Судове рішення #24479817

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



м. Чернівці 15 травня 2012 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Колотило О.О.

Суддів Рулякова В.І.

Станковської Г.А.

при секретарі Трасоруб А.О.

за участю прокурора Воловідника Р.І.

та адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Чернівецької області кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівці Калинчук М.І. на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.02.2012 року,-


В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,-



засуджений за ст. 185 ч.1 КК України на шість місяців арешту;

за ст. 185 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі;

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра



Справа № 11/2490/209/2012 Головуючий у І інстанції Іщенко І.В.

Категорія: ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України Доповідач : Колотило О.О.

покарання ОСОБА_4 призначена у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

Зобов'язано ОСОБА_4 періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишено підписку про невиїзд.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 05 квітня 2012 року запобіжний захід ОСОБА_4 змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 за завдану злочином матеріальну шкоду 9000 гривень.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що 29 вересня 2008 року знаходячись в гостях у потерпілої ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 таємно викрав належні їй золотий ланцюжок вартістю 1200 гривень та золотий хрестик вартістю 300 гривень, а всього майно на загальну суму 1500 гривень.

У грудні 2008 року ОСОБА_4 знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 у ОСОБА_3, з якою разом проживав, таємно викрав належні їй три пари золотих сережок вартістю кожна 1000 гривень, 1500 гривень та 1500 гривень, золоту каблучку вартістю 2500 гривень, золотий перстень вартістю 3500 гривень, а всього майно на загальну суму 10000 гривень.

В апеляції помічник прокурора Першотравневого району м. Чернівці Калинчук М.І. ставить питання про скасування вироку та постановлення нового, внаслідок необгрунтованого застосування до засудженого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Зокрема, в апеляції зазначено, що ОСОБА_4 вчинив два умисних корисливих злочини середньої тяжкості, завдану злочином шкоду не відшкодував, зловживає алкогольними напоями та психотропними речовинами, продовжив злочинну діяльність і у 2011 році вчинив ще два умисних злочини пов»язані з таємним викраденням чужого майна та незаконним обігом наркотичних засобів за які засуджений вироками Садгірського та Новоселицького районних судів, тому суд не взявши до уваги ці обставини невірно звільнив підсудного від відбування призначеного покарання з випробуванням.

В запереченнях на апеляцію підсудний ОСОБА_4 просить вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, потерпілу ОСОБА_3, що ОСОБА_4 завдану злочином шкоду не відшкодував, пояснення підсудного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та додатково допитавши в ході часткового судового слідства підсудного ОСОБА_4, дослідивши інші докази та дані про його особу, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а вирок щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасуванню у зв»язку з необгрунтованим застосуванням до нього ст. 75 КК України та звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_4 29 вересня 2008 року знаходячись в гостях у потерпілої ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 таємно викрав належні їй золотий ланцюжок вартістю 1200 гривень та золотий хрестик вартістю 300 гривень, а всього майно на загальну суму 1500 гривень.

У грудні 2008 року ОСОБА_4 знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 у ОСОБА_3, з якою разом проживав, таємно викрав належні їй три пари золотих сережок вартістю кожна 1000 гривень, 1500 гривень та 1500 гривень, золоту каблучку вартістю 2500 гривень, золотий перстень вартістю 3500 гривень, а всього майно на загальну суму 10000 гривень.

Винність ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна та у таємному викраденні чужого майна вчиненого повторно, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка і не оспорюється в апеляції.

Беручи до уваги, що в апеляції прокурора порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції внаслідок неправильного звільнення підсудного від відбування призначеного покарання, а ОСОБА_4 апеляцію не подавав, колегія суддів керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні поставлених йому у вину злочинах та їх кваліфікації.

Що стосується застосування до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, то суд неправильно звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Ці вимоги закону судом при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України порушені.

Так, підсудний вчинив два умисних, корисливих злочини середньої тяжкості, однак як вбачається з вироку (а.с. № 131-132) визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд ці обставини до уваги не взяв.

Не давали підстав суду для застосування до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і дані про його особу.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ( а.с.№50-51,64) ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері з діагнозом зловживання алкоголем та психотропними речовинами з шкідливими наслідками, після вчинення зазначених у вироку злочинів продовжив злочинну діяльність, 26 червня 2011 року таємно викрав чуже майно на суму 3040 гривень за що вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2011 року був засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу, а також скоїв злочин пов»язаний з незаконним обігом наркотичних засобів і вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2011 року був засуджений за ст.ст. 309 ч.1, 70ч. 4, 72ч. 3 КК України до покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.

Крім цього, незважаючи на те, що з часу вчинення ОСОБА_4 злочинів пройшло більше трьох років він знаходячись на волі не вживав заходів для відшкодування завданої потерпілим шкоди.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_4 в частині звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням підлягає скасуванню, а апеляція прокурора задоволенню.

На підставі наведеного керуючись ст.ст. 323,324,365,366,372,378 п.4 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-


З А С У Д И Л А:


Апеляцію помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівці Калинчук М.І. задовольнити.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.02.2012 року щодо ОСОБА_4 в частині застосування до нього ст.75 КК України та звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням скасувати.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 185 ч.1 КК України на шість місяців арешту;

за ст. 185 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі;

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_4 засудженим до остаточної міри покарання у виді одного року позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити взяття під варту, строк відбуття покарання обчислювати ОСОБА_4 з 05 квітня 2012 року.

В решту частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_4 протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.


Головуючий О.О. Колотило



Судді В.І. Руляков



Г.А. Станковська










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація