Справа № 11 - 978, 2007 рік Головуючий у І - й інстанції: Логвінова О. В.
Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач: Голубенко Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року вересня місяця 12 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Оніщенка В. І., суддів: Довгаль С. А., Голубенко Н. В., за участю: прокурора Адамець А. М.,
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, не одружену, не працюючу, має доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше судиму:
· 15. 03. 2002 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 185, ст. 44 КК України на 2 роки позбавлення волі. Відповідно до постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 18. 10. 2002 року переведена для відбування покарання до колонії - поселення строком на 7 місяців 13 днів. Згідно з постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29. 11. 2002 року звільнена з місць позбавлення волі умовно -достроково на невідбутий строк 6 місяців 2 дні;
· 13. 05. 2005 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнену на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
· 11.01. 2006 року цим же судом за ч. 1 ст. 309, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 2роки позбавлення волі.
Згідно зі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 13. 05. 2005 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
Постановлено вирок Київського районного суду м. Полтави від 11. 01. 2006 року, яким ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. виконувати самостійно.
По справі відповідно до ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 08 березня 2006 року, близько 14 години, незаконно, повторно, придбала, шляхом привласнення, знайдений нею під деревом поблизу буд. АДРЕСА_1, синтетичний пакет із наркотичним засобом - маковою соломкою, вагою понад 55 гр. та трьома медичними шприцами з водним розчином опію. Після чого, вона перенесла вказані наркотичні засоби до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1, де незаконно зберігала їх без мети збуту, які в цей же день під час огляду її помешкання були виявлені та вилучені працівниками міліції.
Відповідно до висновків хімічних експертиз подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору має морфологічні ознаки макової соломки та містить морфін і є наркотичним засобом - маковою соломкою, вагою в сухому залишку 45 гр., а медичний шприц ємкістю 2 мл, заповнений рідиною коричневого кольору, об'ємом 07 гр. - містить димедрол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вагою в сухому залишку 0. 13 гр.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 вказує на те, що при розслідуванні кримінальної справи допущенні порушення норм кримінально -процесуального закону, матеріали справи щодо неї сфабриковані, зізнавальні показання дані нею внаслідок застосування психологічного тиску з боку працівників міліції. Просить вирок змінити та пом'якшити покарання, яке не було б пов'язане з позбавленням волі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1 про підтримання апеляції та пом'якшення покарання, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без змети збуту,
вчиненого повторно, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні, детально наведені у вироку. Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд дав їм належну оцінку і обґрунтовано визнав її винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи 08 березня 2006 року ОСОБА_1 в письмовому вигляді дала дозвіл на огляд квартири ( а. с. 9 ). В ході судового слідства вона стверджувала, що власноручно писала заяву ( а. с. 73, т. 2 ). Тому, в зв'язку з наведеним доводи апеляції про те, що заяву писав працівник міліції ОСОБА_2 є неспроможними. Тим більше, що при ознайомленні з протоколом судового засідання ці обставини не заперечувалися самою засудженою ( а. с. 107, т. 2 ).
Зі змісту протоколу огляду, фототаблиці до нього ( а. с. 10-11, т. 1 ) та зі свідчень ОСОБА_3, даних нею в судовому засіданні, ОСОБА_4 ( а. с. 56, т. 1 ), які досліджені судом, випливає, що останні були понятими під час огляду, ОСОБА_1 в їх присутності дала дозвіл на огляд квартири, вела себе розв'язано, при них було вилучено наркотичні засоби. З наявних у справі фототаблиць видно, що одномоментно не може бути сфальсифіковано таку кількість речей, які викривають засуджену у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів. Зокрема, на кухні, під столом виявлено синтетичний пакет з подрібненою речовиною рослинного походження коричневого кольору, пластиковий шприц, дві пластикові пляшки з речовиною коричневого та світлого кольору, одна з них з етикеткою « Розчинник - 646 », каструлю з речовиною коричневого кольору. У великій кімнаті, на журнальному столі -медичний шприц з рідиною коричневого кольору.
Щодо тверджень апелянтки про те, що до неї застосовувались недозволені методи слідства у вигляді психологічного тиску, то з матеріалів справи вбачається, що на стадії розслідування даної кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд з постійного місця проживання і вона мала реальну можливість з приводу даного питання звернутися до прокурора. Проте, такі заяви вона не писала. Вперше про застосування недозволених методів слідства ніби - то працівниками міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заявила в судовому засіданні. Цій заяві суд приділив належну увагу та ретельно перевірив її в ході судового слідства. Однак, вона не знайшла свого підтвердження.
Посилання засудженої на неправильне викладення у вироку обсягу обвинувачення, визнаного нею в судовому засіданні суперечить матеріалам кримінальної справи, оскільки після зміни прокурором пред'явленого їй обвинувачення, ОСОБА_1 з такою зміною була згідна, вину визнала повністю ( а. с. 84, зворот, т. 2 ).
Наявні неточності у протоколі вилучення та у постанові про притягнення як обвинуваченої щодо кількості та назви наркотичного засобу усунуто
прокурором в порядку ст. 277 КПК України, що вбачається з постанови про зміну обвинувачення в суді від 18 квітня 2007 року ( а. с. 54, т.2 ).
Отже, зібрані по справі докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми. Тому, судом першої інстанції вони обґрунтовано покладені в основу вироку.
При обранні покарання засудженій суд першої інстанції відповідно до загальних засад призначення покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання та призначив мінімальне покарання, що передбачене санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.
У відповідності з вимогами ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначено покарання і за сукупністю вироків.
З огляду на наведені у вироку конкретні дані про особу винної, вчинення нею останнього злочину під час іспитового строку - колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного їй покарання.
Обране покарання засудженій є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, вирок суду є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни відсутні.
Істотних порушень кримінально - процесуального законодавства по справі не допущено.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2007 року щодо неї - без зміни.