Судове рішення #2454371
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-2933                                                                      Головуючий у 1-й

інстанції: Каракуша С. М.  Судця-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2007 року                                                                                             м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого :   Бондара В.О.

Суддів:                                  Маловічко С. В.

Прокопенка О.Л.

При секретарі: Батарейній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 04 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1,  ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  заподіяної внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

06 листопада 2006 року ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1.  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

В позові зазначав,  що 26 березня 2006 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода,  внаслідок якої пошкоджено автомобіль ВАЗ 2108,  державний номер НОМЕР_1,  який належав йому на праві власності.

Автомобіль він вимушений був продати на запчастини,  оскільки при ДТП була пошкоджена частина кузову,  на якій міститься номер кузову,  у зв'язку з чим подальша експлуатація цього автомобіля стала неможлива

Посилаючись на зазначені обставини,  просив стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 10260, 27 грн.,  що становить вартість відновлюваного ремонту,  та стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди,  яка виразилась у моральних стражданнях пов'язаних внаслідок ДТП станом здоров'я,  так як при ДТП він отримав тілесні ушкодження та переживання через пошкодження майна,  суму у розмірі 10000 грн.

Також просив стягнути витрати пов'язані з товарознавчим дослідженням транспортного засобу у розмірі 225 грн.,  витрати пов'язані з викликом для участі у дослідженні транспортного засобу у розмірі 5, 71 грн.,  вартість послуг автостоянки у розмірі 120 грн.,  витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП у розмірі 150 грн.

За клопотанням позивача до участі у справі як співвідповідач залучена ОСОБА_3.,  яка є власником автомобіля „Форд Мондео",  яким керував під час ДТП ОСОБА_1.

 

Рішенням Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 04 червня 2007 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1.  на користь ОСОБА_2.  у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 6955, 62 грн.,  вартість витрат,  пов'язаних з дослідженням транспортного засобу у розмірі 225 грн.,  витрати пов'язані з викликом для участі у дослідженні транспортного засобу у розмірі 5, 71 грн.,  вартість послуг автостоянки у розмірі 120 грн.,  витрати на правову допомогу у розмірі 372, 84 грн.,  в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.,  судові витрати у сумі 90, 73 грн.,  а всього стягнути 8769, 90 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.  зазначає,  що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права,  просить його скасувати,  справу направити на новий розгляд.

Вислухавши доповідача,  пояснення учасників процесу,  дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно  ст.  308 ЦІЖ України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2. ,  районний суд виходив з того,  що оскільки ДТП,  внаслідок якого пошкоджено автомобіль позивача,  сталося з вини відповідача ОСОБА_1. ,  який керував транспортним засобом,  що належить ОСОБА_3.,  маючи на це дозвіл,  то відповідати за позовом повинен ОСОБА_1. ,  як володілець джерела підвищеної небезпеки,  і вимоги позивача про стягнення завданої матеріальної шкоди,  пов'язані із пошкодженням автомобіля підлягають частковому задоволенню в сумі,  що становить вартість завданої матеріальної шкоди.

Розглядаючи спір,  колегія суддів вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  який їх регулює.

Судом встановлено винність ОСОБА_1.  у порушенні правил дорожнього руху,  які призвели до ДТП,  при якому пошкоджено автомобіль позивача,  оскільки це підтверджено постановою Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 24 жовтня 2006 року і відповідно до ч. 4  ст.  61 ЦПК України ця обставина не потребує доказуванню.

Згідно з довідкою спеціаліста,  який проводив дослідження транспортного засобу,  вартість автомобіля ВАЗ 2108,  д/н НОМЕР_1 до ДТП була 10408, 42 грн.,  після пошкодження внаслідок ДТП становила 3452, 80 грн,  вартість завданої матеріальної шкоди становить 6955, 62 грн.,  вартість пошкоджених при ДТП деталей становить вартість металобрухту,  оскільки їх подальша експлуатація неможлива.

,  Доводи ОСОБА_1.  щодо недоведеності його неправомірних дій та за яких обставин завдали автомобілю позивача пошкодження безпідставні,  оскільки спростовуються матеріалами справи.

Посилання апеляційної скарги на вимоги абз. З п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди",  згідно яким,  постановляючи рішення по справі,  суд одночасно повинен обговорити питання про передачу пошкодженого майна після відшкодування збитків особі відповідальній за шкоду,  також безпідставні,  оскільки на час розгляду справи рештки автомобіля вже були реалізовані позивачем,  який внаслідок винних дій відповідача взагалі залишився позбавлений автомобіля.

Також не обгрунтовані доводи апеляційної скарги щодо не встановлення якого саме автомобіля проводилась експертиза. З матеріалів справи вбачається,  що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце проведення дослідження пошкодженого автомобіля

 

(а. с.  14),  проте на це дослідження вартості матеріальної шкоди автомобіля не з'явився,  що свідчить про його ухилення від проведення дослідження..

За таких обставин,  колегія суддів вважає,  що рішення місцевого суду обґрунтоване і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  313,  315,  317 ЦІЖ України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 04 червня 2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація