КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2012 № 5011-25/10104-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Куксова В.В.

Корсакової Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача Швиденько Д.І. - представник;

від третьої особи не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"

на ухвалу Господарського суду

міста Києва

від 27.07.2012р.

справа №5011-25/10104-2012 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Меліоратор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Встановив

Приватне акціонерне товариство "Меліоратор" (далі - позивач) в липні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" (далі - відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №683 від 16.05.2012, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про повернення Приватним акціонерним товариством "Меліоратор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" предмета фінансового лізингу -автокрана КТА-28 на базі КрАЗ 65101, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 306 062,16 грн. (з ПДВ); визнання відсутнім права Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"вчиняти будь-які дії щодо повернення на свою користь від Приватного акціонерного товариства "Меліоратор"предмета фінансового лізингу -автокрана КТА-28 на базі КрАЗ 65101, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 306 062,16 грн. (з ПДВ), на підставі виконавчого напису №683 від 16.05.2012р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" не чинити Приватному акціонерному товариству "Меліоратор" перешкод у користуванні предметом фінансового лізингу - автокраном КТА-28 на базі КрАЗ 65101, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 306 062,16 грн. (з ПДВ).

Крім того, разом з позовною заявою позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №683 від 16.05.2012р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про повернення Приватним акціонерним товариством "Меліоратор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" предмета фінансового лізингу -автокрана КТА-28 на базі КрАЗ 65101, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 306 062,16 грн. (з ПДВ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2012р. у справі №5011-25/10104-2012 заяву Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №683 від 16.05.2012р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про повернення Приватним акціонерним товариством "Меліоратор"(08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, 1; ідентифікаційний код 01037229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5; ідентифікаційний код 34003114) предмета фінансового лізингу -автокрана КТА-28 на базі КрАЗ 65101, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 306 062,16 грн. (з ПДВ).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2012р. у справі №5011-25/10104-2012-2012, винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" щодо вжиття заходів до забезпечення позову у справі №5011-25/10104-2012.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі №5011-25/10104-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-25/10104-2012 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Корсакова Г.В., Куксов В.В.

Представник позивача та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 03.09.2012р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач та третя особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 03.09.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, предметом спору між сторонами є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Собяніної О.В. від 07.06.2012р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису про повернення Приватним акціонерним товариством "Меліоратор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" предмета фінансового лізингу - автокрана КТА-28 на базі КрАЗ 65101, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 306 062,16 грн. (з ПДВ).

Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи відзначає, що у випадку проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірним виконавчим написом, вирішення спору по суті у даній справі стане неможливим, оскільки виконавчий напис буде вже виконаним, відповідно предмет спору відсутнім, тому захист прав позивача у визначений ст. 50 Закону України "Про нотаріат" спосіб буде неможливим.

Крім того, виконання рішення суду, у разі задоволення позову, також буде неможливим, оскільки проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірним виконавчим написом, унеможливить виконання рішення суду про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки він буде вже фактично виконаним (відповідної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 24.06.2008 р. у справі №38/51, щодо якої ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.08.2008 р. було відмовлено у порушенні провадження з перегляду).

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Меліоратор", залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2012р. у справі №5011-25/10104-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-25/10104-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Куксов В.В.

Корсакова Г.В.