УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Малєєва А.Ю, Перегінець Л.В.

секретаря: Городецької У.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання недійсним правочину, стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ТОВ "Авто Просто" на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2012 року, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто"про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів.Позов мотивував тим, що 07 липня 2011 року від уклав з відповідачем угоду №366310 з додатками №1 та №2 з метою придбання легкового автомобіля KIA RIO на суму 104800 грн. Згідно умов спірної Угоди, а також п.п.3.17,19, 22, ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідач виступає виконавцем послуг, в даному випадку, спрямованих на придбання автомобіля, а позивач є їх споживачем. При цьому умови Угоди порушують права позивача як споживача, є несправедливими, тому відповідно до ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" договір може бути визнаний недійсним. Крім того, відповідачем порушено вимоги ст.19 вказаного закону щодо формування фонду групи виключно за рахунок внесків учасників системи придбання в групах "Автотак", без залучення коштів відповідача, що свідчить про наявність пірамідальної схеми та використання нечесної підприємницької практики, що також тягне за собою визнання такого правочину недійсним. Після сплати фактично 78%

_____________________________________________________________________________Справа №0907/2-3159/2012 Головуючий у І інстанції Островський Л.Є.

Провадження №22ц/0990/1654/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 19

вартості автомобіля позивач так і не отримав автомобіля, що свідчить про нечесну підприємницьку практику, відображену в умовах спірної угоди.

Заочним рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсною угоду №366310 від 07 липня 2011 року укладену між позивачем і відповідачем внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики та як таку, що містить несправедливі умови; стягнуто з відповідача на користь позивача кошти сплачені за угодою в розмірі 71542,15 грн.

У квітні 2012 року відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Івано-Франківського міського суду від 05 червня 2012 року залишено без задоволення.

Непогоджуючись із заочним рішенням суду ТОВ "Авто Просто" подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке полягає в тому, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин норми п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", якою передбачено заборону нечесної підприємницької практики та дій, що вводять в оману, утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу чи споживання продукції, однак висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не повно та не всесторонньо з»ясував обставини, що призвело до постановлення незаконного рішення . Також апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги судову практику, яка склалася по такій категорії справ, зокрема рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ по аналогічних справах, постановлених в касаційному порядку, якими скасовано рішення судів першої чи апеляційної інстанції по справах за позовами фізичних осіб до ТОВ "Авто Просто" про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів, якими позови було задоволено. Просить апеляційну скаргу задовільнити, рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

В судове засідання представник апелянта не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи апеляційним судом, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про відмову від позову, в якій зазначив, що 23.08.2012 року відповідач виплатив йому залишкову суму в розмірі 51582 грн.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дослідивши зміст поданої ОСОБА_2 заяви про відмову від позову, колегія суддів знаходить доводи апеляційної скарги обґрунтованими і приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального права, яке проявилося в не повному та невсебічному дослідженні обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, а справа підлягає закриттю за відмовою позивача від позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 7 липня 2011 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Авто Просто» було укладено угоду № 366310, предметом якої є надання позивачу учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля марки КІА РІО, вартістю 104800, 00 грн. При укладенні угоди, позивачем було сплачено вступний внесок в розмірі 3772,80 грн., а 12.08.2011 року було сплачено авансовий внесок розмірі 75679,75 грн. загальна сума сплачених позивачем платежів склала 79452 грн. 55 коп. (78% від вартості автомобіля, визначеної в додатковій угоді). Ціна автомобіля, за яку згідно умов угоди позивач мав бажання придбати автомобіль з допомогою послуг відповідача склала 104800 грн. Позивач подав позов до суду на захист своїх порушених прав як споживача, які просив поновити в спосіб визнання угоди недійсною внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, що містить несправедливі умови, не надання йому права на отримання автомобіля після сплати 78% його вартості та стягнення з відповідача в його користь виплачених грошових коштів.

Відповідно до ст. 2 Угоди ТзОВ «Авто Просто» гарантувало позивачу як учаснику право на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою: сплати авансового платежу, щомісячних платежів, оплати праці працівників авто-груп, оплата оренди приміщення, програмного забезпечення, проведення асигнаційних актів, тощо проведення платежів розстрочено на тривалий час, на що погодився позивач, підписуючи угоду. Зважаючи на погоджені сторонами умови основної угоди та додатків до неї №1 та №2 є помилковими висновки суду про те, що позивач, сплативши відповідачу 78% вартості автомобіля,права на отримання його так і не одержав, оскільки за змістом угоди виникнення такого права в учасника не пов»язується з проведенням лише такої оплати.

Відповідно до змісту п.2 ч.1, ч.2, п.7 ч.3 ст.19 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" (зі змінами та доповненнями ), на які зіслався суд в рішенні як на правове обґрунтування своїх висновків, забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність(дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману споживача, якщо під час пропонування продукції чи послуг споживачу надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для свідомого вибору. Позивач не довів, що йому була надана така інформація. Цією ж нормою передбачено заборону таких, що вводять в оману - утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу чи споживання такої продукції. Висновки суду першої інстанції про те, що відповідач, не вкладаючи власних коштів, а здійснюючи організацію власної діяльності за рахунок споживачів, фактично утворив пірамідальну схему, не відповідає обставинам справи та спростовуються змістом розділу 2 угоди, яку підписав позивач.

Колегією суддів встановлено, що оспорювана угода укладена в рамках створеної відповідачем системи продажу автомобілів Авто Так, яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати автомобіль, та які стають учасниками системи. Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни та інших виплат щомісячними внесками протягом декількох років.

Відповідач надає учаснику програми право на придбання автомобіля за рахунок накопичення коштів, сплачених учасником у групі (ст.5, 6 угоди), групу учасників формує товариство, воно ж гарантує надання права на придбання автомобіля всім учасникам групи без залучення інших осіб(п.8.2.1.4). Будь-яких зобов»язань щодо залучення інших осіб до групи чи залучення коштів цих осіб до програми угодою не передбачено та не передбачено отримання учасником програми будь-якої компенсації за таке, отже відсутні підстави вважати, що розподіл фонду групи відбувається по пірамідальній схемі, що є порушенням вимог ст.19 Закону «Про захист прав споживачів» та підставою для визнання угоди недійсною.

Оскільки позивач подав письмову заяву про відмову від позову, суд не має підстав постановляти нове рішення, а тому приходить до висновку, що відмову від позову позивача слід прийняти, оскільки така відмова не порушує його прав, а провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання недійсним правочину, стягнення грошових коштів слід закрити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п.3 ст.205, ст.ст 305, 306, 307, 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовільнити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2012 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання недійсним правочину, стягнення грошових коштів провадженням закрити за відмовою позивача від позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

А.Ю.Малєєв                  Л.В.Перегінець