УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

Крегула М. М.  (головуючий),  Животова Г.О. та Стана І.В.,  з участю прокурора Кураха Ю.М. ,  та засудженого ОСОБА_1.,

розглянув 11 жовтня 2007 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляціями прокурора,  який брав участь в її розгляді судом першої інстанції,  та засудженого ОСОБА_1. на вирок Виноградівського районного суду закарпатської області від 8 серпня 2007 року,  яким засуджений

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  несудимий,  громадянин України,

за ч.2  ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням на два роки права керування транспортними засобами; на підставі  ст.  ст. 75,  76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку,  та покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи,  та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цих органів.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог  ст. 81 КПК України.

Як визнав суд першої інстанції,  ОСОБА_1. 25 жовтня 2005 року,  о 18 годині 30 хвилин,  керуючи у стані алкогольного сп'яніння мотоциклом "ИЖ планета 4" та рухаючись зі швидкістю 50 км. /год. на вулиці Дружби в с. Теково виноградівського району,  порушив вимоги пунктів 1.4,  10.1,  11.2,  11.3,  12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху,  виїхав на смугу зустрічного руху де наїхав на велосипедистку ОСОБА_2. ,  внаслідок чого заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження.

Справа: №11-641

Категорія:  ч.2  ст. 286 КК України

Головуючий у першій інстанції: Трагнюк В.Р.

Доповідач: Животов Г.О.

В апеляції прокурора порушується питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Вироком того ж суду від 21 січня 2006 року,  постановленим по даній справі,  ОСОБА_1. засуджений за ч.2  ст. 28б із застосуванням  ст.  ст. 75,  76 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням на два роки права керування транспортними засобами та звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку,  з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи,  та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цих органів.

В апеляційному порядку цей вирок не перевірявся.

Постановою того ж місцевого суду від 6 лютого 2007 року засуджений звільнений від відбування покарання після закінчення іспитового строку,  але вищезазначений вирок скасований ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 15 червня 2007 року з направленням справи до того ж місцевого суду на новий розгляд.

В поданні прокурора стверджується,  що нескасована  постанова місцевого суду від б лютого 2007 року про звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання призначеного первісним вироком,  унеможливлювала постановления нового вироку.

В скарзі засудженого ОСОБА_1. йдеться про те,  що суд безпідставно збільшив,  по зрівнянню з вироком від 21 січня 2006 року,  іспитовий строк з одного до двох років,  внаслідок чого апелянт просить зменшити цей строк до визначеного первісним вироком та визнати,  що як основне так і додаткове покарання він відбув повністю.

Заслухавши доповідь судді,  промову прокурора,  який підтримав подання,  але просив зменшити до одного року іспитовий строк призначений судом першої інстанції,  та засудженого,  який підтримав свою апеляцію,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій,  суд визнає,  що подання прокурора не підлягає задоволенню,  а скарга засудженого підлягає частковому задоволенню,  з таких підстав.

З ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 15 червня 2007 року вбачається,  що вирок виноградівського районного суду від 21 січня 2006 року скасований тільки з однієї причини - неправильного,  усупереч вимогам  ст. 75 КК України,  звільнення засудженого від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому строк на який ОСОБА_1. був позбавлений такого права,  вид основного покарання та його строк,  а також іспитовий строк,  судом касаційної інстанції не визнані такими,  що не відповідають тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого.

За таких обставин,  у відповідності до вимог  ст. 400 КПК  України,  при новому розгляді справи суд не мав права посилити покарання,  але зробив це: збільшив іспитовий строк з одного до двох років.

Отже,  вирок в цій частині підлягає зміні з відповідним зменшенням іспитового строку.

Оскільки призначене за останнім вироком основне покарання засуджений відбув повністю за первісним,  скасованим касаційною інстанцією,  вироком,  то в цій частині вирок від 8 серпня 2007 року не підлягає зверненню до виконання.

З цих же підстав слід визнати необгрунтованим твердження в поданні прокурора про необхідність скасування постанови суду першої інстанції від 6 лютого 2007 року про звільнення ОСОБА_1. від відбування основного покарання за первісним вироком.

в той же час,  оскільки судом касаційної інстанції визнано,  що призначивши додаткову міру покарання вироком від 21 січня 2006 року місцевий суд помилкового звільнив засудженого від її відбування,  то при новому розгляді справи суд першої інстанції правильно позбавив ОСОБА_1. на два роки права керування транспортними засобами,  але вже без застосування вимог  ст. 75 КК України.

При цьому строк відбування додаткової міри покарання слід обчислювати,  у відповідності до вимог  ст.  ст. 55,  77 КК України,  з моменту набрання законної сили вироком від 8 серпня 2007 року,  внаслідок чого апеляційний суд не бере до уваги твердження апелянта ОСОБА_1. про відбуття ним і додаткового покарання.

Зважаючи на зазначене,  керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК  України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію прокурора,  який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції,  залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 8 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1  змінити:

·      зменшити іспитовий строк з двох до одного року;

визнати,  що:

а) вирок не підлягає зверненню до виконання в частині основного

покарання внаслідок повного відбуття такого засудженим ОСОБА_1.;

б)  початок строку відбуття додаткового покарання слід обчислювати

з моменту набрання вироком законної сили.

В решті цей вирок залишити без зміни.