Справа 22ц/0590/ 5881 Головуючий у 1 інстанції - Ткачов С.М.

Категорія 27 Доповідач - Жданова В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Жданової В.С.

суддів Єлгазіної Л.П., Тимченко О.О.

при секретарі Танцюрі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 05 березня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « КБ «ПриватБанк» про визнання дій незаконними, перерахування кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Краматорського міського суду від 05 березня 2012 року задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 71489,37 грн, з яких 59379,28 грн. - заборгованість за кредитним договором. 10307,86 грн. - заборгованість за процентами, 1793,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 8.83 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором. Вирішено питання про судові витрати.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « КБ «ПриватБанк» про визнання дій незаконними, перерахування кредитної заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального закону, порушує питання про скасування зазначеного судового рішення та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивач в порушення вимог ст.. 1056-1 ЦК України в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за користування грошовими коштами, що призвело до заборгованості. Повідомлень про збільшення процентів за користування кредитом ОСОБА_1 не отримувала, інформація про зміну умов договору їй не надавалась, додаткова угода про зміну умов договору в письмовій формі не укладалась. Вважає односторонню зміну умов договору нікчемною у зв»язку з чим дії ПАТ «ПриватБанк» необхідно визнати незаконними та зобов»язати визначити розмір заборгованості за кредитом з розрахунку 20,04% річних.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 2.10.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач Пат «ПриватБанк» надав відповідачці ОСОБА_1 надав кредит в розмірі 140290 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,04% на рік строком погашення до 2.10.2018 року. Відповідачка свої зобов»язання за договором не виконувала у зв»язку з чим станом на 19.08.2011 року утворилась заборгованість за кредитом в загальній сумі 73728,54 грн, з яких заборгованість за кредитом в сумі 59379, 28 грн, заборгованість за процентами 10307,96 грн. , заборгованість по комісії 282,50 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань 8,83 грн, 6.01.2009 року позивач звернувся до відповідачки з письмовим повідомленням про встановлення відсоткової ставки за кредитом від 2.10.2008 року в розмірі 23,4% річних, що передбачено п.2.3.1 укладеного кредитного договору. Оскільки відповідачка не виконувала взяті на себе зобов»язання щодо щомісячного погашення кредиту, суд стягнув на користь банку заборгованість за кредитом, заборгованість по виплаті процентів і пені та відмовив в стягненні штрафу, визнавши його нарахування подвійною відповідальністю. Підстав для визнання дій позивача щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом незаконними не встановлено.

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено розпискою від 14.06.2012 року і відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи апеляційним судом.

Представник позивача ПАТ «ПриватБанк» Філіпенок К.Ф. заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконує, має заборгованість в загальному розмірі 71489,37 грн. , яка підлягає стягненню на користь позивача. Дії Банку щодо збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами визнав такими, що перебувають у відповідності до умов укладеного кредитного договору та вимог діючого цивільного законодавства.

Такий висновок суду відповідає закону та матеріалам справи.

Судом встановлено, що правовідносини сторін врегульовані Главою 71 ЦК України та кредитним договором, укладеними між сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. В п.2.3.1 укладеного між сторонами кредитного договору від 2.10.2008 року зазначено, що Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні, змінні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань тощо. При цьому Банк направляє позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дня вступу в дію зміненою процентної ставки.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 5.01.2009 року було змінено процентну ставку / а.с. 95/ у зв»язку з чим відповідне повідомлення було направлено відповідачці, що підтверджено записом в реєстрі №443 від 8.01.2009 року. / а.с. 82 /

За умовами укладеного кредитного договору Банк мав право в односторонньому порядку збільшувати процентну ставу без укладання додаткової письмової угоди і відповідно до ст..526 ЦК України скористався таким правом до вступу в дію ст. 1056-1 ЦК України, якою передбачено згоду позичальника на зміну процентної ставки.

Вбачається, що відповідачкою пропозиція щодо збільшення процентної ставки була прийнята, оскільки, починаючи з 10.02.2009 року вона сплачувала за користування кредитом збільшені проценти, а 12.07.2010 року погасила заборгованість за збільшеними процентами у повному обсязі, що підтверджено розрахунком заборгованості. / а.с. 6 /

Враховуючи те, що позивачем повідомлення про збільшення процентів направлено до набрання чинності ст.. 1056-1 ЦК України, змінені умови кредитного договору відповідачкою прийняті, погашення кредиту проводилось нею за збільшеною процентною ставкою, суд дійшов вірного висновку про стягнення на користь банку заборгованості за кредитом та відмову в задоволенні зустрічного позову у зв»язку з його необгрунтованістю.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до викладення зустрічних позовних вимог, які були предметом дослідження суду першої інстанції, і містять підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст..213 ЦПК України, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307 п.1 п. 1, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду від 05 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді :