Справа № 22ц/ 591/ 717/ 12 Головуючий у 1 інстанції Костромітіна О.О.

Категорія 27 Доповідач Кучерява В. Ф.

Ухвала

Іменем України

23 квітня 2012 року . Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. Ігнатоля Т. Г.

При секретарі Велигоненко В. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» ( далі ПАТ «ПроКредитБанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ПроКредитБанк» , третя особа Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, Національний банк України-, про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними,стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 червня 2011 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 23 червня 2011 року позов ПАТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за кредитним договором № 8.9085 від 16.03.2007 року у розмірі 13 169,15 долари США, що за курсом НБУ на 4 березня 2009 року складає 101102,46 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 6590,48 доларів США, заборгованість за нарахованими відсотками 366,27 доларів США, відсотки за фактичне користування кредитом - 610,81 долари США, пеня 5601,59 долари США

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» солідарно1015,86 гривень судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «ПроКредитБанк» про визнання недійсним кредитного договору , визнання недійсним договору поруки, зобов'язання ПАТ «ПроКредитБанк» прийняти у ОСОБА_2 суму у розмірі 21699,55 грн. з розстрочкою платежів на двадцять чотири місяці, за умови, що місячний платіж буде складати 902,9 грн, стягнення збитків у розмірі 750 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн- відмовлено.

З рішенням суду не згодна ОСОБА_2, яка просить рішення суду скасувати, відмовити банку у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, не надано доказів, що позичальник отримав суму кредиту, не надано доказів того, що вона отримувала вимогу про виконання зобов'язання за договором поруки, не встановлено, чи був діючим договір поруки, їй відмовлено в призначенні експертизи , розрахунок носить суб'єктивний характер.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 березня 2007 року між ЗАТ «ПроКредитБанк»( зараз ПАТ «ПроКредитБанк» ) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8.9085 , згідно якого банк надав відповідачу кредит у сумі 10 000 доларів США строком на 36 місяців із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21% на рік на суму залишку заборгованості. З метою забезпечення умов кредитного договору 16 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого вона відповідає за виконання обов'язків по договору у тому ж обсязі, що і боржник. Відповідачу та поручителю направлялись повідомлення про усунення порушень при виконанні умов договору.

У зв'язку із невиконанням умов договору, на 04.03.2009 року у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі : 6590,48 долари США заборгованість за кредитом; 366,27 долари США заборгованість за нарахованими відсотками за графіком; заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом 610,81 долари США, пеня 5601,59 долари США , а всього 13 169,15 долари США, що за курсом НБУ на 04.03.2009 року складає 101 402,46 грн.

Враховуючи встановленим факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором, нарахованої відповідно до умов договору та права банку при невиконанні або неналежному виконанні позичальником грошових зобов'язань вимагати дострокового виконання цих зобов'язань, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, законності укладеного договору, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

З таким висновком суду колегія суддів не може не погодитись, оскільки він відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 627, ст. 6 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови

( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має банківську ліцензію та дозвіл на право здійснення операцій з надання кредитів в іноземній валюті

Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ № 496 від 12.11.2003 року визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно.

Ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається із змісту кредитного договору, сторони передбачили всі істотні умови договору відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно - правових актів. Вся необхідна інформація щодо умов отримання кредиту, тип відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору була надана позичальнику, що вбачається з умов кредитного договору, та цілком відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. При укладенні договору відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, орієнтованою сукупною вартістю кредиту, отримав всю необхідну інформацію для укладення договору

Як вбачається із заяви відповідача на видачу готівки, він підтвердив , що з поточного рахунку фізичної особи отримав від банку готівкою 9920,5 доларів США ( а.с. 11), а із розрахунку заборгованості вбачається, що після укладення договору відповідач погашав відсотки , що спростовує доводи апеляції про те, що відсутні докази отримання позивачем кредиту.

Різниця між 10 000 доларів США та сумою 9920,5 долари США є комісією за касове обслуговування згідно тарифів банку, що підтверджується випискою з особистого рахунку ОСОБА_1 на дату видачі кредиту.

Із п.1.3 кредитного договору вбачається, що кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 після оплати позичальником у день видачі кредиту комісії за видачу кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту в національній валюті України відповідно до офіційного курсу гривні до валюти кредиту встановленого НБУ на день видачі кредиту ( а.с. 17)

Саме цю суму у розмірі 757,5 грн. сплатив ОСОБА_1 по квитанції № 1923-12 від 16 березня 2007 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п. 1.2 договору поруки поручитель протягом 3-х банківських днів з дня одержання повідомлення від кредитора про порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом зобов'язується погасити суму заборгованості за кредитом, із п.3.1 договору поруки вбачається, що даний договір припиняє свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов'язання. ( а.с.10)

15.09.2008 року ОСОБА_2 було направлено вимогу про виконання зобов'язання за договором поруки. ( а.с. 17-19) В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування заочного судового рішення про стягнення з неї та ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором, тобто на той час вона достовірно знала про розмір заборгованості, однак на час винесення рішення 23 червня 2011 року ніяких заходів для погашення заборгованості не прийняла.

Відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням нею зобов'язання, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Оскільки договором поруки встановлено, що строком припинення дії поруки є момент припинення забезпеченого ним зобов'язання , а забезпечене порукою зобов'язання не припинено, то і договір поруки не є припиненим.

Враховуючи факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення суми боргу солідарно з відповідачів.

Не можна погодитись з доводами апеляції про те, що розрахунки банку проведено неправильно. Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач сплачував кредит не тривалий час . В матеріалах справи є всі необхідні дані для перевірки розрахунків банку, для чого не потрібно якихсь спеціальних познань. При цьому для обчислення заборгованості не існує якихсь спеціальних формул. Своїх розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків банку, відповідач не надав.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 23 червня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: