КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2210/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ходіч В.М.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.,

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Срібнянському районі Черкаської області на постанову Срібнянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Срібнянському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії як дитині війни неправомірними, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни з 31.03.2011 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки з її підвищенням на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.28 ч.1 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та провести відповідні виплати в межах строку позовної давності а саме з 31.03.2011 по 18.06.11 року.

Постановою Срібнянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення яким відмовити позивачці в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову -без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачці щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог -законним і обґрунтованим.

Також колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції судом було правомірно зобов'язано відповідача врахувати, що частину підвищення по пенсії, як дитині війни, позивачці було виплачено раніше.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Срібнянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Срібнянському районі Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Срібнянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.