Справа № 2а/2570/2184/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2012 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Селивоні О.В.,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово» (далі - ТОВ «Фабрика Здорово) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі - Чернігівська МДПІ) (форма "Р") № 0000322340 від 19.06.2012, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 614205 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фабрика Здорово» з питань правильності відображення від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 62/22/37330979 від 06.06.2012, в якому зафіксовано порушення платником податків вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку Чернігівської МДПІ, ТОВ «Фабрика Здорово» було завищено від'ємне значення з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 614 205 грн. На підставі вказаного акту перевірки Чернігівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000322340 від 19 червня 2012 року, яким ТОВ «Фабрика Здорово» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 614 205 грн, що складається з 614 205 грн за основним платежем та 0,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач вважає безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки враховуючи наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Фабрика Здорово» з ТОВ «Ексім-Чернігів» та податкових накладних, оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі та пояснили, що результати, відображені у даних податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Фабрика Здорово» згідно господарської операції з ТОВ «Ексім-Чернігів», фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Таким чином, в порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Фабрика Здорово» безпідставно сформовано податковий кредит в сумі 614 205 грн за рахунок включення до його складу сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Ексім-Чернігів», фактичне здійснення яких не було підтверджено первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим Чернігівська МДПІ вважає, що податкове повідомлення - рішення від 19.06.2012 № 0000322340 є таким, що відповідає нормам законодавства та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ТОВ «Фабрика Здорово» (ідентифікаційний код 37330979) зареєстровано в якості юридичної особи Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 04.03.2011, взято на податковий облік до Чернігівської МДПІ з 09.03.2011 за № 1073 та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.12.2011, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечується відповідачем.
На підставі направлення від 21.05.2012 № 38, виданого Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб, інспектору податкової служби І рангу - Семенець Валентині Володимирівні, направлення від 24.05.2012 № 19, виданого Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією головному державному податковому ревізору-інспектору відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у Чернігівській області, раднику податкової служби III рангу - Мороз Світлані Олександрівні, на підставі ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказів Чернігівської МДПІ від 21.05.2012 № 134, від 24.05.2012 № 144, від 25.05.2012 № 147 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фабрика Здорово» правильності відображення від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 62/22/37330979 від 06.06.2012.
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне формування податкового кредиту в сумі 614 205 грн, за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Ексім-Чернігів», фактичне здійснення яких не підтверджено первинними документами, в результаті чого ТОВ «Фабрика Здорово» завищено від'ємне значення з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 614 205 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Чернігівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000322340 від 19 червня 2012 року, яким ТОВ «Фабрика Здорово» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 614 205 грн, що складається з 614 205 грн за основним платежем та 0,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Основними видами діяльності ТОВ «Фабрика Здорово» за КВЕД-2010 є: виробництво м'ясних продуктів, інші види перероблення та консервування фруктів і овочів, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 57) та копією статуту ТОВ «Фабрика Здорово» (а.с. 42-54).
Судом встановлено, що ТОВ «Фабрика Здорово» здійснювало фінансово-господарську діяльність з контрагентом ТОВ «Ексім-Чернігів».
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Так, між позивачем та ТОВ «Ексім-Чернігів» 03.01.2012 укладено договір купівлі-продажу № 2 (а.с. 116).
Згідно умов договору Постачальник (ТОВ «Ексім-Чернігів») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Фабрика Здорово») товар (устаткування, комплектуючі, сировина, матеріали та інших матеріальні цінності). Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад Покупця або EXW - склад Постачальника (згідно правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року). Завантаження товару на складі Постачальника здійснюється силами та за рахунок Постачальника, розвантаження товару на складі Покупця здійснюється силами та за рахунок Покупця. Адреса складу Постачальника: вулиця Дружби, 47-а, Чернігівський район, Чернігівська область, адреса складу Покупця: вулиця Дружби, 47-а, Чернігівський район, Чернігівська область. Повноваження осіб, що здійснюють прийняття товару від Покупця, підтверджуються довіреністю.
На виконання умов договору від 03.01.2012 ТОВ «Фабрика Здорово» отримало від ТОВ «Ексім-Чернігів» товар, а саме:
- м'ясо та жир в асортименті на суму податку на додану вартість 223 466,61 грн;
- м'ясні консерви в асортименті на суму податку на додану вартість 223 702,42 грн;
- основних засобів на суму податку на додану вартість 96 252,66 грн;
- банок скляних та банок ж/б та кришок до них на суму податку на додану вартість 52 412,00 грн;
- гофроящиків на суму податку на додану вартість 3 211,08 грн;
- етикеток та косинок в асортименті на суму податку на додану вартість 11 098,92 грн;
- приправи та ін. на суму податку на додану вартість 4 192,89 грн.
Так, судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Ексім-Чернігів» реалізувало ТОВ «Фабрика Здорово» товар, на що виписані податкові накладні (а.с. 64-139). Фактичне отримання товару позивачем підтверджується видатковими накладними (а.с. 17-30, 32, 34, 36-41, 43, 45, 47-55, 57, 59-63), реєстрами накладних по складу (а.с. 15-16, 31, 33, 35, 42, 44, 46, 56, 58). Отримання товару відбувалось на підставі довіреностей, виданих ТОВ «Фабрика Здорово» на отримання цінностей від ТОВ «Ексім-Чернігів» (а.с. 195-250 том 1, а.с. 1 - 14 том 2).
Відповідач посилається на відсутність товарно-транспортних накладних на отримання товару за договором купівлі-продажу, однак, в судовому засіданні встановлено, що перевезення товару не відбувалось, оскільки, як це і зазначено у самому договорі, як адреса складу Постачальника так і адреса складу Покупця: вулиця Дружби, 47-а, Чернігівський район, Чернігівська область, тобто одна.
До того ж, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс в редакції 2000 року) "E" - термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця.
Крім того, відповідач посилається на протиправне віднесення/включення ТОВ «Фабрика Здорово» до витрат та податкового кредиту в січні 2012 року вартості придбаних Автоклаву АГ-1200/3 вартістю 466 284,96 грн без ПДВ та упаковочної машини УТМ-600М вартістю 14 978,33 грн без ПДВ, обґрунтовуючи вказане тим, що відповідно Дозвілу № 1 на право вироблення консервів у встановленому асортименті (по видах або групах) для цеху по виробництву м'ясних та м'ясо-рослинних консервів ТОВ «Фабрика Здорово», що виданий відповідно до акту № 1 від 25.06.11, в якому зазначено згідно переліку устаткування Автоклав АГ-1200/3 та пакувальна машина, тобто, на думку відповідача, вищевказані основні засоби вже були в наявності підприємства до того, як були виписані податкові накладні.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідачем не було враховано, що на час отримання зазначеного Дозволу, вказане обладнання знаходилось у ТОВ «Фабрика Здорово» в оренді, і було придбане у січні 2012 року, що підтверджують, наявні в матеріалах справи, договори оренди та акти здачі-прийняття.
В свою чергу, використання отриманої продукції у господарській діяльності позивача підтверджують, наявні в матеріалах справи, копія дозволу на вироблення консервів (а.с. 110 том 1), копія акту перевірки технічного оснащення та санітарного стану (а.с. 111-113 том 1), копії експлуатаційних дозволів (а.с. 114-115 том 1), специфікації (118-189 том 1), звіти про виробництво (а.с. 142, 145 том 2), акти дефростації (а.с. 143, 146 том 2), акти списання (а.с. 144, 147 том 2), оборотно-сальдові відомості (а.с. 198-203 том 2).
За таких обставин, реальність господарських операцій за договором купівлі-продажу № 2 від 03.01.2012 підтверджується, наявними в матеріалах справи, первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 64-139 том 2), видатковими накладними (а.с. 17-30, 32, 34, 36-41, 43, 45, 47-55, 57, 59-63 том 2), реєстрами накладних по складу (а.с. 15-16, 31, 33, 35, 42, 44, 46, 56, 58 том 2), довіреностями на отримання цінностей (а.с. 195-250 том 1, а.с. 1 - 14 том 2), специфікаціями (118-189 том 1), оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 198-203 том 2), копіями договорів оренди (а.с. 191-193 том 1, 164-173, 176-178, 181-183 том 2), актами здачі-прийняття (а.с. 194 том 1, 174-175, 179-180, 184 том 2), актами приймання передачі основних засобів (а.с. 187-190 том 2).
Слід зазначити, що згідно наданої позивачем в судовому засіданні від 15.08.2012 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.02.2012, укладеної між ТОВ «Фабрика Здорово» та ТОВ «Ексім-Чернігів» борг за договором купівлі-продажу № 2 від 03.01.2012 зменшується на суму 3 685 227,37 грн та за наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог припиняється у повному обсязі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Умови договорів виконуються, сторони претензій одна до одної не мають, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проводиться.
Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).
Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача було зареєстровано як юридична особа та платник податків, що підтверджується, наданими до письмових заперечень відповідача, відомостями з інформаційної системи ДПС у Чернігівській області АІС «Податки» про реєстрацію ТОВ «Ексім-Чернігів» платником ПДВ (а.с. 70) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.
Представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Фабрика Здорово» з ТОВ «Ексім-Чернігів».
Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності, не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.
Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.
Всі податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту.
Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та рішення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Здорово", - задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (форма "Р") № 0000322340 від 19.06.2012, - визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Здорово" судові витрати в розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Д.В. Лобан