Справа № 1705/797/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Юзьвяк Б.Г.

при секретарі Свирида М.І.

за участю адвоката ОСОБА_1 (представник позивача)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про визнання права власності на житловий будинок

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на наступні доводи. У 1988 році він вирішив побудувати житловий будинок для своєї дочки в с.Верба Дубенського району Рівненської області. З цією метою звернувся до виконкому Вербської сільської ради для оформлення документації на забудову. За правилами, що діяли на той час, оскільки за позивачем був зареєстрований будинок в с.Білогородка, йому було порекомендовано оформити забудову не на своє ім'я, а на когось із дітей. Тому документи на забудову, позивач оформив на свого сина, ОСОБА_3. Рішенням виконкому Дубенської районної ради було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та видачу паспорта на забудову ОСОБА_3. На підставі вказаного рішення, було надано дозвіл на виконання будівельних робіт №30/3 від 25 березня 1988 року.

Незважаючи на те, що вказані документи були виготовлені на ім'я сина, фактично будинок будував позивач на власні кошти, що підтверджується квитанціями на будівельні матеріали, які купував позивач. На даний час, позивач хоче оформити правовстановлючі документи на своє ім'я, але зробити цього не може, оскільки паспорт на забудову видавався на ім'я сина. Хоча, відповідач не заперечує проти того, що будинок побудував позивач.

Зважаючи на викладене, позивач просить визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, пояснивши, що погоджується з тим, щоб фактично будинок побудував батько за совї кошти і він не заперечує проти визнання права власності на будинок за батьком.

Вислухавши поясненя сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Паспорт на забудову земельної ділянки від 25 березня 1988 року, проект забудови видано на ім'я ОСОБА_3 (а.с.3-11.)

Дозвіл на будівництво жилого будинку за рішенням від 13 квітня 1988 року надавався також на ім'я ОСОБА_3 (а.с.12-13.)

Квитанції про оплату будівельних матеріалів та автопослуг, підтверджують, що фактично будівельні матеріали купувались та перевозились ОСОБА_2 а не його сином. (а.с.20-27.)

За змістом ст.392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За тих обставин, що доведено, що саме позивач фактично проводив забудову будинку, і відповідач визнає це і не заперечує проти того, щоб право власнотсі було формлене на батька, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,60, 212 ЦПК України, суд

Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: