ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

______________________________________________________________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

 

 

УХВАЛА

Іменем України

 

03 квітня 2008 р.                                                                                     №К-8347/06

 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Степашка О.І.

Суддів                                                                     Конюшка К.В.

                                                                                  Ланченко Л.В.

                                                                                  Пилипчук Н.Г.

                                                                                  Федорова М.О.

 

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р.

у справі №12/14-05

за позовом   Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до                   1.Державної податкової інспекції у м. Вінниці

2.Відділення Державного казначейства у м. Вінниці

про                 стягнення 14 912,87 грн.

 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Католін Валерій Віталійович (далі по тексту - позивач, СПД ОСОБА_1.) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту, відповідач 1, ДПІ у м. Вінниці) та Відділення державного казначейства у м. Вінниці (далі по тексту - відповідач 2, ВДК у м. Вінниці), в якому просить зобов'язати ДПІ у м. Вінниці повернути на поточний рахунок позивача проценти, нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період з 19.08.2002 р. по 06.12.2004 р. у розмірі 14 912,87 грн.

 

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з Державного бюджету проценти нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період з 20.09.2002 р. по 06.12.2004 р. у розмірі 14 912,87 грн.; стягнути з ДПІ у м. Вінниці понесені судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 85,00 грн., оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення - 118,00 грн. та послуг адвоката - 3000,00 грн.

 

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.03.2005 р. позовні вимоги СПД ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі.

 

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. рішення Господарського суду Вінницької області від 09.03.2005 р. скасовано в частині стягнення 3000,00 грн. судових витрат на послуги адвоката та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

 

ДПІ у м. Вінниці подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постановлені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Вінниці не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2003 р. у справі №12/71-03 за позовом СПД ОСОБА_1. про відшкодування податку на додану вартість у сумі 80 458,00 грн. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Державного бюджету України на користь СПД ОСОБА_1. 80 458,00 грн. відшкодування податку на додану вартість.

 

При цьому, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2003 р. у справі №12/71-03 встановлено, що 19.08.2002 р. СПД ОСОБА_1. подав до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2002 року та розрахунок експортного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість в сумі 80458,00 грн.

 

Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2003 р. у справі №12/71-03 набрала законної сили з моменту її прийняття - 06.11.2003 р. та фактично виконана 06.12.2004 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківської установи.

 

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (який застосовувався до даних правовідносин до 01.09.2005 р.) передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 

Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платникові податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, тобто не пізніше останнього дня місяця, наступного після подання податкової декларації.

 

 

 

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» (з наступними змінами і доповненнями) платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

 

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії включаючи день погашення.

 

Згідно з п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. №200/86 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/3680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

 

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо правомірності нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості у розмірі 149 12,87 грн. за період з 20.09.2002 р. по 06.12.2004 р.

 

В частині позовних вимог щодо стягнення з ДПІ у м. Вінниці на користь позивача судових витрат на послуги адвоката у сумі 3000,00 грн., Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою суду апеляційної інстанції про те, що зазначені послуги не можна визнати судовими витратами, оскільки ОСОБА_2. надавав позивачу юридичні послуги відповідно до договору від 17.01.2005 р. не як адвокат, а як суб'єкт підприємницької діяльності.

 

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. у справі №12/14-05 не встановлено.

 

 

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 

 

 

 

УХВАЛИВ:

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.

 

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. залишити без змін.

 

Рішення Господарського суду Вінницької області від 09.03.2005 р. в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. 14 912,87 грн. процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість у справі №12/14-05 залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України  за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.

 

 

Головуючий	(підпис)	Степашко О.І.
Судді	(підпис)	Конюшко К.В.
	(підпис)	Ланченко Л.В.
	(підпис)	Пилипчук Н.Г.
	(підпис)	Федоров М.О.
З оригіналом згідно Відповідальний секретар                                                      О.Я. Меньшикова