Справа  № 2 - 119

2008 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 і м е н е м   У к р а ї н и

            05 березня 2008 р.                                                                                             смт. Чернігівка.

            Чернігівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Глянь при секретарі Сивак В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства „ДОМ” до ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору позики та відсотки річних за прострочену суму,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

            Приватне сільськогосподарське підприємство „ДОМ” звернулось до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19127 грн.

            В суді директор ПСП „ДОМ” Деркач О.М. на позові наполягав і пояснив, що 25 червня 2005 року ОСОБА_1    взяв у підприємстві в борг 10200 грн. що було  еквівалентно двом тисячам   доларів США про що було складено договір позики № 8, який вказаний як безвідсотковий, згідно якого боржник позичає кошти, в даному випадку згідно домовленості  між ними ОСОБА_1позичав гроші на один рік і зобов'язувався повернути суму боргу до 20.07.2006 року як це передбачено в п. 2.2. даного договору, але вчасно їх не повернув. В п. 3.1. вказано, що в разі неповернення вказаної суми протягом строку вказаного в п. 2.2 позичальник   виплачує штраф в розмірі 0,16% суми позики за кожен прострочений день, згідно перерахунку сума за 547 днів складає 8927 грн. яку просить стягнути як просрочку за   невиконання вчасно зобов'язання про повернення боргу після закінчення року згідно якого відповідач зобов'язаний був повернути борг. Він неодноразово нагадував відповідачеві про повернення боргу, але той годував його обіцянками - то він продасть батьківський будинок, то він одержить компенсацію від генеральної прокуратури, але зрушень ніяких по виплаті боргу навіть частково не було і тоді він зрозумів, що відповідач, який має вищу юридичну освіту і „розвів” уже не одного такого як він умисно затягує час до спливу строку позовної давності в зв'язку з чим і змушений звернутись до суду за захистом своїх прав, вважає, що відповідач, аби був людиною добросовісною, то сам би підійшов до нього та й не один раз, а то чомусь він сам повинен ходити за відповідачем, в такому випадку просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу 10200 грн. та 8927 грн. штрафних санкцій, а всього 19127 грн.

            Представник відповідача ОСОБА_2 який виступав у суді по дорученню  вимоги   позивача визнав частково на суму основного боргу 10200 грн. і пояснив, що хоч в позовній заяві і в договорі позики невірно вказано прізвище його довірителя - воно написано ОСОБА_3 а його законне прізвище ОСОБА_1, він проти цього не заперечує, не заперечує і проти суми позики 10200 грн.,  не заперечує що підпис ставив він особисто, гроші одержав, але у нього зараз скрутне матеріальне становище і ще є час до 25 червня 2008 року і він розрахується, але сумою 10200 грн., до того ж коли укладали договір не було обумовлено відсотки штрафних санкцій, а він тільки звернув увагу на те, що договір позики - безвідсотковий, до того ж  другий екземпляр договору він не одержував.

            Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі із слідуючи підстав. Сторони добровільно уклали договір,  при укладенні договору позивач передав, а відповідач отримав оговорену в договорі суму, отже у відповідача виникло зобов'язання, яке він зобов'язаний виконати в оговорений в договорі строк - п. 2.2. - протягом 1 року, але не пізніше 20.07.2006 року. До 20.06.2006 року ОСОБА_1 свій обов'язок по погашенню суми боргу не виконав,   отже в дію вступає п. 3 - відповідальність сторін, де згідно п.3.1. - у випадку невиконання у вказаний в п.2.2   строк „Позичальник” виплачує штраф в розмірі 0,16 % від суми позики за кожен день просрочки  платежу боргу до дня її повернення позичальнику. 

            В п. 2.1 договору наймодавець зобов'язаний передати оговорену суму до 25.03.2008 року, але згідно видаткового касового ордеру № 8  ОСОБА_1 одержав оговорену суму 25.07.2005 року, отже позивач правильно нараховує штрафні санкції з 26.07.2006 року.

            Доводи представника відповідача в суді про те, що відповідач не отримував на руки другий екземпляр договору і може не бачив вказані в договорі штрафні санкції не можуть бути прийняті судом оскільки вказана сума відповідачем отримана своєчасно, не оскаржується, він мав можливість ознайомитись з самим договором при його підписанні і повинен був це зробити, витребувати другий екземпляр як це передбачено п. 8.5 договору, до того ж доводи його представника спростовані в суді позивачем про те, що відповідач як особа, яка має вищу юридичну освіту умисно затягує строк до спливу строку позовної давності  на що звертається увага судом.

            В зв'язку з задоволенням основних вимог позивача підлягають задоволенню і його вимоги по сплаті судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 527, 530,536, 547, 549, 610 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 212, 213 ЦПК України суд, -

                                                                 В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства „ДОМ” до ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору позики та відсотки за прострочку виконання договору - задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства „ДОМ” суму боргу по договору позики - 10200 грн. та відсотки за прос рочку суми боргу на суму 8927 грн., а також судові витрати по сплаті державного мита 191,27 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., а всього на загальну суму -  19248,27 грн.

       Заява про оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 діб, апеляційна скарга на рішення суду - протягом 20 днів після подання заяви.

Суддя                                                                                                        Глянь С.І.