Справа № 1/209/52/12
Провадження №11/0290/891/2012 Категорія: 22
Головуючий у суді 1-ї інстанції Навроцький А.П.
Доповідач : Рупак А.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 року місто Вінниця
колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Рупака А.А.
суддів: Кривошеї А.І., Федчука В.В.
з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 зі змінами на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2012 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Козятин, Вінницької області, громадянина України, неодруженого, маючи середню спеціальну освіту, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше судимого:
- Козятинським міськрайонним судом Вінницької області від 30.08.2001 року за ст.ст. 193 ч.3, 140 ч.3, 42 КК України (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання умовно - достроково на 10 місяців 21 день на підставі постанови Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 14.10.2003 року;
- Козятинським міськрайонним судом Вінницької області від 19.01.2007 року за ст. 263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки;
- Козятинським міськрайонним судом Вінницької області від 23.02.2012 року за ст.ст. 199 ч.1, 199 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, ст.187 ч.3 ст. 395 КК України та призначено йому покарання:
- за ст. 185 ч.3 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ст. 187 ч.3 КК України - 7 (сім) років в позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 395 КК України - 4 (чотири) місяці арешту.
На підставі ст.ст.49,74 КК України звільнено ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому за ст. 395 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів визначено ОСОБА_4 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років і 6(шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4, за цим вироком, частково приєднано невідбуте ним покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2012 року - 5 років і 6 місяців позбавлення волі і остаточно за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_4 покарання - 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
В строк відбутого покарання засудженому ОСОБА_4 зараховано період утримання під вартою з 18 липня 1999 року по 2000 року, а саме 7 (сім) місяців і 6 (шість) днів.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Козятин, Вінницької області, громадянина України, неодруженого, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_2 раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.
В строк відбутого покарання засудженому ОСОБА_5 зараховано період утримання під вартою з 18 липня по 19 серпня 1999 року, а саме 1 (один) місяць і 1 (один) день.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Козятин, Вінницької області, громадянина України, одруженого, маючого середню - спеціальну освіту, працюючого монтером колії Козятинської дистанції колії ДТГО «Південно-Західна залізниця», проживаючого АДРЕСА_3, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.
В строк відбутого покарання засудженому ОСОБА_5 зараховано період утримання під вартою з 18 липня по 19 серпня 1999 року, а саме 1 (один) місяць і 1 (один) день.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_4 громадянина України, не одруженого, маючи неповну середню освіту, непрацюючого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання про речові докази.
Відповідно до вироку суду, в березні 1999 року ОСОБА_4, знаходячись в будинку своєї знайомої ОСОБА_8, який знаходиться АДРЕСА_5, скориставшись тимчасовою відсутністю останньої, таємно викрав належну ОСОБА_9 три золотих обручки, вартістю - 300 грн. кожна, на загальну суму - 900 грн., золотий перстень з червоним каменем, вартістю 350 грн., золоті сережки у вигляді квітів, вартістю - 250 грн., золоті сережки з рожевим камінням, вартістю - 200 грн., золотий перстень з чорним камінням, вартістю - 200 грн., золотий ланцюжок з кулоном, вартістю - 450 грн., підзорну трубу, вартістю - 150 грн., дві кришталеві оселедниці, вартістю - 20 грн. кожна, на загальну суму - 40 грн., дві кришталевих салатниці, вартістю - 20 грн. кожна, на загальну суму - 40 грн., гроші в сумі - 37 грн., а всього - на загальну суму 2 967 грн., заподіявши потерпілому значної матеріальної шкоди.
17 липня 1999 року, приблизно о 06 год. 30 хв., в м. Козятин, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, проникли в АДРЕСА_6 де, діючи узгоджено, застосували відносно ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, фізичне насильство, а саме, заштовхнули її в веранду, від чого вона впала в веранді на підлогу та затягнули до кімнати, де поклали на підлогу і зв'язали простинею. При цьому, ОСОБА_7 залишився на веранді будинку спостерігати чи ніхто не іде до будинку, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 пішли по кімнатах гроші і цінності, а ОСОБА_5, тримаючи в руці невстановлений слідством предмет у вигляді пістолета та погрожуючи ОСОБА_10 вбивством, став вимагати у неї признатися де золото і гроші.
Не отримавши від потерпілої відповіді щодо наявних в будинку цінностей, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стали обшукувати кімнати будинку, в ході чого знайшли і відкрито викрали належні дочці потерпілої ОСОБА_11 цінності: золотий ланцюжок, вартістю - 148 грн., золотий ланцюжок, вартістю - 225 грн., золотий хрестик, вартістю - 225 грн., золотий хрестик, вартістю - 740 грн., золотий кулон, вартістю - 150 грн., золоті сережки, вартістю - 150 грн., золоті сережки, вартістю - 120 грн., одну золоту сережку, вартістю - 225 грн., золоту обручку, вартістю - 225 грн., золоту обручку, вартістю - 150 грн., золоту обручку, вартістю - 150 грн., золоту обручку, вартістю - 300 грн., фотоапарат «Вілен», вартістю - 250 грн., дві відеокасети, вартістю - 10 гривень кожна, на загальну суму - 20 грн., гроші в сумі - 1000 грн., гроші в сумі - 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют станом на 17.07.1999 р. складає - 3 948 грн. 70 коп., а всього на загальну суму 8 026,70 грн.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зникли з місця злочину, розпорядившись викраденим в своїх інтересах.
Крім того, ОСОБА_4, перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим відносно нього постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2006 року він самовільно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце свого постійного проживання - АДРЕСА_7 і, не повідомивши працівників міліції, які здійснювали відносно нього адміністративний нагляд, переїхав проживати в Житомирську область, де став проживати у своїх знайомих.
В апеляції прокурора зі змінами ставиться питання про скасування вироку суду в частині засудження ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Також прокурор просить змінити вирок в частині засудження ОСОБА_4 змінивши кваліфікацію його діянь через неправильне застосування кримінального закону.
Апеляція засудженого ОСОБА_12 відкликана ним до початку розгляду справи. Апеляція адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 відкликана засудженим до початку розгляду справи.
Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію з внесеними змінами, адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які погодились з апеляцією прокурора зі змінами, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляції не заперечуються.
Водночас колегія суддів знаходить підставними доводи апеляції прокурора зі змінами в частині неправильного застосування кримінального закону під час призначення покарання засудженим.
Так, згідно ст.5 КК України в редакції 2001 року, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Як вбачається з санкції ст. 142 ч.3 КК України (в редакції 1961 року), за вчинення розбою з проникненням до житла було передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Санкцією ст.187 ч.3 КК України (в редакції 2001 року), за це ж саме діяння передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, тобто за нижньою межею ст.142 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) є більш м'якою ніж ст.187 ч.3 КК України, тому кваліфікація дій засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст. 187 ч.3 КК України є невірною.
Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом безпідставно не враховано, що вимоги ст.48 КК України (в редакції 1960 року) у даному випадку є більш м'яким, ніж вимоги ст.49 КК України (в редакції 2001 року) щодо встановлення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Так відповідно до п.4 ч.1 ст. 48 КК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 мають бути звільненні від кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення ними злочину минуло більше десяти років. Таким чином, ст.49 КК України (в редакції 2001 року) в даному випадку не має зворотної дії у часі і застосовується закон, який діяв на момент вчинення злочину. Враховуючи викладене, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, а справу стосовно них необхідно закрити за минуванням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи - прокурора Козятинської міжрайпрокуратури Вінницької області Кузьмінського П.В. зі змінами задовольнити.
Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2012 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.3 ст.187 КК України скасувати через неправильне застосування кримінального закону.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ч.3 ст.187 КК України на ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 року).
Кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст.142 КК України (в редакції 1960 року) провадженням закрити, звільнивши їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст.48 КК України (в редакції 1960 року).
Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2012 року відносно ОСОБА_4 за ст.ст.185 ч.3, 187 ч.3, 395 КК України змінити через неправильне застосування кримінального закону, перекваліфікувавши його дії з ч.3 ст.187 КК України на ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 року), а покарання за окремими злочинами та за сукупністю злочинів залишити без змін.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: