ун. № 2608/13365/12

пр. № 1/2608/923/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Мікулінської Н.М.,

прокурора Швеця Т.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, ніде не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 09.09.2010 Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 198 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, згідно із ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 2 (два) роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 09.05.2012 приблизно о 17 год. 00 хв., знаходячись біля торгівельних кіосків, розташованих по пр. Палладіна, 5 в м. Києві звернув увагу на раніше незнайому йому ОСОБА_2, яка проходила повз нього, та вирішив відкрито викрасти у неї її майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_2 та не очікувано для останньої, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, зірвав з її шиї золотий ланцюжок, ціною 1500 грн., та з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілій матеріальну шкоду. В подальшому ОСОБА_3 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3 27.06.2012 приблизно о 21 год. 00 хв., проходячи біля зупинки громадського транспорту, розташованої на площі Г.Бресту, 1 в м. Києві, звернув увагу на раніше незнайомого йому ОСОБА_5, який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спав на лавці зазначеної зупинки. Побачивши ОСОБА_6, ОСОБА_3 вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить останньому. Скориставшись тим, що ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спав і не в змозі був спостерігати за його діями, ОСОБА_3, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить останньому, а саме: мобільний телефон «Нокіа 1616», ціною 130 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», ціною 35 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 10 грн., а також пачку цигарок «Прима-Люкс», яка для потерпілого не представляє матеріальної цінності, а всього майна на загальну суму 175 грн., завдавши потерпілому матеріальну шкоду. З викраденим чужим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3 02.07.2012 приблизно о 19 год. 10 хв., знаходячись біля підземного переходу станції метро «Житомирська»зі сторони пр. Перемоги, 136 в м. Києві, звернув увагу на раніше незнайому ОСОБА_7, яка проходила повз нього. В цей час ОСОБА_3 вирішив повторно, відкрито викрасти чуже майно, яке знаходилось у ОСОБА_7. З метою виконання свого злочинного умислу, він підбіг до ОСОБА_7 та не очікувано для останньої, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, зірвав з її шиї золотий ланцюжок, ціною 1500 грн., золотий хрестик, ціною 1000 грн., а всього майна на загальну суму 2500 грн. З викраденим чужим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, однак в подальшому був затриманий пересічними громадянами та викрадене у нього було вилучено.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердив суду обставини вчинення ним злочинів, вказавши на час, місце, спосіб і мету вчинення злочинів та показав, що він з 14 років є сиротою, виховувався у дитячому будинку. Після закінчення школи він ніде не навчався та офіційно не працював. Вказані злочини вчинив у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Так, 09.05.2012 приблизно о 17 год. 00 хв. він, знаходячись біля торгівельних кіосків, розташованих по пр. Палладіна, 5 в м. Києві, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_2, яка проходила повз нього, та вирішив викрасти у неї її майно. Підбігши до останньої, він зірвав з її шиї золотий ланцюжок та втік. Викрадений ланцюжок він продав на ринку, а гроші витратив на продукти харчування.

Крім цього, він 27.06.2012 приблизно о 21 год. 00 хв., проходячи біля зупинки громадського транспорту, розташованої на площі Г.Бресту, 1 в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5, який був у стані алкогольного сп'яніння та спав на лавці зазначеної зупинки. Підійшовши до ОСОБА_5, він викрав у нього мобільний телефон «Нокіа 1616»та пачку цигарок «Прима-Люкс. Після цього, він попросив свою знайому ОСОБА_8 здати мобільний телефон у ломбард. Оскільки ОСОБА_8 не знала, що мобільний телефон крадений, вона погодилась та здала його у ломбард за 80 грн., які віддала йому. Вказані гроші він витратив на продукти харчування.

Крім цього, він 02.07.2012 приблизно о 19 год. 10 хв., знаходячись біля підземного переходу станції метро «Житомирська»зі сторони пр. Перемоги, 136 в м. Києві, побачив раніше незнайому ОСОБА_7, яка проходила повз нього, та вирішив викрасти у неї її майно. Підбігши до неї, він зірвав з її шиї золотий ланцюжок та почав тікати, однак, за ним почали бігти люди, які його затримали та викликали міліцію.

Оскільки підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому складів злочинів повністю доведена і кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України є правильною, оскільки він відкрито викрав чуже майно (грабіж); повторно таємно викрав чуже майно (крадіжка); повторно відкрито викрав чуже майно (грабіж).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, є щире каяття у вчинених злочинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є рецидив злочинів.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те що злочини, передбачені ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України, згідно із ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості (ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжким злочином (ч. 2 ст. 186 КК України), особу підсудного те, що він є сиротою, за місцем утримання з 03.07.2012 по 06.07.2012 (чергова частина Святошинського РУ ГУ МВС України) характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, однак раніше судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи, особу підсудного, пом'якшуючу та обтяжуючу обставини, суд приходить до висновку про призначення підсудному ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Згідно із ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09.09.2010 ОСОБА_3 засуджено за ст. 198 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, згідно із ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 2 (два) роки. У зв'язку з цим, на підставі ст. 71 КК України суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Також суд вважає за необхідне цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 на суму 1500 грн., задовольнити в повному обсязі, оскільки злочинними діями підсудного їй спричинено матеріальні збитки.

Цивільний позов ОСОБА_5 на суму 175 грн. слід залишити без розгляду.

Питання про речові докази по справі, що зазначені у постановах про визнання та прилучення до справи речових доказів, вирішити у відповідності до ст.ст. 81, 330 КПК України (а.с. 83, 175).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 186 КК України -2 (два) роки розбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України -3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України -4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09.09.2010, у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 03.07.2012 року.

Речові докази по справі:

- закладну квитанцію Б 9410928, згідно з якою мобільний телефон «Нокіа 1616»ІМЕІ НОМЕР_1 закладено на підставі договору застави від 27.06.2012 № 165-12039293 у ПТ ЗТ «Скарбниця», Київського ломбардного відділення № 45, та яка зберігається у матеріалах кримінальної справи, - залишити на зберіганні у матеріалах кримінальної справи;

- золотий ланцюжок та золотий хрестик, золото проби 585, які передані під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_7, - залишити у ОСОБА_7.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_9 та стягнути із засудженого ОСОБА_3 на її користь 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: В.О. Жмудь