Судове рішення #24517
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

 

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 

04.07.06                                                                                 Справа № 8/425.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі  Державної податкової інспекції у місті Лисичанську, місто Лисичанськ Луганської області,

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, місто Лисичанськ Луганської області,

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом  підакцизних товарів ДПА України у Луганській області, -

про стягнення 1700 грн. 00 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

прокурор -Подгорна Г.В. -посвідчення №878 від 16.11.04 року;

в присутності представників сторін:

від позивача -не прибув;

від відповідача  - ОСОБА_1 -приватний підприємець, - паспорт  НОМЕР_1;

від третьої особи -Чернявська Т.І. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №2/21-418/2 від 10.01.06 року, -    

встановив:

           суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про стягнення  з відповідача  фінансових санкцій у  сумі  1700 грн. 00 коп.

 

          Відповідно до ст. 128 КАС України у судовому засіданні  13.06.06 року оголошено перерву до 04.07.06 року -з метою надання відповідачеві можливості подати до суду додаткові докази.

 

Прокурором, відповідачем та третьої особи заявлено клопотання про відмову від здійснення  технічної фіксації судового процесу, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому  його задоволено судом.

 

У судовому засіданні прокурор позов підтримали.

Представник третьої особи вважає, що позов підлягає до повного задоволення (відзив НОМЕР_2).

Відповідач позов не визнав, вважаючи, що вимоги посадової особи Державної податкової інспекції у місті Лисичанську (далі -ДПІ; ДПІ у м. Лисичанську, - Позивач) не відповідали чинному законодавству вже на час проведення перевірки (така думка висловлена у відзиві, наданому Відповідачем до суду 13.06.06 року).

Згідно відзиву Відповідача, наданому ним до суду 04.07.06 року, позов ним не визнається у зв'язку з тим, що:

перевірка проводилася за його відсутності;

рішення про застосування фінансових санкцій він не отримував;

згідно змін, внесених до чинного законодавства  Законом України від 18.11.04 року №2189-ІУ „Про внесення змін до деяких законів стосовно упорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, який набрав чинності з 16.12.04 року, - штрафні санкції за реалізацію через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів без сертифікату відповідності з вказаної дати -скасовані;

згідно рішення Конституційного Суду України  по справі за конституційним зверненням  Національного Банку України -щодо офіційного тлумачення статті 58 Конституції України -про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують відповідальність або звільняють від неї, - поняття зворотної дії стосується лише фізичних осіб -і не розповсюджується на юридичних осіб;

ст. 52 Цивільного кодексу України та ст. 128 Господарського кодексу України передбачають, що СПД -фізична особа за своїми зобов'язаннями відповідає всім своїм майном, крім майна, на яке не може бути звернуто стягнення;

Відповідач вважає, що на нього повною мірою розповсюджується  дія ст. 58 Конституції України.

Відповідачем, крім того, до відзиву надано довідку Другої міської поліклініки міста Лисичанська, без дати та без номера, - про стан його здоров'я.

 

          Заслухавши прокурора, представника Третьої особи, а також Відповідача,  дослідивши обставини справи та додатково надані  документи,  суд  дійшов  наступного.

 

          08.12.1995 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області  ОСОБА_1  зареєстрована в  якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (далі -СПД ОСОБА_1, - Відповідач), про що зроблено запис  НОМЕР_3.

          03.03.2004 року фахівцями ДПІ у місті Лисичанську  на підставі посвідчень на  право проведення перевірки  НОМЕР_4 та НОМЕР_5, здійснено перевірку СПД ОСОБА_1  щодо додержання нею у своїй діяльності чинного законодавства  у сфері оподаткування, а також готівкового  обігу при  здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами у  належній  їй господарській одиниці - кіоску,  розташованому у АДРЕСА_1.

          В ході перевірки було виявлено низку порушень чинного податкового законодавства, які не є предметом спору по цій справі, а також  факт торгівлі тютюновими виробами без наявності сертифікатів відповідності або їх копій, засвідчених постачальником.

 

          Як сам вищезгаданий факт, так і його причини повністю підтвердила у своєму письмовому поясненні СПД  ОСОБА_1

 

          За наслідками перевірки складено акт НОМЕР_6, з яким того ж дня, під розписку, ознайомлено  продавця кіоску -ОСОБА_2, яка отримала примірник акту,  та СПД ОСОБА_1, - кожна з них підписали акт без будь-яких зауважень, заяв та заперечень.   

          06.05.2004 року  Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом  підакцизних товарів ДПА України у Луганській області (далі - РУ ДААК, - Третя особа) у зв'язку з виявленими порушеннями чинного законодавства   прийнято рішення НОМЕР_7, згідно якому щодо СПД ОСОБА_1 за порушення вимог  ст. 10 Закону України  від 19.12.95 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі -ЗУ №481/95-ВР) на підставі абзацу 6 частини 2  ст. 17 цього Закону  застосовано штрафні санкції у сумі 1700,00 грн.

         Це податкове рішення спрямоване на адресу СПД ОСОБА_1 та їй запропоновано  сплатити визначені у ньому штрафні санкції.

          Позивач підтвердив факт спрямування  порушнику та отримання ним цього рішення доданими до матеріалів справи доказами, - чим спростовуються твердження Відповідача про те, що ним не отримано рішення про застосування щодо нього фінансових санкцій.

 

          Як видно з матеріалів справи, СПД ОСОБА_1 це податкове рішення  не оскаржене та неоспорене, - тобто воно є чинним на день розгляду справи судом.

 

          Розрахунок суми фінансових санкцій позивачем викладено у тексті рішення НОМЕР_7, доданого до матеріалів справи.

 

           Заслухавши прокурора, відповідача та представника Третьої особи, дослідивши та оцінивши обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

 

1.Право  Державної податкової служби України в особі ДПІ у м. Лисичанську  Луганської області на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог  чинного податкового законодавства у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачено статтями 8, 10 та 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (далі -ЗУ №509-ХІІ).

2.Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) на органи ДПА України покладено пунктом 1 ст.10 ЗУ №509-ХІІ.

3.Право на звернення ДПІ у місті Лисичанську з позовом до суду з приводу стягнення своєчасно не сплачених штрафних санкцій, застосованих до СПД ОСОБА_1, прямо передбачене пунктом 17 ст.11 того ж Закону.

          4.З наявних у справі доказів вбачається, що як ДПІ у м. Лисичанську, - проводячи перевірку, за результатами якої складено акт  НОМЕР_6,  так і  РУ ДААК, - виносячи на підставі згаданого акту  рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_7 -про застосування щодо Відповідача фінансових санкцій у сумі 1700 грн. 00 коп., - діяли у повній відповідності до чинного законодавства України, у т.ч.  ЗУ №509-ХІІ.

          5.Частиною 1 ст.10 Закону України №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та винесення рішення про застосування фінансових санкцій) передбачено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо врегульованій сфері шляхом сертифікації.

          6.Згідно ЗУ №2189-ІУ від 18.11.04 року  абзац шостий частини 2 ст. 17 ЗУ №481/95-ВР дійсно виключено, але виключено після  18.11.04 року,  - на час  же здійснення перевірки ДПІ у м. Лисичанську, - тобто на 03.03.04 року, а також на дату  прийняття рішення РУ ДААК, - тобто від 06.05.04 року, - абзац шостий частини 2 ст.17 ЗУ №481/95-ВР був чинним.

          Штрафні санкції до Відповідача за станом на 18.11.04 року уже були застосовані РУ ДААК, але він ухилився від їх сплати до державного бюджету.

          7.Як сказано у частині 3 ст.17 ЗУ №481/95-ВР, зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

          А частиною 5 тієї ж статті Закону передбачено, що у разі невиконання суб'єктами підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. 

         

          8.Відповідно до ст.9 Закону України  від  25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати належні суми податків.

          Нараховані ДПІ штрафні санкції за своїм правовим статусом є податковим боргом.

          Згідно пункту 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -ЗУ №2181-ІІІ), податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

 

          9.Підпунктом.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ передбачено, що активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

          10.Статтею 18 ЗУ №2181-ІІІ не передбачено можливості списання податкового боргу, який є предметом спору по цій справі.

 

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у Відповідача податкового боргу, а також факт його ухилення від сплати цього боргу, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

              Оцінюючи наданий Відповідачем документ про стан його здоров»я, суд виходить з того, що чинним господарським законодавством України не передбачено права суду зменшувати суму стягуваного боргу з огляду на стан здоров»я відповідача -суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи. 

Відповідач позовні вимоги не спростував.

 

Відповідно до частини 2 ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача витрати по сплаті державного мита.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

 

          На підставі викладеного,  ст.ст. 10 та 17 Закону України  від 19.12.95 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”; ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; ст.8, 10 та 11 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”, керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

 

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, зареєстрованої в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 08.12.1995 року, реєстраційний НОМЕР_3, р/р НОМЕР_9 в АКЦ Ком.іннов.банку „Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005, - на користь Державного бюджету України на р/р 31118106600051, отримувач -держбюджет міста Лисичанська, ідентифікаційний код 24180679, банк -УДК у Луганській області, МФО 804013, код платежу 23030300, -  фінансові санкції у сумі  1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

 

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою прокурора, відповідача та  представника третьої особи у судовому засіданні 04.07.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення  місячного строку з дня її підписання, оформленого відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України.

           Постанову може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у  місячний термін з дня її підписання.

          Дата складення повного тексту та підписання постанови - 06.07.2006 року.

 

Суддя                                                                                                          А.П.Середа

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація