Справа № 2-2386/11

Провадження № 2/1323/256/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"29" серпня 2012 р.

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Саса С. С.

при секретарі Юкша О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свою користь 891 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди. Покликається на те, що 13.10.2001 року близько 21 години 40 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2103 р.н. НОМЕР_1 вчинив наїзд на позивача ОСОБА_1 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. 23.10.2001 року Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановою СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 20.12.2011 року вказану кримінальну справу було закрито на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач став інвалідом другої групи, оскільки йому було ампутовано праву нижню кінцівку на рівні нижньої частини стегна, що перебуває в прямому причинному зв'язку з травмою, яку він отримав під час дорожньо-транспортної пригоди 13.10.2001 року. Внаслідок дій відповідача позивачу була спричинена матеріальна шкода в розмірі 891 грн. на придбання ліків.

Крім цього позивач вважає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 100000 грн., оскільки позивач зазнав фізичних і душевних страждань в зв'язку з ушкодженням здоров'я, та пережив великий психологічний стрес у зв'язку з втратою нижньої кінцівки та просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.10.2001 року за його участі та участі позивача, його вини не має, що підтверджується постановою СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 20.12.2011 року про закриття кримінальної справи, а тому просить відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився однак надіслав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, заперечує проти позову та просить відмовити в позові.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 13.10.2001 року близько 21 години 40 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2103 р.н. НОМЕР_1, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. Власником автомобіля ВАЗ-2103 р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_2

Згідно постанови слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 20.12.2011 року кримінальну справу 130-0499, порушену за фактом дорожньо-транспортної пригоди, під час якої ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження закрито на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно висновку експерта № 645 від 22.10.2001 року Стрийського відділення судмедекспертизи встановлено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, що утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, удару виступаючою частиною легкового автомобіля, коли потерпілий знаходився у вертикальному положенні і був обернений задньою поверхнею тіла до травмуючої сили. Внаслідок удару відбулось падіння тіла і співудар передньою поверхнею тіла з покриттям дороги. Пошкодження по давності утворення можуть відповідати часу 13.10.2001 року і відноситися до категорії тяжких тілесних пошкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Пошкодження, які виявлені при судово-медичному огляді громадянина ОСОБА_6 не являються характерними для отримання їх в горизонтальному положенні. На момент поступлення в лікарню в крові потерпілого ОСОБА_7 виявлено етиловий алкоголь в кількості 0,86% (проміле).

Згідно додаткового висновку експерта № 761 від 06.12.2001 року Стрийського відділення судмедекспертизи при додатковому судово-медичному огляді встановлено, що 06.11.2001 року громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проведено ампутацію правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна. Ампутація ноги перебуває в прямому причинному зв'язку з травмою, яку потерпілий отримав під час дорожньо-транспортної пригоди 13.10.2001 року. Пошкодженя по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що являються небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

З постанови слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 20.12.2011 року по кримінальній справі 130-0499 вбачається, що досудовим слідством встановлено, що причиною настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди стало те, що пішохід ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався у темну пору доби в умовах недостатньої видимості по проїжджій частині дороги, порушуючи вимоги правил безпеки руху, чим створив аварійну обстановку, поставивши водія ОСОБА_3 в такі умови, в яких останній був позбавлений можливості уникнути наїзду на нього. Також з матеріалів кримінальної справи, а саме, із висновку комплексної транспортно-трасологічної експертизи № 3594 від 29.11.2006 року вбачається, що обрана водієм автомобіля ВАЗ-2103 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 швидкість руху в 55 км/год в обстановці місця пригоди відповідала допустимій по умові видимості дороги, дії водія ОСОБА_3 не суперечили вимогам п.п. 12.2. та 19.3. чинних ПДР України.

Таким чином, з технічної точки зору причиною настання даної ДТП стали дії пішохода ОСОБА_1, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався у темну пору доби в умовах недостатньої видимості по проїжджій частині дороги, порушуючи вимоги правил безпеки руху, чим створив аварійну обстановку, поставивши водія ОСОБА_3 в такі умови, в якій останній був позбавлений можливості уникнути наїзду на нього, отже в діях водія ОСОБА_3 відсутній склад злочину передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Дослідженими по справі доказами, а саме представленими позивачем розрахунковими чеками встановлено, що позивач витратив на придбання ліків 891 грн.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 24.06.1997 року вбачається, що власником транспортного засобу моделі ВАЗ 2103, 1977 року випуску являється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому суд вважає, що у відповідності до ст. 1187 ЦК України заподіяну матеріальну шкоду необхідно стягнути з власника транспортного засобу, а саме з ОСОБА_2.

Суд вважає, що діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.10.2001 року, зазнав фізичних і душевних страждань в зв'язку з ушкодженням здоров'я. Однак при визначенні розміру завданої моральної шкоди суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини позивача ОСОБА_1, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння рухався у темну пору доби в умовах недостатньої видимості по проїжджій частині дороги, порушуючи вимоги правил безпеки руху, а тому враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 891 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, а всього разом 5891 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто одну гривню).

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя: С. С. Сас