ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
13 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2717/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - позивач) із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Адміністративний позов мотивований тим, що відповідач у строк, визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не сплатив у повному обсязі суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з лютого по квітень 2012 р., внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 15 676,10 грн., яка відповідачем у добровільному порядку вчасно не погашена, що і стало підставою для звернення позивачем до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій просив розгляд справи провести за його відсутності в порядку письмового провадження
Представник відповідача в судові засідання, призначені на 02.07.2012 року та на 11.07.2012 року не з'явився. На адресу суду повернулись конверти з судовою кореспонденцією з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.35) та "за значеною адресою не проживає" (а.с.60).
Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Пунктом 6 статі 128 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказані вимоги КАС України та враховуючи клопотання позивача, суд дійшов до висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем самостійно подано до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звіти про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий - квітень 2012 року та додатки до них (а.с.8-26).
У зв'язку з несплатою позивачем єдиного внеску за 2011 рік та період з лютого по квітень 2012 року, утворилась заборгованість в загальній сумі 15 676,10 грн., яка на момент судового розгляду справи не сплачена відповідачем.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду в м. Вінниці було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф -1888 від 10.05.2012 р., однак вказану заборгованість відповідач не погасив, заходи спрямовані на добровільне погашення платником заборгованості, не призвели до позитивного результату.
02.07.2012 року представником позивача надано заяву про зміну позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем було самостійно нараховано, обчислено та подано до управління ПФУ в м. Вінниці розрахунок сум єдиного внеску за травень 2012 року на суму 2 651,85 грн.. В погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 здійснено часткову сплату на відповідні рахунки управління Пенсійного фонду на загальну суму 5 206,43 грн.. Таким чином, станом на 02.07.2012 року сума заборгованості відповідача перед управлінням ПФУ становить 13 121,52 грн.
Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем - суб'єктами системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до статтею 4 Закону №2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), а також фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Частиною другою статті 6 вищевказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, оскільки ФОП ОСОБА_1 зареєстрований відповідно до чинного законодавства як фізична особа - підприємець, не виконав у повному обсязі покладений на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обов'язок зі сплати єдиного внеску, внаслідок чого утворилась заборгованість, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄРДПОУ - НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 АКІБ Укрсімбанк МФО НОМЕР_3) на рахунок управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2011 рік та за період з лютого по квітень 2012 року в сумі 13 121,52 грн. (тринадцять тисяч сто двадцять один гривень) 52 коп. із них: 7 884,12 грн. на р/р 37195076000238 ГУ ДКС у Вінницькій області МФО 802015, 5 001,10 грн. на р/р 3719905000238 ГУ ДКС у Вінницькій області МФО 802015, 236,30 грн. на р/р 37199083000238 ГУ ДКС у Вінницькій області МФО 802015.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна