УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.,
суддів - Олійника В.Б., Голуба М.В.,
з участю прокурора - Марчука А.М.,
скаржників - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
адвоката - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за апеляціями ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 6 травня 2008 року, про відмову в задоволенні скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. звернулись до Охтирського МВ УМВС України в Сумській області з заявами в яких просили порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_5. за фактом вчинення ним шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_1. в сумі 50 000 доларів США, ОСОБА_2. в сумі 40 000 грн. та ОСОБА_3. в сумі 90 000 доларів США.
Постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, від 3 березня 2008 року, було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_5., на підставі ст. 6 п. 2 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на постанову органу дізнання подали скарги до Охтирського міськрайонного суду Сумської області в яких поставили питання про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, мотивуючи свої вимоги тим, що орган дізнання за встановлених обставин шахрайського заволодіння Бондаренком П.О. належними їм коштами, не дав їм належної оцінки, у зв'язку з чим прийшов до передчасного висновку про необхідність відмови в порушенні кримінальної справи.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 6 травня 2008 року, ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в задоволенні їх скарг було відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що після неодноразового скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи судом, орган дізнання вжив всіх необхідних заходів по встановленню обставин для порушення кримінальної справи, відносно ОСОБА_5., за фактом заволодіння ним грошовими коштами, що належать ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., а тому вважати постанову органу дізнання, про відмову в порушенні кримінальної справи, незаконною підстав судом здобуто не було.
На постанову суду від ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. надійшли апеляції в яких ставиться питання про скасування постанови суду, оскільки суд, розглядаючи їх скарги, не звернув уваги на те, що орган дізнання, відмовляючи їм в порушенні кримінальної справи, відносно ОСОБА_5., не врахував, що на час отримання від них грошей, ОСОБА_5. не мав ніякої можливості для їх повернення, оскільки мав значні грошові борги перед іншими особами, а для отримання від них грошей показував їм документи на право власності на нерухомість яка на той час ним вже була закладена. На думку апелянтів ці обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_5. умислу на заволодіння належними їм коштами шляхом обману та зловживання довірою.
Оскільки орган дізнання не перевірив ці обставини то він незаконно дійшов до висновку про необхідність відмови в порушенні кримінальної справи, але ця обставина залишилась поза увагою суду, що призвело до постановлення ним незаконної постанови про відмову їм в задоволенні їх скарг.
Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляції, думку прокурора про заперечення апеляції, думку адвоката та пояснення скаржників ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про підтримку апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.
Колегія суддів вважає, що суд, в порушення вимог ст. 236 - 2 КПК України, недостатньо перевірив чи були виконані органом дізнання вимоги ст. 99 КПК України при здійсненні висновку про необхідність відмови в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5.
Орган дізнання, здійснюючи перевірку заяв ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про порушення кримінальної справи за ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_5., у відповідності з вимогами ст. 97 КПК України, повинен був вжити всіх необхідних заходів по встановленню наявності або відсутності в діях ОСОБА_5. ознак складу злочину.
Для цього орган дізнання повинен був ретельно перевірити як обставини на які посилались заявники в обґрунтування своїх вимог про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5., так і обставини на які посилався ОСОБА_5. в своїх поясненнях щодо поданих відносно нього заяв.
Крім того суд не звернув увагу на те, що орган дізнання, відмовляючи в порушенні кримінальної справи, допустив невідповідність своїх висновків обставинам за яких він дійшов до висновку про необхідність відмови в порушенні.
Так, орган дізнання відмовив в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5. складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України. В той же час орган дізнання, мотивуючи своє таке рішення, вказував, що довести вину ОСОБА_5. в шахрайському заволодінні грошовими коштами ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., не виявляється можливим.
Така помилка органу дізнання залишилась поза увагою суду, а тому колегія суддів вважає, що тільки за цієї обставини вважати постанову суду про відмову в задоволенні скарг ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, не можна вважати законною.
Керуючись ст. ст. 382; 362; 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. задовольнити.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 6 травня 2008 року, про відмову в задоволенні скарг ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. на постанову оперуповноваженого СДСБЕЗ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, від 3 березня 2008 року, про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5., - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду іншому складу суддів.
Головуючий О.М. Безверхий
Судді В.Б. Олійник
М.В. Голуб