕО №2, що виразилися у створенні перешкод в користуванні металевою спорудою, що розташована на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 неправомірними.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що про постановлене рішення дізналася в кінці червня 2012 року, копію його отримала 13.07.2012 року, вважає, що постановленим рішенням вирішено питання про її права як співвласника будинку АДРЕСА_1 -власника квартири АДРЕСА_2 оскільки в цьому рішенні суд зробив висновки про правомірність користування ОСОБА_1та ОСОБА_3 металевим гаражем, визнавши його господарською коморою, яка нібито-то є допоміжним, підсобним приміщенням до квартири АДРЕСА_3, з посиланням на висновок №25 від 23.09.2011 року будівельно-технічного дослідження господарських будівель і споруд, що знаходяться на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, проведений на замовлення позивачів спеціалістом ОСОБА_6
Апелянт зазначає, що саме на її скарги та заяви з приводу чинення їй перешкод зі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 самовільно встановленим металічним гаражем на прибудинковій території, міськвиконком прийняв рішення від 15.06.2012 року №300 про демонтаж гаража, на виконання якого і були вчинені дії працівниками ЖЕО №2, які оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду, неправомірність яких досліджувалася судом без її участі. Апелянт вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно, не всесторонньо, дослідив обставини справи, що призвело до постановлення незаконного рішення суду. ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове, яким в позові позивачам відмовити.
В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримала, пояснила, що між нею та позивачами вже кілька років триває спір з приводу неправомірного встановлення ними металічного гаража та інших споруд на прибудинковій території будинку № 32 по вул.Кобилянської в м.Івано-Франківськ, що на її звернення виконком Івано-Франківської міської ради постановив рішення про демонтаж металічного гаража позивачами, яким їй чиняться перешкоди, блокується заїзд будь-якого транспорту: швидкої медичної допомоги, машини для вивезення сміття та іншого. Однак позивачі в обхід її, позбавивши її права доводити обставини справи, які повинні досліджуватися з участю всіх зацікавлених сторін у справі, подала позов лише до ЖЕО №2 про усунення перешкод в користуванні гаражем та визнання дій неправомірними, знаючи між тим про те, що на розгляді в суді є її позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення першкод в користуванні прибудинковою територією, який ще не вирішений судом. Апелянтка зазначила, що висновки оскаржуваного нею рішення про те, що металічний гараж не є гаражем, бо використовується позивачами як комора, а тому є підсобним приміщенням приватизованої ОСОБА_1 та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 зроблені судом незаконно, перешкоджають дослідженню таких же обставин в іншій справі за її позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією, оскільки мають преюдиційне значення. Апелянт вважає, що оскаржуваним рішенням суд фактично узаконив право власності позивачів на металічний гараж, на який вони не мають правовстановлюючих документів, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовити.
ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнала, заперечення мотивувала тим, що ОСОБА_2 не має права оскаржувати рішення суду першої інстанції, оскільки воно її не стосується. Позивачка зазначила, що спір виник між нею - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ЖЕО№2 з приводу неправомірного опечатування відповідачем металічного гаражу, яким вони користуються тривалий час, хоч і не мають правовстановлюючих документів на нього , вважає, що ОСОБА_2. не має жодного відношення до цього рішення. Також ОСОБА_1 просила врахувати, що рішення заочне, а із заявою про його перегляд до суду першої інстанції апелянтка не зверталася, тому не має права оскаржувати таке рішення в апеляційному порядку, просила відмовити їй у задоволенні апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивачі звернулися до суду з позовом до Житлово-експлуатаційної організації №2, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні металічним гаражем та визнання дій, які проявилися в опечатуванні працівниками Житлово-експлуатаційної організації №2 приміщення гаражу, демонтуванні навісного замка на ньому та встановленні нового, незаконними. Такі дії було вчинено на виконання рішення Івано-Франківським МВК від 15.06.2010 року №300, прийнятого по заяві ОСОБА_2 про знесення металічного гаражу, який знаходиться на земельній ділянці прибудинкової території будинковолодіння №32 по вул..Кобилянської в м.Івано-Франківську, що перебуває у спільному користуванні всіх співвласників будинку як самовільно встановленої споруди подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2. вправі оскаржити рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2011 року, оскільки воно стосується її оспорюваних прав та порушених інтересів. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що всупереч вимог ст.214 ЦПК України постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд неправильно визначив правовідносини між сторонами. Зокрема суд першої інстанції, прийнявши до розгляду позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як власників майна, поданий на захист порушеного права власності та усунення перешкод в користуванні майном не дослідив обставини справи, не встановив якими правовстановлюючими документами підтверджують позивачі своє право власності на майно, яке є предметом спору, між тим таких правовстановлюючих документів позивачі не мають, про що підтвердила в судовому засіданні позивачка, однак суд постановив рішення про задоволення позову. Суд визнав неправомірними дії ЖЕО№2, які випливали з рішення Івано-Франківського міськвиконкому, не з»ясувавши чи таке рішення оскаржено позивачами в порядку адміністративного судочинства, скасоване воно чині чи ні, зробивши висновок, що такі дії є неправомірними. Неправильно з»ясувавши правовідносини між сторонами, суд неправильно застосував також норми матеріального права - ст.ст.386, 387, 316, 317, 391 ЦК України, якими врегульовано захист прав власності власника майна, однак позивачі не представили документів про право власності на спірне майно. Крім того суд з порушенням вимог процесуального права без врахування думки співвласників інших квартир, в спільному користуванні яких знаходиться прибудинкова територія, в тому числі і апелянтки зробив висновки про те, що спірна металічна споруда не є металічним гаражем, бо використовується позивачами не як гараж, а як комора, а тому є підсобним приміщенням приватизованої квартири АДРЕСА_3, яка не потребує додаткової приватизації. Такі неправомірно зроблені висновки суду першої інстанції перешкоджають дослідженню таких же обставин в іншій справі за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_1. та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією, оскільки мають преюдиційне значення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2011 року скасувати. Постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Житлово-експлуатаційної організації №2, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та визнання дій неправомірними відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
Г.П.Мелінишин
І.В.Бойчук