Справа № Провадження №11-1249/12 11/1090/6253/12 Головуючий у І інстанціїЛисенко В.В.

Категорія64 ст.368 ч.2 КК України Доповідач у 2 інстанції Нагорний

06.09.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Шроля В.Р.

Суддів - Нагорного А.М., Димарецького В.М.

з участю прокурора - Красківського В.П.

та захисника -ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3,

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.07.2012 року,-

Цим вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України - звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він займаючи посаду головного спеціаліста відділу екологічного контролю за використанням та охороною земель, надр, біоресурсів та природно-заповідного фонду - з охорони навколишнього природного середовища в Київській обл. 05.05.2011р та 06.05.2011р, одержав від гр. ОСОБА_4 хабар в розмірі 1900 доларів США та 4000 грн. за виконання в інтересах нього дій з використанням наданої йому влади, - застосування мінімальних адміністративних санкцій за порушення вимог природоохоронного законодавства, та не вжиття заходів призупинення діяльності підприємства.

В поданій апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності юридичної кваліфікації дій засудженого, вважає вирок суду таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок його м'якості та застосування ст.75 КК України. На думку прокурора, судом належним чином не враховано те, що засуджений вчинив тяжкий, умисний і корисливий злочин, вину визнав частково, своїми показами намагався ввести досудове і судове слідство в оману. Крім того, апелянт вказує, що судом помилково застосовано ст. 69 КК України стосовно додаткового покарання -конфіскацію майна, оскільки до переліку ст. 77 КК України конфіскація майна як додаткова міра покарання не входить.

Прокурор просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, яким засудити ОСОБА_3 до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_2 зазначає, що суд в повній мірі врахував ступень тяжкості, обставини злочину, його наслідки та особу засудженого, об'єктивно дійшов висновку про застосування менш суворого покарання і вмотивовано зазначив у вироку застосування ст. 75 КК України.

Захисник просить залишити вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідача, прокурора, що свою апеляцію підтримав, адвоката ОСОБА_2, що проти апеляції заперечувала, засудженого який в своїх поясненнях і в останньому слові вказав, що він вину визнає повністю і в скоєному щиро розкаявся, та просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію прокурора частково обґрунтованою.

Як вбачається з вироку суду, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і матеріали справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.

Посилання прокурора на те, що засуджений не розкаявся, вину не визнав і заводив слідство в оману спростовується матеріалами справи і поясненнями засудженого в суді та в апеляційній інстанції.

Міра покарання засудженому призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням особи засудженого, який характеризується позитивно, в скоєному розкаявся до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

При таких обставинах рішення суду щодо звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням є обґрунтованим і законним.

Разом з тим застосування судом першої інстанції ст. 69 КК України, з метою звільнення засудженого від додаткового покарання, є необґрунтованою і зайвою, оскільки таке покарання законом не передбачене. Тому в цій частині апеляція прокурора є частково обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 355,364 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити частково. Виключити з вироку Києво-Святошинського районного суду Київської обл. від 13.07.2012. стосовно ОСОБА_3 застосування ст. 69 КК України.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді: Шроль В.Р. Нагорний А.М. Димарецький В.М.