УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Мелінишин Г.П., Горблянського Я.Д.

секретаря: Городецької У.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2010 року,-

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі як особа, що має статус «дитина війни», в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії в розміру 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року сумі 4921,50 грн. Позов обґрунтовувала тим, що відповідач обмежив виплату оспорюваної нею надбавки, посилаючись на норми Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 09.07.2007 року та «Про Державний бюджет України на 2008 рік від 22.05.2008 р , якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, а тому позивачці було нараховано пенсію в меншому розмірі за оспорюваний період . Оскільки Рішенням Конституційного Суду України №6-

________________________________________________________________________________

Справа №2/0912/752/2010 Головуючий у І інстанції Поглод О.В.

Провадження №22ц/0990/1621/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 57

рп/2007від 9.07.2007 року, норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 09.07.2007 року, що обмежують соціальні гарантії громадян визнано неконституційними, позивачка вважає, що відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір невиплаченої пенсії за оспорюваний період, провести перерахунок та виплатити їй недоплачену різницю, однак неправомірно відмовив їй у проведенні перерахунку та доплати невиплаченої різниці пенсії. Просила позов задоволити.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо не проведення перерахунку та недорахування позивачці за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ,як дитині війни ,незаконними та зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії як дитині війни за вказані періоди у розмірі встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На вказане рішення управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі подало апеляційну скаргу, за якою Львівським апеляційним адміністративним судом було відкрито провадження у справі, яке згодом було закрито як відкрите помилково з тих підстав, що спір розглянутий в порядку цивільного судочинства, а тому апеляційна скарга повинна бути розглянута Апеляційним судом Івано-Франківської області.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на необґрунтованість рішення суду, неповноту дослідження доказів та наявність колізій на законодавчому рівні. Апеляційну скаргу УПФУ в Рогатинському районі мотивує тим, що Пенсійний фонд діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», пункт 9 якого визначає вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ та виключне використання їх за призначенням, зазначає, що вилученню ці кошти не підлягають, що суд не врахував того, що виплати за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» фінансуються із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України. Також апелянт зазначив, що законодавством не визначено поняття мінімальна пенсія за віком як розрахункова величина для перерахунку пенсії згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а ч.3 ст.28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачано, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також апелянт зазначає, що суд неправомірно стягнув з УПФУ в користь ОСОБА_1 120 грн.витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи судом, вважає рішення незаконним, просить його скасувати, постановити нове, яким в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФУ В Рогатинському районі задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для його скасування та постановлення нового рішення не вбачається, виходячи з наступних доводів.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та має статус «дитина війни», а тому має право на підвищення до пенсії, визначене спеціальним законом «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків, виходячи з мінімальної пенсії за віком. Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмежено виплату надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни та інших надбавок до соціальних виплат. Рішеннями Конституційного Суду України відповідно від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 обмеження соціальних виплат зазначеними законами визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд правомірно виходив з того, що УПФУ в Рогатинському районі як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу перерахунок пенсії та провести доплату невиплаченої їй надбавки до пенсії за мінусом частково виплаченої в розмірі 10% від мінімальної пенсії (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог вказаної статті відповідач таких нарахувань не провів, чим порушив право позивачки, яке підлягає поновленню судом.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд неправомірно стягнув з УПФУ в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат по сплаті ІТЗ, оскільки такі не сплачуються у справах, які розглядаються в адміністративному провадженні. Зазначене твердження є надуманим і спростовується матеріалами справи, які засвідчують, що спір розглянутий не в порядку адміністративного, а в порядку цивільного судочинства з постановленням рішення, а не постанови, однак апелянт в поданій апеляційній скарзі всюди зазначає, що суд виніс постанову, що не відповідає дійсності і засвідчує, що апеляційна скарга подана формально.

Доводи апелянта, викладені в апеляційної скарзі про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом, і не стосується осіб, що мають статус "дитина війни", яким виплата надбавки передбачена іншим законом, є тлумаченням закону апелянтом на власний розсуд, що не відноситься до його компетенції, оскільки УПФУ не є законодавчим органом , а лише виконавчим.

У ч.1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено поняття такого терміну як «мінімальний розмір пенсії за віком», який повинен застосуватися відповідними органами, що здійснюють соціальні виплати при нарахуванні ними таких виплат, інших надбавок чи доплат до них, а також при їх перерахунку, різним категоріям громадян, яким вони призначені на умовах та відповідно до порядку, визначених відповідними спеціальними законами, виходячи з розміру «мінімальної пенсії за віком», яка є сталою величиною, визначеною цим законом на відповідний період часу, оскільки чинним законодавством іншого не встановлено .

Оцінивши доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо неправомірності оскаржуваного рішення Рогатинського районного суду від 24.11.2010 року в їх сукупності, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення суду вимогам процесуального та матеріального права, суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Г.П.Мелінишин

Я.Д.Горблянський