Судове рішення #24510367

Справа № Провадження №11-1118/12 11/1090/5523/12 Головуючий у І інстанціїСливка

Категорія20Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк

06.09.2012


УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2012 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати

з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:


головуючого Ігнатюка О.В.

суддів Авраменка М.Г., Матюшка М.П.

з участю: прокурора Лавренюка М.І.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року, -


в с т а н о в и л а :

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станції Навачі Сальянського району Республіки Азербайджан, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, який мешкає в сел. Тарасівка Володарського району Київської області, раніше не судимого

засуджено за ч.5 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років із конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла.

Цим вироком ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він в серпні 2009 року разом із ОСОБА_5 та особою, провадження у справі щодо якої зупинене, створив та очолив організовану злочинну групу, метою якого стало вчинення таємного викрадення чужого майна. Учасники організованої злочинної групи збиралися у визначеному місці для розробки планів вчинення злочинів, викрадене майно зберігали у визначених, відомих їм місцях. Перед вчиненням злочинів учасники групи виїжджали на місця майбутніх злочинів, розробляючи плани їх вчинення, розташування транспортних засобів та шляхи залишення місця вчинення злочинів. Мобільність групи забезпечувалась наявними у розпорядженні групи транспортними засобами, до участі у групі періодично залучались інші особи, які не були членами організованої злочинної групи.

Протягом часу із серпня 2009 року по січень 2010 року організована злочинна група на території Київської області вчинила ряд злочинів.

Так, 11 серпня 2009 року близько 22 години ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, провадження у справі щодо якої зупинене, діючи у складі організованої групи, прибувши до належного ОСОБА_6 домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 та проникнувши до гаража, розташованого на території цього домоволодіння, таємно викрали два мопеди, вартістю 5200 і 6900 грн., завдавши ОСОБА_6 майнової шкоди в розмірі 12 100 грн.

02 грудня 2009 року близько 21 години ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, провадження у справі щодо якої зупинене, діючи у складі організованої групи, залучивши до вчинення злочину ОСОБА_7, який був обізнаний із злочинними намірами осіб, які входили до складу організованої групи, прибувши до складських приміщень ПП «Церера-Агро Транс», розташованих на вул. Радянській сел. Розумниця Ставищенського району Київської області та проникнувши до цих приміщень повторно таємно викрали 75 мішків цукру загальною вартістю 24 000 грн., завдавши ПП «Церера-Агро Транс»майнової шкоди в указаному розмірі.

12 грудня 2009 року близько 22 години ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, провадження у справі щодо якої зупинене, діючи у складі організованої групи, залучивши до вчинення злочину ОСОБА_7, який був обізнаний із злочинними намірами осіб, які входили до складу організованої групи, прибувши до складського приміщення ПП АФ «Еліта», розташованих на вул. Набережній сел. Каленна Сквирського району Київської області та проникнувши до цього приміщення повторно таємно викрали мішки із цукром, гречневою крупою, мукою та насінням люцерни на загальну суму 32 530 грн., завдавши ПП АФ«Еліта»майнової шкоди в указаному розмірі.

22 січня 2010 року близько 23 години ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, провадження у справі щодо якої зупинене, діючи у складі організованої групи, залучивши до вчинення злочину ОСОБА_8 який був обізнаний із злочинними намірами осіб, які входили до складу організованої групи, прибувши до території ПП «Тагізада», розташованої на вул. Лесі Українки, 149 сел. Зрайки Володарського району Київської області та проникнувши у цех цього підприємства повторно таємно викрали промислові товари, запчастини та інше майно загальною вартістю 31 825 грн., завдавши ПП «Тагізада»майнової шкоди в указаному розмірі.

Всього у складі організованої злочинної групи ОСОБА_4 таємно викрав чужого майна на загальну суму 100 455 грн.

В апеляції захисника ОСОБА_3 указано на незаконність вироку в частині кваліфікації дій засудженого та в частині призначеного покарання. Вважав не доведеним обвинувачення в частині організації злочинної групи та вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи. Призначене покарання вважав надмірно суворим. Просив вирок змінити, дії засудженого перекваліфікувати на ч.3 ст. 185 КК України та пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши при цьому ст. 75 КК України.

В апеляції захисника ОСОБА_2 указано на незаконність вироку та необхідність його скасування. В обґрунтування апеляції послалась на порушення права засудженого на захист, оскільки він не був забезпечений перекладачем, а свідки допитувались українською мовою. Призначене покарання вважала надмірно суворим. Апеляцію захисника ОСОБА_3 підтримала у повному обсязі. Вирок просила скасувати.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

захисника ОСОБА_2, яка обидві апеляції підтримала, підтвердила їх доводи і просила задовольнити;

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, вирок суду вважав законним та обґрунтованим, кваліфікацію дій засудженого за ч.5 ст.185 КК України вважав правильною, покарання -таким, яке призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України і яке відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і особі засудженого, просив залишити апеляції без задоволення, а вирок -без змін;

вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляції не підлягають до задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 в створенні організованої злочинної групи, її керівництві та вчиненні таємних викрадень чужого майна у складі цієї групи стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

показаннями, які засуджений давав у ході досудового слідства, із яких вбачається, що він хоч і не визнавав факту організації та керування злочинною групою та вчинення злочину у складі організованої злочинної групи, однак із змісту показань у них ці обставини стверджуються;

показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вони давали як у ході судового, так і у ході досудового слідства, у яких вони підтвердили обставини вчинення злочинів, що викладені у вироку;

показаннями потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_9, у яких вони підтвердили факт викрадення належного їм майна, за обставин наведених у вироку;

показаннями інших, допитаних у суді свідків та свідків показання, яких були оголошені в порядку ст. 306 КПК України;

письмовими доказами, дослідженими у ході судового слідства, а саме: протоколами огляду місця подій, протоколами відтворення обстановки та обставин подій, висновками експертиз, протоколами очних ставок, актами інвентаризації, іншими письмовими доказами;

речовими доказами;

іншими доказами.

Дослідивши ці докази та давши їм належну юридичні оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину.

Кваліфікація дій засудженого за ч.5 ст. 185 КК України є правильною. Доводи апеляції захисника про неправильність кваліфікації дій засудженого не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, сукупність указаних вище доказів указує на те, що дійсно ОСОБА_4 була створена організована злочинна група, він керував цією групою та вчиняв таємні викрадення чужого майна у цій групі.

Указані вище висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочинів та правильності кваліфікації його дій стверджуються і вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року, який набрав законної сили, яким за вчинення зазначених вище злочинів було засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для пом'якшення цього покарання суд не вбачає.

Порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування вироку не встановлено. Посилання захисника ОСОБА_2 на порушення права засудженого на захист та права користуватись мовою якою він володіє не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, засуджений під час розгляду справи мав захисників. На початку розгляду справи у засудженого було з'ясовано питання про мову і за його згодою розгляд справи проводився на російській мові, якою засуджений володіє. Відповідно до протоколу судового засідання, на який не було подано зауважень, усі судові дії, в тому числі і допит свідків проводився російською мовою. Зазначені обставини спростовують доводи апеляції захисника про порушення права засудженого на захист та на право користування рідною мовою, чи мовою, якою він вільно володіє.

Виявлена апеляційним судом невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи в частині викладення у вироку показань засудженого не впливає на вирішення питань про винність засудженого, правильності застосування кримінального закону та призначення покарання, а тому вона не може бути підставою для зімни чи скасування вироку.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишає указаний вирок без змін, а обидві апеляції -без задоволення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.


СУДДІ

Ігнатюк О.В. Авраменко М.Г. Матюшко М.П.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація