ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 47/129 | 14.06.06 |
За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно -
західна залізниця».
до Товариства з обмеженою відповідальністю Німфа “Рідан”.
про стягнення 5320,00 грн.
Суддя С.Р.Станік
Представники:
Від позивача Рачук В.І. - юрисконсульт.;
Від відповідача не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 5320,00 грн. штрафу за перевезення залізницею надлишку маси вантажу в розмірі –7690,00 кг. понад вантажопідйомність вагону №65183972, а також витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2006 року було порушено провадження в справі № 47/129 та призначено до розгляду на 31.05.2006 року.
В судовому засіданні 31.05.2006 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі від 16.05.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав і в судове засідання 31.05.2006 року не з’явився. Через загальний відділ Канцелярії Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2006 року, у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, розгляд справи було відкладено до 14.06.2006 року.
Повноважний представник позивача у судове засідання 14.06.06 не з’явився, витребувані документи ухвалою від 31.05.06 не надав та з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва зазначені в ухвалі від 31.05.06 документи до сектору №47 по справі №47/129 не надходили.
В судовому засіданні 14.06.06 повноважний представник відповідача не з’явився, витребувані документи ухвалою від 31.05.06 не надав та з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва зазначені в ухвалі від 31.05.06 документи до сектору №47 по справі №47/129 не надходили.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно - Західна залізниця»до Товариства з обмеженою відповідальністю Німфа “Рідан”, заслухавши пояснення представника позивача (у судовому засіданні 31.05.2006 року), Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Станцією Шепетівка Південно –Західної залізниці, на виконання п. 2.2 Правил комерційного огляду поїздів, 12.08.2005 року було затримано вагон №65183972, з вантажем відсів камінний (матеріал з відсіву дроблення базальту, фракції 01-0,8 мм.), який слідував зі станції Костопіль, Львівської області до станції Кишинів, Молдовської залізниці, що підтверджується товарно-транспортною накладною №35557657 від 11.08.2005 року.
Вантажовідправником вищенаведеного відсіву кам’яного (матеріал з відсіву дроблення базальту, фракції 01-0,8 мм.) згідно графи 1 товарно-транспортної накладної №35557657 від 11.08.2005 року є Товариства з обмеженою відповідальністю Німфа “Рідан”, а маса (в кг.) визначена відправником та спосіб визначення даної маси вантажу, згідно граф 13 та 48 згаданої товарно-транспортної накладної становить –68110 кг. на вагах відправника (ТОВ Німфа “Рідан”).
Для здійснення перевірки, на виконання вищезгаданого п. 2.2 Правил комерційного огляду поїздів, посадовими особами Шепетівської станції Південно –Західної залізниці було відманевровано вищевказаний вагон №65183972 з вантажем відсів камінний для здійснення контрольного переважування маси вантажу на станцію Шепетівка –Подільська, де за наслідками переважування було складено Комерційний Акт №Е554051/34 від 14.08.2005 року.
Згідно вищенаведеного Комерційного Акту №Е554051/34 від 14.08.2005 року посадовими особами Шепетівської станції Південно –Західної залізниці було встановлено, що згідно Акту загальної форми №1745 від 12.08.2005 року Шепетівської станції Південно –Західної залізниці внаслідок здійснення комісійного зважування вагону №65183972 на справних 150-ти тонних вагах (перевірених 11.07.2005 року) маса нетто вагону становить не 68110,00 кг. (як зазначено вантажовідправником в графі 48 згаданої товарно-транспортної накладної №35557657 від 11.08.2005 року), а –75800,00 кг., що більше ніж вказано ТОВ Німфа “Рідан” у товарно-транспортній накладній №35557657 від 11.08.2005 року на –7690,00 кг. (75800,00 кг. –68110,00 кг.) та більше вантажопідйомності самого вагону на 6800,00 кг., при вантажопідйомності останнього (згідно графи 28 товарно-транспортної накладної №35557657 від 11.08.2005 року) –лише 69000,00 кг. При здійснені посадовими особами Шепетівської станції Південно –Західної залізниці повторного переважування вагону №65183972 на згаданих 150-ти тонних вагах вищенаведена маса вантажу у розмірі – 75800,00 кг. підтвердилась. Вищенаведене переважування вагону №65183972 та результати даного переважування занесено до Книги контрольних переважувань по станції Шепетівка –Подільська Південно –Західної залізниці, що підтверджується належним чином засвідченою копією витягу з даної Книги контрольних переважувань, яка долучена до матеріалів позовної заяви.
У вищенаведеному Комерційному Акті №Е554051/34 від 14.08.2005 року посадовими особами Шепетівської станції Південно –Західної залізниці зроблено висновок, що дане перевантаження вагону №65183972 на 7690,00 кг. загрожує безпеці нормального руху потягів згідно параграфу 6 статті 9 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)), яка діє з 01.11.1951 року (із змінами та доповненнями на 01.01.1998 року та з змінами від 01.03.2005 року та 01.07.2005 року).
Для усунення даних недоліків посадовими особами Шепетівської станції Південно –Західної залізниці 14.08.2005 року було направлено відповідачу телеграму (належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів позовної заяви) з проханням надіслати повноважних представників для вирішення питання щодо надлишку вантажу в вагоні №65183972 завантаженого та відправленого ТОВ Німфа “Рідан”, які, що підтверджується графою 22 вищенаведеного Комерційного Акту №Е554051/34 від 14.08.2005 року, відвантажили надлишок вантажу у розмірі –7690,00 кг. з вагону №65183972 та яким останній було видано по довіреності №181764 від 14.08.2005 року –п. Буткевич Г.Ф.
Згідно матеріалів позовної заяви, позивач обраховує мінімальну вагову норму завантаження даного вантажу відповідно до Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів, зокрема пункту 5 розділу “Мінімальні вагові норми”, яка для даного виду вантажу (відсів камінний –матеріал з відсіву дроблення базальту, фракції 01-0,8 мм.) дорівнює вантажопідйомності вагону, яка згідно вже згаданої графи 28 товарно-транспортної накладної №35557657 від 11.08.2005 року становить –69000,00 кг., або 69,00 тонн.
Також, позивач обраховує розмір провізної плати за перевезення територією України надлишку вантажу масою –7690,00 кг. (згідно встановленої маси перевантаження вагону №65183972 у Комерційному Акті №Е554051/34 від 14.08.2005 року) відповідно до Тарифної №1 п. 2 розділу 4 Тарифного керівництва №1 шляхом перемноження даних таблиці (898) на коефіцієнт (185), який, внаслідок наведеного, становить –1064,00 грн.
Беручи до уваги вищенаведене, позивач визначає розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача за перевантаження вагону №65183972 на 7690,00 кг. у відповідності до п. 4 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)), яка діє з 01.11.1951 року (із змінами та доповненнями на 01.01.1998 року та з змінами від 01.03.2005 року та 01.07.2005 року) шляхом перемноження розміру провізної плати за перевезення територією України надлишку вантажу масою –7690,00 кг. вагоном №65183972 на 5-ти кратний розмір даної вартості встановлений вищенаведеною статтею, внаслідок чого, штраф, який підлягає на думку позивача стягненню з відповідача за перевантаження вагону №65183972 на 7690,00 кг. становитиме 5320,00 грн. (1064,00 грн. х 5-ти кратний розмір даної вартості.).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 “Про затвердження Статуту залізниць України” (Далі Статут) статтею 105, визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до статті 6 Статуту накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (Далі Правила) - Затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Вантажовідправником заповнюються визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Маси вантажу в кг, визначену відправником" (- вказується маса вантажу у кілограмах), "Способу визначення маси" - зазначається, яким способом визначено масу вантажу та "Навантаження засобами" - зазначається: "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, а порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України (стаття 129) відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 “Про затвердження Статуту залізниць України” –за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту і при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Так, згідно статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У Пункті 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).
Згідно п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 –поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Також п. 3.3 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.02 № 04-5/601 Стаття 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Пункт 26 Тарифного керівництва також надає залізниці право на договірних засадах зважувати та перевіряти масу вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами перевезення, і згідно зі статтею 129 Статуту складати комерційний акт. Тому складання залізницею комерційного акту у випадках, коли залізниця не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення.
Відправник згідно зі статтею 37 Статуту ( 457-98-п ) повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи.
Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 3 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)), яка діє з 01.11.1951 року (із змінами та доповненнями на 01.01.1998 року та з змінами від 01.03.2005 року та 01.07.2005 року): –“Масса груза, а также способ ее определения указываются в накладной в соответствующих графах по внутренним правилам, действующим на дороге отправления, а штраф взыскивается при неправильном, неполном и неточном указании в накладной сведений и заявлений, в результате чего: п. 3) при погрузке груза отправителем был допущен перегруз вагона сверх его максимальной грузоподъемности (§ 6 статьи 9, согласно которой вагоны могут быть загружены только до максимальной грузоподъемности с учетом допускаемой нагрузки на ось вагона в соответствии с § 3 статьи 8, и загрузка вагона сверх максимальной грузоподъемности считается перегрузом)”.
Так, згідно цього ж п. 3 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)), яка діє з 01.11.1951 року (із змінами та доповненнями на 01.01.1998 року та з змінами від 01.03.2005 року та 01.07.2005 року): –“Штраф по пункту 3 данного параграфа взыскивается в соответствии со статьей 15 в пятикратном размере провозной платы за перевозку излишка массы груза по железной дороге, на которой был обнаружен этот излишек. Этот штраф не подлежит взысканию, если в соответствии с внутренними правилами, действующими на железной дороге отправления, отправитель сделал в накладной в графе "Особые заявления отправителя" запись о необходимости взвешивания железной дорогой загруженного вагона (натомість згідно п. 4 ТТН №35557657 від 11.08.2005 року ((“особливі відмітки відправника”)) відповідачем –вантажовідправником не зроблено даного напису про необхідність зважування залізницею завантаженого вагону). Предусмотренные настоящим параграфом штрафы железная дорога вправе взыскивать независимо от возмещения возможного ущерба и других штрафов, уплачиваемых отправителем/получателем в соответствии с настоящим Соглашением о международном железнодорожном грузовом сообщении.”
Також, згідно п. 4 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)), яка діє з 01.11.1951 року (із змінами та доповненнями на 01.01.1998 року та з змінами від 01.03.2005 року та 01.07.2005 року): –“В случае перегруза вагона сверх его максимальной грузоподъемности: подпункт 1) излишек массы груза, обнаруженный на дороге отправления, выгружается и предоставляется в распоряжение от правителя;”.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем – ТОВ Німфа “Рідан”, в силу вищеперелічених імперативних норм як національного права (в тому числі статей 122, 118 Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 “Про затвердження Статуту залізниць України”) так норм міжнародного права (стаття 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)), яка діє з 01.11.1951 року ((із змінами та доповненнями на 01.01.1998 року та з змінами від 01.03.2005 року та 01.07.2005 року)), було перевантажено вагон №65183972 на 7690,00 кг. відсівом кам’яним (матеріал з відсіву дроблення базальту, фракції 01-0,8 мм.), що зафіксовано та підтверджується Комерційним Актом посадових осіб станції Шепетівка Південно –Західної залізниці №Е554051/34 від 14.08.2005 року, яким згідно пункту 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002 року засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності зокрема вантажовідправника при перевезенні вантажів залізницею, у зв’язку з чим, суд, зважаючи, що відповідачем дії залізниці по передачі повноважним представникам відповідача надлишку вантажу з вагону №65183972 у розмірі 7690,00 кг. згідно Довіреності №181764 від 14.08.2005 року –не оскаржувались, перевіривши правильність розрахунку розміру штрафу, здійсненого ДТГО “Південно –Західна залізниця”, за перевантаження вагону №65183972 на 7690,00 кг. у відповідності до п. 4 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении –СМГС ((мовою оригіналу)) та статті 118 Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 “Про затвердження Статуту залізниць України”) визнає вимоги позивача законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі –5320,00 грн. виходячи з розрахунку 1064,00 грн. (як розмір провізної плати за перевезення територією України надлишку вантажу масою –7690,00 кг.) х (5-ти кратний розмір даної вартості згідно статті 118 Статуту залізниць України та статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Німфа “Рідан”.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно - Західна залізниця»до Товариства з обмеженою відповідальністю Німфа “Рідан” –задовільнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Німфа “Рідан” (код 14344890, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 50) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно - Західна залізниця»(код 04713033, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р №26002000089 в Жмеринській філії АБ “Експрес-Банк”, МФО 302560) штраф у розмірі 5320 (п’ять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.