Справа № 22- ц- 4669/07 р.                           Головуючий 1-ї ін ст.  - Матвієвська А.В.

Категорія - житлова                                        Доповідач - Крилова Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.07 р.      Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційногосуду Харківської області в складі:

Головуючого - Крилової Т.Г.

Суддів - Шаповал Н.М.  - ЦвірюкаВ.О.

При секретарі - Дмитренко A.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 27 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  3-тя особа Виконавчий комітет Орджонікідзевської районної ради м. Харкова про визнання особи такою,  що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_2  звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1,  3-тя особа Виконавчий комітет Орджонікідзевської районної ради м. Харкова про визнання особи такою,  що втратила право користування жилим приміщенням.

Позивачка посилалася на те,  що сторони по справі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1,  але відповідач з квітня 2005 року у вказаній квартирі не проживає без поважних причин. Комунальні послуги не сплачує,  жилим приміщенням не цікавиться понад 6 місяців,  в спірній квартирі залишив не потрібні йому речі. Він має на праві власності жилий будинок з усіма підключеними комунікаціями,  де і мешкає із своєю сім'єю. Просила визнати ОСОБА_1 таким,  що втратив право користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували,  посилаючись на те,  що він постійно мешкає у спірній квартирі,  сплачує комунальні послуги,  а в будинку АДРЕСА_2,  який належить йому на праві власності займається виробництвом товарів народного споживання.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 27 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2  задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.

Апелянт посилається на те,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального і матеріального права,  оскільки не прийняв до уваги їхні доводи і пояснення по справі. Крім того,  судом не прийнято до уваги той факт,  що ОСОБА_2  перешкоджала йому користуватися квартирою,  оскільки 13.01.07 року позивачка на вхідних дверях змінила замок.

Вислухавши доповідь судді,  пояснення учасників процесу,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення,  суд першої інстанції виходив з того,  що ОСОБА_1 понад 6 місяців без поважних причин не проживає у спірній квартирі,  з приводу порушення його права на житло нікуди не звертався з травня 2005 року,  належного йому майна,  яким би він щоденно користувався,  у квартирі немає. ОСОБА_1 житлом забезпечений,  оскільки має на праві власності жилий будинок № АДРЕСА_2. При таких обставинах,  ОСОБА_1 слід визнати таким,  що втратив право користування спірним жилим приміщенням.

Судова колегія вважає,  що такий висновок суду правильний і відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до вимог  ст.  71 ЖК України,  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців,  цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем,  а в разі спору -судом.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1 має на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями № АДРЕСА_2 /а.с.  8,  152 /,  до якого підведені усі комунікації та укладено договори з відповідними службами на постачання електричної енергії,  газу,  проведено телефон.

З протоколу огляду речових доказів від 27.03.07 року видно,  що судом оглядалася спірна квартира. Встановлено,  що дійсно,  в спірній квартирі є деяке майно відповідача,  але на вигляд ним ніхто не користується,  воно припало пиллю,  немає одягу відповідача,  окрім спортивного костюму,  та одягу його родини,  постільної білизни тощо.

За спірну квартиру відповідач почав сплачувати комунальні послуги лише з червня 2006 року. Матеріали справи не містять свідчень про те,  що позивачка до січня 2007 року перешкоджала відповідачеві користуватися спірним житлом.

При таких обставинах,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те,  що ОСОБА_1 з травня 2005 року у квартирі АДРЕСА_1 не проживає без поважних причин,  житлом забезпечений,  а з ціллю збереження за собою жилого приміщення,  залишив не потрібні йому речі у квартирі,  тим самим створив видимість його проживання у спірній квартирі.

Враховуючи викладене,  суд першої інстанції правомірно визнав ОСОБА_1 таким,  що втратив право користування жилим приміщенням.  Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись  ст.   ст.  303,  304,  ч.1 п.1  ст.  307,  308,  313,  314,  315,  317,  319 ЦПК України,  судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 27 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно,  але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.