У Х В А Л А
12 вересня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.,
суддів: Ковалевича С.П., Ковальчук Н.М.,
секретаря судового засідання Пиляй І.С.
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічненського районного суду від 23 лютого 2012 року в справі за поданням державного виконавця ВДВС Зарічненського районного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Зарічненського районного суду від 23 лютого 2012 року подання державного виконавця ВДВС Зарічненського районного управління юстиції задоволено. ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України .
Не погодившись із такою ухвалою місцевого суду , ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував на порушенням судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Стверджував , що державний виконавець у поданні , а суд першої інстанції в ухвалі не вказали в чому саме полягає його ухилення від виконання рішення суду. Суд також не врахував , що ОСОБА_1 із 10.08.1997 року ніде не працює, пенсію не одержує та не займається підприємницькою діяльністю , але попри такі обставини сплатив 1384 грн. 03 коп. боргу.
Окрім того , суд в ухвалі не зазначив на скільки часу чи до настання яких обставин його обмежено у праві виїзду за межі України.
Також зазначив, що суд не врахував , що в найвіддаленішому від обласного центру Зарічненському районі для більшості чоловіків виїзд на сезонні заробітки за межі України є єдиним способом заробити гроші для утримання своєї сім"ї та для виконання зобов"язання по рішенню суду.
В зв"язку з цим стверджував, що місцевий суд безпідставно обмежив його у праві виїзду за межі України.
Просив ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання державного виконавця відмовити.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи подання державного виконавця , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду про відшкодування моральної шкоди..
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки судом першої інстанції ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань. _______________________________________________________
Провадження № 22-ц1790/1609/2012 Головуючий у суді 1 інст. : Зейкан Н.М.
Суддя - доповідач : Мельник Ю.М.
Згідно п.18 ст. 11 Закону України "ПРо виконавче провадження" державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов"язаннь, покладених на нього рішенням , має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов"язань за рішенням.
За приписами ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.
Із матеріалів справи вбачається , що у Відділі державної виконавчої служби Зарічненського районного управління юстиції із 29 серпня 2011 року повторно на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-08 від 6 грудня 2005 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 30000 грн. боргу та стягнення 2942 грн. 59 коп. виконавчого збору.
ОСОБА_1 за весь час перебування виконавчого листа на виконанні сплатив ОСОБА_3 1384 грн. 03 коп. Майна , на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості , у ОСОБА_1 немає.
Зазначене дає підстави стверджувати , що ОСОБА_1 після звільнення із пенітенціарної установи в 2007 році ні в добровільному порядку , ні в порядку примусового виконання рішення суду не намагається виконати зобов"язання за рішенням суду.
Апелянтом суду надано копії квитанцій про сплату в січні , лютому, березні , квітні , червні та липні 2012 року в рахунок відшкодування моральної шкоди по 100 грн. щомісячно.
є лише доказом часткової сплати присудженої йому судом суми .
Проте, така проплата , на думку колегії суддів , покрила лише незначну частину боргу і не свідчить про бажання відповідача реально погасити всю суму боргу.
Окрім того , ОСОБА_1 сплатив 400 грн. ( за березень-липень 2012 року ) після того , як суд постановив ухвалу про обмеження його права виїзду за кордон.
За таких обставин, на думку колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до законного та обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов"язань по відшкодуванню шкоди , покладених на нього рішенням суду, а тому відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України" обмежив ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання цих зобов"язань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 307 , ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , а ухвалу Зарічненського районного суду від 23 лютого 2012 року- залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: