Судове рішення #24547
47/123

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  47/123


14.06.06



За позовом

Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва

До  

Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»

про

стягнення  250 427,56 грн.


                                                                                                        Суддя  С.Р. Станік

Представники:

від прокуратури:     - Тагвей Т.І.. –помічник;

від позивача:            - Гаврильченко О.П. -  представник;

від відповідача:        - Сидоренко М.В. - представник.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 250 427,56 грн. простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2006 року було порушено провадження в справі № 47/123 та призначено до розгляду на 24.05.2006 року.

В судовому засіданні 24.05.2006 року представник прокуратури підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Позивач та відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 28.04.2006 року не виконали, та в судове засідання 24.05.2006 року представники позивача та відповідача не з’явилися, причини неявки суду не повідомили. Через канцелярію Господарського суду до сектору № 47 по справі № 47/123 заяв та клопотань не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2006 року розгляд справи № 47/123 було відкладено до 07.06.2006 року.

           В судовому засіданні 07.06.2006 року представник прокуратури підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

          Повноважний представник позивача у ході судового засідання 07.06.2006 року надав суду витребувані ухвалою від 24.05.2006 року докази.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 28.04.2006 року та 24.05.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Повноважний представник відповідача просив суд розгляд справи відкласти, зважаючи на необхідність виконання вимог вищенаведених ухвал суду. Проти задоволення позову не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2006 року розгляд справи № 47/123 було відкладено до 14.06.2006 року.

          В судовому засіданні 14.06.2006 року повноважні представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

           Повноважний представник відповідача у судове засідання не з’явився.

          Натомість, через канцелярію Господарського суду до сектору № 47 по справі № 47/123, після оголошення вступної та резолютивної частини рішення повноважним представникам позивача та прокуратури, відповідач надав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

            Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод», заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -



ВСТАНОВИВ:


Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зобов’язання на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів Відкритим акціонерним товариством «ПіСіБі-Радіозавод»(платник страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України зареєстрований за реєстраційним № 04а-03622 у Пенсійному фонді України) за період з 02.06.2005 року до 20.03.2006 року, внаслідок якої було встановлено існування заборгованості останнього перед Пенсійним фондом України у розмірі –250 922,88 грн., що підтверджується Актом перевірки № 150 від 22.03.2006 року, який підписаний як головним спеціалістом УПФ України у Дарницькому районі м. Києва, так і керівником та головним бухгалтером відповідача без зауважень та Відкрите акціонерне товариство «ПіСіБі-Радіозавод», відповідно до ч. 1 п. 3 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV в установленому законодавством порядку рішення органів  Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду не оскаржувало.

Відповідно до п. 3 Акту перевірки № 150 від 22.03.2006 року, який підписаний як головним спеціалістом УПФ України у Дарницькому районі м. Києва, так і керівником та головним бухгалтером відповідача без зауважень, що останнім у відповідному порядку не спростовано та не заперечувалось, загальна сума зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, яка виникли за період з 02.06.2005 року до 20.03.2006 року, становить –758 052,51 грн. (758 052,51 грн. –згідно п.2.2 акту № 150 від 22.03.2006 року, як визначені суми страхових внесків, що підлягають сплаті за травень 2005 року –лютий 2006 року ( за звітом: 758 052,51 грн., фактично: 758 052,51 грн.)), що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та співставленням, розрахованим головним спеціалістом УПФ України у Дарницькому районі м. Києва, - фактично сплаченого страхового збору з розрахунковими сумами по Відкритому акціонерному товариству «ПіСіБі-Радіозавод».

Натомість, відповідно до п. 2.2. акту перевірки № 150 від 22.03.2006 року Відкритим акціонерним товариством «ПіСіБі-Радіозавод», самостійно було сплачено станом на 20.03.2006 року, що останнім не заперечувалось та не було спростовано в загальному порядку та підтверджується вищенаведеним співставленням, розрахованим головним спеціалістом УПФ України у Дарницькому районі м. Києва, - фактично сплаченого страхового збору з розрахунковими сумами по Відкритому акціонерному товариству «ПіСіБі-Радіозавод», 507 129,63 грн., у зв’язку з чим заборгованість, на думку позивача, згідно акту перевірки № 150 від 22.03.2006 року щодо не сплачених відповідачем сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить, 250 922,88 грн. (758 052,51 грн. (згідно п.2.2 акту № 150 від 22.03.2006 року, як визначені суми страхових внесків, що підлягають сплаті за травень 2005 року –лютий 2006 року ( за звітом: 758 052,51 грн., фактично: 758 052,51 грн.) –507 129,63 грн. (самостійно сплачені суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем станом на 20.03.2006 року за період з 02.06.2005 року по 20.03.2006 року)).

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі –Закон № 400/97-ВР) платниками  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти  підприємницької  діяльності  незалежно  від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації,  об'єднання громадян та інші юридичні особи,  а також фізичні  особи  -   суб'єкти   підприємницької   діяльності,   які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований  сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками  страхових  внесків  до  солідарної  системи  є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті 15 Закону 1058-ІV встановлено, що страхувальники   набувають   статусу  платників  страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному  органі  Пенсійного фонду,  а   особи,   визначені  частиною  першою  статті  12 цього Закону, - з дня набрання чинності  договором  про  їх  добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації  видається   повідомлення   про   реєстрацію   платника страхових  внесків  за формою,  встановленою правлінням Пенсійного фонду.

У відповідності до ч. 1 статті 19 Закону № 1058-ІV для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат  на  оплату  праці (грошового  забезпечення)  працівників,  що  включають  витрати на виплату  основної  і  додаткової   заробітної   плати   та   інших заохочувальних   та   компенсаційних   виплат,   у  тому  числі  в натуральній  формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,  прийнятими  відповідно  до  Закону  України  "Про  оплату праці", виплату  винагород  фізичним  особам   за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності,  яка здійснюється  за  рахунок  коштів  роботодавця,  та  допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове    державне  пенсійне  страхування" та  Закону  України  "Про  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Інструкція), обчислення  страхових  внесків  зазначеною  категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових  внесків  на  загальнообов'язкове  державне пенсійне  страхування  встановлюються відповідно до Закону України «Про  збір   на   обов'язкове   державне   пенсійне   страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату  праці  (грошового забезпечення) працівників,  що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних   та   компенсаційних   виплат,   у  тому  числі  в натуральній формі,  які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону № 400/97-ВР із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 1 відсотку від об’єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн., та –у розмірі 2 відсотків від об’єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 грн.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються  незалежно  від  джерел  їх фінансування,  форми,  порядку,  місця виплати та використання,  а також  незалежно  від  того,  чи  були  зазначені  суми   фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до п.п. 5.1.4 Інструкції нараховані  за  відповідний  базовий  звітний   період страхові внески сплачуються  платниками  шляхом  перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше  ніж  через 20  календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати  (доходу),  на  суми  яких  нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пп. 5.1.5 та 5.1.6 Інструкції у  разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу),  на які  нараховуються  страхові  внески, страхувальники  одночасно  з  видачею  зазначених  сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум  страхових  внесків,  що підлягають  нарахуванню  на  зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників  (32  відсотки цих сум).

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками  одночасно  з  одержанням  (перерахуванням)  коштів  на оплату праці (виплати доходу),  у тому числі  в  безготівковій  чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Остаточний розрахунок за базовий звітний період  здійснюється платником  страхових  внесків  не пізніше ніж через 20 календарних днів  із  дня  закінчення  цього  періоду  незалежно  від  виплати заробітної  плати  (доходу),  на  суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV днем сплати страхових внесків вважається:

- у разі перерахування сум страхових  внесків  у  безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках,  передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою   Державного   казначейства   України   суми  платежу  з банківського  (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно  від  часу  її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

- у разі сплати сум  страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для  перерахування  на  банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що   виникають   із   правовідносин  за  цим  Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею та суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

      Згідно з ч. 3 статті 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових  внесків  територіальними  органами Пенсійного   фонду   у   випадках,   передбачених   цим   Законом, здійснюється  на  підставі  складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків,  звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно п. 2. ч. 9 ст. 106 Закону № 1058- ІV виконавчі  органи   Пенсійного   фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату  (неперерахування) або несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому  числі  донарахованих  страхувальниками  або  територіальними органами  Пенсійного фонду,  накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків  зазначених  сум  -  у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на  суми  своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових  внесків  і  фінансових  санкцій  нараховується  пеня  в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в  повному  обсязі сплачують   страхові   внески,  до  них  застосовуються  фінансові санкції,  передбачені цим  Законом,  а  посадові  особи,  винні  в порушенні  законодавства  про  сплату  страхових внесків, несуть дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України,  у загальному розмірі –250 922,88 грн. (758 052,51 грн. (згідно п.2.2 Акту № 150 від 22.03.2006 року, як визначені суми страхових внесків, що підлягають сплаті за травень 2005 року –лютий 2006 року ( за звітом: 758 052,51 грн., фактично: 758 052,51 грн.) –507 129,63 грн. (самостійно сплачені суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем станом на 20.03.2006 року за період з 02.06.2005 року по 20.03.2006 року)) Відкрите акціонерне товариство «ПіСіБі-Радіозавод»у встановлені законодавством  строки не сплатило; наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та співставленням, розрахованим головним спеціалістом УПФ України у Дарницькому районі м. Києва, - фактично сплаченого страхового збору з розрахунковими сумами по Відкритому акціонерному товариству «ПіСіБі-Радіозавод» та актом перевірки № 150 від 22.03.2006; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, - суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»простроченої заборгованості із сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (страхових внесків - недоїмки). Заборгованість відповідача, відповідно до акту № 150 від 22.03.2006 року, становить –250 922,88 грн., але позивачем заявлена позовна вимога у розмірі –250 427,56 грн., а тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, вважає позовну вимогу позивача законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі, заявленому позивачем, а саме –250 427,56 грн.

          Позивач, при подачі позову, заявив про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача.

          Суд відхиляє заяву Позивача щодо забезпечення позову у зв’язку з тим, що позивачем крім самої заяви не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 ГПК України, що невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідачем після оголошення вступної та резолютивної частини рішення, через канцелярію Господарського суду до сектору № 47 по справі № 47/123, було надано клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, згідно якого позивач вказував, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі –250427,56 грн., внаслідок часткової сплати останнім позивачу 83348,51 грн. (належних доказів перерахування даної суми до клопотання не додано) по виконавчим провадженням № 0593-в12, № 0731-в12, № 0820-в12ч, на день розгляду справи становить –167079,05 грн. (250427,56 грн. –83348,51 грн.). Суд, розглянувши клопотання та докази, надані відповідачем, встановив, що постанови про відкриття виконавчого провадження (від 31.03.2005 року по справі № 0593-в12; від 01.06.2005 року по справі № 0731-в12; від 08.07.2005 року по справі № 0820-в12) та про закриття виконавчого провадження (від 21.10.2005 року по справі № 0593-в12; від 21.10.2005 року по справі № 0731-в12; від 21.10.2005 року по справі № 0820-в12), не мають відношення до періоду за який нарахована заборгованість відповідачу (з 02.06.2005 року –20.03.2006 року), зважаючи що вимоги (як виконавчі документи на період відкриття виконавчих проваджень) винесені та датовані за попередні періоди, які передують періоду за який проводилась перевірка позивачем згідно акту перевірки № 150 від 22.03.2006 (вимоги датовані –14.01.05, 08.04.05 та 05.05.05), у зв’язку з чим не можуть враховуватися при розгляді даної справи по суті, беручи також до уваги, що належних доказів сплати вищезгаданої суми у розмірі –83348,51 грн. відповідачем суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -


В И Р І Ш И В:


1. Позов Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»- задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»(адреса: 02099, м. Київ, вул.. Бориспільська, 9, р/р 260003001795 у 2 КФ АТ ВАБанк, МФО 320519, код ЄДРПОУ 30263079) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (р/р 256063012602 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26087926) заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 250 427 (двісті п’ятдесят тисяч чотириста двадцять сім) грн. 56 коп.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»(адреса: 02099, м. Київ, вул.. Бориспільська, 9, р/р 260003001795 у 2 КФ АТ ВАБанк, МФО 320519, код ЄДРПОУ 30263079) до Державного бюджету України державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»(адреса: 02099, м. Київ, вул.. Бориспільська, 9, р/р 260003001795 у 2 КФ АТ ВАБанк, МФО 320519, код ЄДРПОУ 30263079) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, рахунок № 26002014180001 у ВАТ “Банк “Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку від дати його підписання як такого, що оформлене згідно зі ст. 85 ГПК України.


Суддя                                                                                                                       С.Р. Станік

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація