ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р. Справа № 7/68-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року

у справі господарського суду№ 7/68-09 Сумської області

за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА"

провизнання банкрутом

за участю представників: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13 квітня 2009 року за заявою УПФ України в Ковпаківському районі м. Суми порушено провадження у справі про банкрутство приватного виробничо - комерційного малого підприємства "НАСА" (далі - ПВКМП "НАСА") на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24 квітня 2012 року (суддя Спиридонова Н.О.) частково затверджено реєстр вимог кредиторів ПВКМП "НАСА".

Ухвалою Харкіського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року (колегія суддів: Здлровко Л.М. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_4

ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року та передати справу на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на порушення і неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема: ст.ст. 42, 43 , ст.ст. 22, 33, 34, 43, 91, ч. 6 ст. 106 ГПК України, ст. 55 Конституції України. При цьому, заявником зазначено, що суд апеляційної інстанції неповно з'ясувавши обставини справи, прийняв ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги власнику майна боржника, та помилково вважаючи, що триває ліквідаційна процедура, замість застосованої на даний час процедури - розпорядження майном боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться названим законом в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відмовляючи у прийняті апеляційної скарги ОСОБА_4 апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 не є ні стороною, ні учасником провадження у справі про банкрутство ПВКМП "НАСА", не надала суду доказів наявності в неї довіреності на представництво інтересів боржника. Крім того, заявником апеляційної скарги не наведено доводів в підтвердження того, що оскаржувана ухвала стосується її прав і обов'язків, як сторони.

Колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками суду апеляційної погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Таким чином, господарські суди розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, можуть брати участь у провадженні у справі про банкрутство.

Під час здійснення апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги вказану вимогу закону щодо кола осіб, які мають право на оскарження рішень суду та належно не перевірив правового статусу ОСОБА_4 В матеріалах справи відсутній Статут підприємства та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, до того ж з копій реєстру вимог кредиторів вбачається, що розпорядником майна боржника до реєстру включено вимоги ОСОБА_4 в розмірі 952 534 19 грн.

Крім того, не ґрунтуються на матеріалах справи посилання суду апеляційної інстанції на врахування ним факту визнання боржника банкрутом, призначення в зв'язку з цим ліквідатора, та припинення керівних органів підприємства боржка, оскільки з матеріалів справи видно, що боржник перебуває у процедурі розпорядження майном. Ця обставина має значення для вирішення питання про право на оскарження судового акту, тому суд апеляційної інстанції мав належно її перевірити і зробити обґрунтовані висновки.

Під час розгляду апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі у справі під час слухання господарським судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між заявником апеляційної скарги і сторонами у справі.

Якщо, при цьому, буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою має припинити апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між заявником апеляційної скарги і сторонами у справі.

За наведених вище обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції прийняв поспішне рішення про відмову ОСОБА_4 у прийнятті апеляційної скарги, яке суперечить вимогам ст. 91 ГПК України, тому ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року, підлягає скасуванню, а справа -передачі до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість прийняття апеляційної скарги.

При цьому, суд касаційної інстанції, звертає увагу на те, що до апеляційного суду надані копії матеріалів справи, що може обмежувати можливість належного з'ясування обставини справи, тому суд апеляційної інстанції, має враховувати, що в разі необхідності ним можуть бути витребувані інші матеріали справи.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року у справі № 7/68-09 скасувати.

Справу передати до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий А. Заріцька Судді П. Міщенко В. Поліщук