Справа № 11-950 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія справи - ст. 309 ч.1 КК Корсун О.М.
Доповідач Павленко В. П.
УХВАЛА
Іменем України
2007 року вересня місяця 05 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - Гавриша В. М.
суддів : Юренко Л. А.., Павленка В. П.
з участю прокурора - Гринь Н. Г.
засудженого ОСОБА_1. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 червня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харькова, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, непрацюючий, неодружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
24.10.1995 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 101 ч.3, ст. 140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років позбавлення волі. Звільнився 02.06.2004 року по відбуттю терміну призначеного покарання, -
засуджений за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі. Вирішено долю речових доказів.
За вироком ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що 8 травня 2006 року близько 10 години на території автостанції №2 міста Пирятина він знайшов паперовий пакет, в якому знаходилось 5, 94 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу. Цей наркотичний засіб ОСОБА_1. незаконно, без мети збуту, для власного вживання, зберігав при собі, переніс до парку "Слави" міста Пирятина, де об 11 годині 45 хвилин був затриманий працівниками міліції. В ході огляду даний наркотичний засіб у нього був виявлений та вилучений.
2
В апеляції засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації його дій, зазначає, що обвинувальний висновок йому було вручено у той же день, коли слухалась справа. Суд не роз'яснив йому наслідків визнання недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Зазначає також, що суд не врахував того, що він активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, на його утриманні знаходиться бабуся 1927 року народження, яка потребує постійного догляду, а також на відсутність від вчиненого ним злочину тяжких суспільно-небезпечних наслідків і призначив йому надмірно суворе покарання. Посилаючись на порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та суворість призначеного покарання, просить вирок суду змінити, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1., який частково підтримав доводи апеляції і просив звільнити його від відбування призначеного йому покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, міркування прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 309 КК України. Висновки суду щодо фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого в апеляції не заперечуються.
Посилання в апеляції засудженого на те, що обвинувальний висновок йому вручили у день розгляду справи по суті та що йому не було роз'яснено наслідків не дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, є безпідставними.
Як вбачається з протоколу судового засідання у підготовчій частині судового засідання ОСОБА_1 просив слухання справи не відкладати, а також про його готовність до слухання справи. Йому також було роз'яснено і наслідки визнання ним фактичних обставин справи, зокрема позбавлення його права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
У своїх показаннях підступний ОСОБА_1. повністю визнав свою вину і виклав обставини вчинення злочину, як вони викладені у фабулі обвинувачення, визнаного судом доведеним.
з
Таким чином, істотних порушення вимог КПК України, на
що посилається у своїй апеляції засуджений ОСОБА_1., які могли б стати підставою для скасування вироку суду, по справі не встановлено.
При визначенні міри покарання засудженому ОСОБА_1. суд правильно, відповідно до вимог ст. 66 КК України врахував як обтяжуючі, так і пом'якшуючі його відповідальність обставини, у тому числі і наведені в апеляції засудженого і призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин. Призначене покарання відповідає вчиненому та даним про особу засудженого.
Підстав для зміни чи скасування вироку і задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1. не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Пирятинського районного суду від 26 червня 2007 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.