Справа № 11 - 1015, 2007 рік Головуючий у І - й інстанції: Гудков С. В.
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач: Голубенко Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року вересня місяця 28 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді: Куліша В. М., суддів: Голубенко Н. В., Кисіля А. М., за участю: прокурора Подворчана Ю. М.,
адвоката ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника Лубенського міжрайонного прокурора з внесеними змінами, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого Лубенським міськрайонним судом Полтавської області:
· 28 квітня 2001 року за ст. 229 - 6 ч. 2 КК України ( 1960 року ) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 18 серпня 2002 року відповідно до постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 16. 08. 2002 р. звільненого з місць позбавлення волі умовно - достроково на невідбутий строк - 1 рік 2 місяці 12 днів;
· 10 квітня 2003 року за ст. ст. 309 ч. 2, 71 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі; 31 січня 2005 року згідно постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 січня 2005 року звільненого з місць позбавлення волі умовно - достроково на невідбутий строк - 5 місяців 16 днів;
· 27 березня 2006 року за ст. 309 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Згідно зі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду від 27 березня 2006 року та призначено ОСОБА_3 остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.
По справі відповідно до ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 06 лютого 2007 року, близько 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи з ОСОБА_4 поблизу дитячого садка « Берізка », що по вул. Метереологічній в м. Лубнах зустріли потерпілого ОСОБА_5, в якого ОСОБА_4 позичив 50 грн. Після чого, ОСОБА_3 з метою відкритого викрадення чужого майна, неподалік залізничної колії наздогнав ОСОБА_5 та наніс йому удар в ділянку плеча, від чого потерпілий впав, а засуджений в цей час відкрито заволодів належними йому грошима в сумі 800 грн., мобільним телефоном « Нокія -6030 », вартістю 398 грн. та іншим майном на загальну суму 1418 грн.
В апеляціях:
· помічника Лубенського міжрайонного прокурора з внесеними змінами ставиться питання про зміну вироку та уточнення в мотивувальній частині судового рішення дати попереднього вироку;
· захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 порушує питання про зміну вироку та пом'якшення покарання з застосуванням до його підзахисного ст. 69 КК України, мотивуючи тим, що суд помилково вказав, що ОСОБА_3 раніше засуджувався за вчинення розбою, а тому, при призначенні покарання недостатньо повно врахував дані про його особу, який позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому, раніше притягувався до кримінальної відповідальності лише за злочини, вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, позицію потерпілого, який не наполягав на призначенні засудженому суворого покарання та конкретні обставини справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання апеляції з внесеними змінами та відсутність підстав для задоволення апеляції захиснсика ОСОБА_1 в інтересах засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_3, його адвоката, захисника ОСОБА_2 щодо зміни вироку та пом'якшення покарання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій приходить до висновку, що апеляція прокурора з внесеними змінами підлягає до задоволення, а в задоволенні апеляції захисника необхідно відмовити з наступних підстав.
Як в апеляційному поданні помічника Лубенського міжрайонного прокурора, так і в апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого не оспорюються
висновки суду про винність останнього у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні грабежу щодо потерпілого ОСОБА_5, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і, яким суд дав належну оцінку згідно з вимогами ст. 67 КПК України.
В результаті докладного дослідження і належної оцінки сукупності здобутих у справі доказів, суд дії засудженого ОСОБА_3 відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфікував за ч. 2 ст. 186 КК України.
При обранні покарання винному суд першої інстанції у відповідності з загальними засадами призначення покарання врахував ступінь тяжкості вичиненого злочину, дані, що характеризують його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і наведені в апеляції, зокрема - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілому, а також обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Оскільки, після постановления вироку за попередній злочин, але до повного відбуття покарання ОСОБА_3 вчинив новий злочин, це і зумовило більш суворий підхід до його покарання, на підставі чого згідно з вимогами ст. 71 КК України йому призначено покарання за сукупністю вироків.
З огляду на наведені у вироку дані про особу винного, конкретні обставини справи, вчинення ним останнього тяжкого злочину під час іспитового строку - колегія суддів не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 ст. 69 КК України,.
Обране покарання засудженому є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, в мотивувальній частині вироку суд замість дати постановления вироку щодо ОСОБА_3 Лубенським міськрайонним судом від 26. 03. 2006 року помилково вказав - 26 березня 2007 року. Тому, в цій частині вирок необхідно уточнити.
В іншій частині вирок суду є законним та обґрунтованим.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції:
· помічника Лубенського міжрайонного прокурора з внесеними змінами задовольнити;
· захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок змінити.
Уточнити в мотивувальній частині судового рішення дату постановления попереднього вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області- -27березеня 2006 року.
В іншій частині вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2007 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.