ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
24 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2859/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Щербатюк Л.Є.,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Панчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: військової частини А0905
про: визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Військової частини А0905 (далі - відповідач, в/ч А 0905) про визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.09.2010 р., якою заборонено командиру військової частини А0905 розпоряджатися двокімнатною квартирою АДРЕСА_1, наказом № 73 від 23.05.12 р. скасовані пункти наказів командира військової частини А0905 у частині розподілу квартири АДРЕСА_1.
Позивач вважає наказ протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, з підстав, що викладені в письмових запереченнях на позов, які долучені до матеріалів справи (а.с. 20-22) та додатково зазначив, що службові квартири перебувають в оперативному управлінні начальника Вінницького гарнізону, тому будь-яке рішення командира Військової частини відносно службової квартири АДРЕСА_1 у м. Вінниця не несе юридичних наслідків щодо її фактичного розпорядження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Судом встановлено, що позивачу, як військовослужбовцю, наказом командира Військової частини А0905 № 287 від 01.12.2008 року виділено трикімнатну службову квартиру АДРЕСА_1 у м. Вінниці.
Наказом № 5 командира Військової частини А0905 від 15.01.2009 року внесено зміни до наказу № 287 від 01.12.2008 року "Про надання службового житла військовослужбовцям", п. 1 якого виділено двокімнатну службову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у м. Вінниця начальнику зміни оперативної групи підполковнику ОСОБА_1
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Замостянського районного суду м.Вінниці з цивільним позовом до Начальника Вінницького гарнізону, Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання права власності на житлове приміщення.
03.09.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці забезпечено позов ОСОБА_1 та ухвалою суду заборонено командиру Військової частини А0905, начальнику Вінницького гарнізону, квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного відділу управління Міністерства оборони України та Вінницькій міській раді розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 у м. Вінниці.
Рішенням Замостянського районного суду від 30.03.2011 року позов ОСОБА_1 задовлено частково, визнано за ОСОБА_1 та членами його сімї у складі чотирьох осіб - право на житлове приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в м. Вінниці.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02.06.2011 року вищезазначене рішення залишене без змін.
23.05.2012 року наказом командира Військової частини А 0905 № 73 скасовано п.1 наказу командира Військової частини А 0905 № 287 від 01.12.2008 року "Про надання службового житла військовослужбовцям частини" та п.1 наказу № 5 від 15.05.2009 р. "Про внесення змін до наказу командира Військової частини А0905 № 287 від 01.12.2008 року "Про надання службового житла військовослужбовцям частини".
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, всупереч ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.09.2010 р., якою забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом заборони командиру військової частини А0905 розпоряджатися вказаним службовим житловим приміщенням, відповідачем винесено наказ № 73 від 23.05.2012 року про скасування деяких наказів командира Військової частини А0905.
На момент винесення оскаржуваного наказу заходи забезпечення позову судом не були скасовані, тому заборона на розпорядження квартирою - діючою.
Окремо суд звертає увагу на доводи відповідача про те, що службові квартири перебувають в оперативному управлінні начальника Вінницького гарнізону, тому будь-яке рішення командира Військової частини відносно службової квартири АДРЕСА_1 у м. Вінниця не несе юридичних наслідків щодо її фактичного розпорядження, та зауважує, що рішенням суду командиру Військової частини заборонено розпоряджатися двокімнатною квартирою, що в свою чергу передбачає вчинення будь-яких дій щодо зазначеної квартири.
Тому, при прийнятті рішення у справі відповідні доводи відповідача суд вважає необгрунтованими та не приймає до уваги .
Таким чином, наказ командира військової частини А0905 Усаченка В.Є від 23.05.12 р. №73 "Про скасування деяких наказів командира військової частини А0905" винесений всупереч накладеною судовим рішенням від 03.09.2010 року забороною розпоряджатись службою квартирою АДРЕСА_1, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з норм ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого рішення, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, що в даному випадку є сума 3,40 грн., яка підтверджена документально.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1, 2 наказу командира військової частини А0905 полковника Усаченка В.Є. від 23.05.2012 року № 73 "Про скасування деяких наказів командира військової частини А0905".
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_6) судові витрати в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Військової частини А0905 (вул. Червоноармійська, 105, м. Вінниця, 21007).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна