ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
25 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2517/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
В червні 2012 року УПФУ у Немирівському районі звернулось в суд з позовом до ФОП ОСОБА_1про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок порушення строків сплати збору на обов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 24.05.2012 р. у загальній сумі 4010,30 грн. Оскільки в добровільному порядку відповідач суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплатила, УПФ у Немирівському районі звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 4010,30 гривень.
Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень (вимоги № 970 від 07.10.2011 року та № 969 від 07.10.2011 року), щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.
Судом було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження, але конверт повернувся з відміткою: " за закінченням терміну зберігання" (а.с. 18-19).
Відповідач у строк передбачений частиною третьою статті 183 - 2 КАС України заперечень суду не направила.
Отже, судом вжито всіх залежно від нього заходів для повідомлення відповідача про строк подання звернення заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки не подання такого заперечення. Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183 - 2 КАС України , не надходило.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183 - 2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в УПФ у Немирівському районі за номером НОМЕР_1 та до 31.12.2010 р. був платником страхових внесків, а з 01.01.2011 р. є платником єдиного внеску (а.с.11).
30 березня 2012р. ФОП ОСОБА_1 подала звітність до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі про суми нарахування доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 р. в якому ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімального страхового внеску, який за період січень - грудень 2011р. становить 11557,00 грн.
В даному звіті ФОП ОСОБА_1 відобразила, що розмір єдиного внеску до сплати в УПФ України у Немирівському районі становить 4010,30грн., тобто 34,70% від визначеної суми, на яку нараховується єдиний внесок. Даний відсоток нарахування та розмір єдиного внеску передбачений п. 3.4 Постанови № 21-5 від 27.09.2010 р. УПФ України " Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового держаного соціального страхування, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі-Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 5 ст.9 Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунок територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах державного казначейства України для його зарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника відповідно до ч. 12 ст. закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частиною 3 ст. 25 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Судом встановлено що ФОП ОСОБА_1, самостійно не сплатила заборгованість,УПФ України у Немирівському районі направило вимогу на адресу підприємця за номером Ф-48 від 12.04.2012 р. на суму 4010,30 грн., дану вимогу ОСОБА_1, отримала 14.01.12 р.(а.с.9). Однак, боржником протягом 10 робочих днів після отримання вимоги, суму боргу не сплачено та не оскаржено до суду.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Вчасна несплата заборгованості зі страхових внесків порушує інтереси держави, оскільки ненадходження коштів не дає змоги у повному обсязі здійснювати завдання у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно ст.124 КАС України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст.11,71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.68 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені.
Враховуючи вищесказане, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена у позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Розмір заборгованості відповідачем не оскаржується. Доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідач не надав.
Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рахунок управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі заборгованість в сумі 4010,30 (чотири тисячі десять) гривень.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя (підпис) Бошкова Юлія Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар: